Global Media Forum: відкриття в епоху криз

Міжнародна конференція Global Media Forum (GMF), яку вже вдев'яте організовує Deutsche Welle, розпочалася у Бонні в понеділок, 13 червня. Під час відкриття жваво обговорювалися теми, актуальні як у Європейському Союзі, так і безпосередньо в Німеччині: криза біженців, зростання популярності правих популістів, а також напади на свободу слова. Гасло цьогорічного триденного форуму: "Медіа. Свобода. Цінності".

Відкриття конференції розпочалося палким виступом сирійського піаніста Айхама Ахмада, після якого генеральний директор DW Петер Лімбурґ відкрив форум та закликав обговорити взаємозв'язок між демократичними цінностями і незалежними ЗМІ.

Політичні спроби змушувати журналістів мовчати призвели до того, що індекс свободи преси останніми роками знизився в усьому світі, і Європа - не виключення. "Кінець свободи висловлювань - це також початок кінця демократії. Коли такий момент настає, завданням кожного з нас є вимагати свободи висловлювань голосно та чітко", - сказав Лімбурґ.

Укріплюючи четверту владу

Понад дві тисячі експертів із більше ста країн зібралися на довгоочікуваний форум - єдину медіаконференцію в Німеччині, яка пропонує інтенсивну триденну дискусію про засоби масової інформації, політику та суспільство.

На тлі війн та зростання екстремістських поглядів у стабільних країнах цьогорічна програма включає дискусії про майбутнє демократичних цінностей та шляхи пошуку консенсусу. "Жоден політичний устрій не зможе довго залишатися стабільним, якщо він систематично порушує права своїх громадян, - зазначив на відкритті конференції статс-міністр МЗС Німеччини Міхаель Рот. - Незалежні ЗМІ мають відповідати своїй ролі "четвертої влади".

Продовжуючи цю думку, віце-президент Європарламенту Александер Ґраф Ламбсдорфф наголосив на необхідності досягнення консенсусу серед виборців з огляну на головні загрози для журналістів: тенденцію авторитарних урядів до контролю над суспільним мовленням, організовану злочинність та зростання рівня недовіри громадян до традиційних ЗМІ.

Політична ситуація в Туреччині

Дипломатичні відносини між Анкарою та Берліном цього року стали напруженими через угоду Туреччини з ЄС. Згідно із нею, Анкара допомагатиме зупинити потік біженців до Європи і прийматиме назад тих, кого депортують із Греції.

Критики канцлерки Німеччини Анґели Меркель запевняють, що саме ця угода є причиною її обережної позиції щодо президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана та його агресивної політики щодо свободи слова - не лише у своїй країні, але й у Німеччині, де він вимагав суду над сатириком Яном Бемерманном.

На тлі подібних дискусій головному редакторові турецької газети Hürriyet Седату Ергіну вручили премію "За свободу слова" (DW Freedom of Speech Award), під час отримання якої він відчув "змішанні почуття". "Отримувати нагороду за свободу висловлювань не так приємно, якщо брати до уваги невтішний стан свободи у мене на батьківщині. Я відчуваю присмак гіркоти", - сказав Ергін.

Він також скористався можливістю випробувати свободу слова на німецькій землі, висловивши розчарування рішенням Бундестагу визнати геноцид вірмен та представників інших національних менших в Османській імперії1915 року. Це може завадити зусиллям з примирення між Туреччиною та Вірменією, вважає медійник.

Щодо журналіста нині триває судовий процес у Туреччині. Його звинувачують в образі президента країни Реджепа Таїпа Ердогана. Бути в суді у ролі не репортера, а відповідача викликає "зовсім інші відчуття", наголосив Ергін.