Вибори до парламенту Грузії: що стоїть на кону
25 жовтня 2024 р.
"Ні війні!" - написано на передвиборному плакаті правлячої партії Грузії "Грузинська мрія". На його тлі - зруйновані російськими військами міста України і перекреслені номери опозиційних партій і коаліцій. По сусідству - зображення грузинських будівель і міст, які не зачепила війна. З підписом: "Обери мир".
Грузинська влада, яка в перші дні російського вторгнення в Україну виголосила солідарну з Києвом позицію, згодом дедалі більше і більше дрейфувала у своїй риториці в бік Кремля. Так, у травні 2023-го тодішній прем'єр-міністр Грузії Іраклій Гарібашвілі назвав однією з головних причин початку війни "розширення НАТО" і бажання Києва стати частиною Альянсу. На цьому тлі керівництво "Грузинської мрії", а також її засновник, відомий олігарх Бідзіна Іванішвілі, чиї статки оцінюють у майже п'ять мільярдів доларів, почали говорити про таку собі "партію глобальної війни", мета якої - втягнути Тбілісі в протистояння з Москвою.
Читайте також: МЗС України відреагувало на скандальну агітаційну рекламу в Грузії
Існують також побоювання щодо майбутнього демократії в країні. Наприкінці серпня 2024 року політична рада "Грузинської мрії" випустила заяву, в якій пообіцяла домагатися заборони пов'язаної з експрезидентом Міхеілом Саакашвілі партії "Єдиний національний рух". Виступаючи на виборчому мітингу в Тбілісі в середу, 23 жовтня, Бідзіна Іванішвілі підтвердив ці наміри: "У разі отримання конституційної більшості ми на рівні конституції заборонимо "Національний рух" і партії-сателіти, а за скоєні щодо населення Грузії злочини, зокрема за найтяжчий - за війну, -"Національний рух" і партії-сателіти будуть покарані за всією суворістю закону", - наводить його слова російське державне пропагандистське агентство Sputnik.
Грузинська опозиція об'єднується за Європу
Тоді як чинна влада представляє заплановані на суботу, 26 жовтня, парламентські вибори як "референдум про війну і мир" (саме так у серпні 2024-го їх описав прем'єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе), опозиція об'єднується, щоб повернути країну на шлях євроатлантичної інтеграції. 19 опозиційних партій, більшість з яких входять у великі коаліції, підписали "Грузинську хартію", складену президенткою Саломе Зурабішвілі. Мета документа - об'єднати прозахідну опозицію Грузії, щоб створити противагу євроскептичному курсу "Грузинської мрії".
Читайте також: Грузія обирає майбутнє - між Європою та Росією
Незважаючи на те, що програми грузинських опозиціонерів загалом схожі, сформувати уряд їм може бути важко, вважає професор політології одного з найбільших приватних університетів Грузії University of Georgia Лаша Дзебісашвілі. За його словами, блок "За Грузію" колишнього прем'єр-міністра країни Георгія Гахарія, без якого опозиції буде важко отримати більшість у парламенті, не хоче входити в коаліцію з "Єдиним національним рухом". Утім, створювати коаліцію з "Грузинською мрією" Гахарія теж не має наміру, зазначає експерт.
"Процес буде довгий і важкий. Грузинські партії не вирізняються багатою політичною культурою, взаєморозумінням і традицією", - каже Дзебісашвілі. За його словами, в якийсь момент одна з партій може навіть розглянути вихід із "Грузинської хартії", проте до виборів цього точно не станеться, вважає він.
Розклад перед виборами в Грузії: соціологи прогнозують перемогу опозиції
Загалом у бюлетені в день виборів, 26 жовтня, будуть представлені 19 партій і коаліцій. За даними проведеного в другій половині вересня опитування компанії Edison Research, подолати п'ятивідсотковий бар'єр, необхідний для проходу до парламенту, зможуть шість із них: правляча "Грузинська мрія" та опозиційні "Єдність" (ліберали, правоцентристи), "За Грузію" (центристи), "Коаліція за зміни" (ліберали, центристи), "Сильна Грузія" (ліберали, центристи) і "Лейбористська партія Грузії" (соціал-демократи). Ультраконсервативний проросійський "Альянс патріотів Грузії" може розраховувати на три відсотки голосів.
Рейтинг "Грузинської мрії" соціологи в наведеному дослідженні оцінюють у 34 відсотки, тоді як чотири головні опозиційні блоки сумарно набирають 58 відсотків, достатні для отримання простої більшості в парламенті. Схожі цифри показує і проведене трохи пізніше соцопитування компанії Savanta - 35 відсотків у "Мрії" проти 52 відсотків в опозиції.
Чи можна очікувати фальсифікацій на виборах у Грузії?
Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) визнала вибори до грузинського парламенту, які відбулися 2020 року, змагальними, зазначивши, що основні свободи під час них загалом дотримувалися. Водночас ОБСЄ зазначила, що під час голосування надходили повідомлення про випадки тиску на виборців, і констатувала розмивання межі між правлячою партією і державою.
За словами кореспондента DW у Грузії, у публічному просторі перед виборами тотально домінує правляча партія. Її агітацію можна зустріти на вулицях, у громадському транспорті, на рекламних білбордах, у соцмережах і на телебаченні. Утім, можливості для фальсифікацій у день голосування у "Грузинської мрії" будуть обмежені, розмірковує Лаша Дзебісашвілі. Причина - електронні урни, які автоматично зчитують голоси виборців.
Однак побоювання експерта пов'язані насамперед із можливим неприйняттям "Грузинською мрією" своєї поразки. "Існує ризик, що "Грузинська мрія" подивиться на катастрофічні для неї результати виборів, зрозуміє, що не може створити уряд і втрачає владу, і піде ва-банк - "підмалює" кінцеві результати. І під кінець видадуть ті цифри, які вони хочуть. У цьому випадку це пряма узурпація влади в Грузії", - каже Дзебісашвілі.
Ануніта Чандрасекар, експертка незалежного аналітичного "Центру європейських реформ" з офісами в Лондоні, Брюсселі та Берліні, вважає, що при цьому інструментарій Євросоюзу з протидії порушенням на виборах у Грузії обмежений переважно економічними та політичними заходами. "Те, що може зробити ЄС, - це меншою мірою "батіг" і більшою - "пряник". ... Їхні можливості впливати безпосередньо на грузинське керівництво, на жаль, досить обмежені. Вплив ЄС зводиться до фінансової допомоги, через яку вони сподіваються налаштувати людей на користь євроінтеграції", - каже вона. Крім того, на думку експертки, як "батіг" Євросоюз може використати призупинення угод про лібералізацію візового режиму з Грузією.
З Європою чи з Росією: вибори до парламенту визначать зовнішню політику Грузії
На початку березня 2022 року, одночасно з Молдовою і через два дні після України, Грузія подала заявку на членство в ЄС. 14 грудня 2023-го Рада ЄС надала країні статус офіційного кандидата на вступ до Євросоюзу.
Однак пізніше в країні ухвалили суперечливий закон "Про прозорість іноземного впливу", який називають аналогом російського закону про "іноземних агентів". Він призвів до масових протестів і серйозного погіршення відносин між Тбілісі та Брюсселем, унаслідок чого посол ЄС у Грузії Павел Герчинський заявив про "зупинку процесу вступу Грузії" до Євросоюзу.
Незважаючи на те, що на передвиборних плакатах "Грузинської мрії" красується прапор Європейського Союзу, а гаслом кампанії залишається: "З миром, гідністю і процвітанням - у Європу", у щирості європейських прагнень нинішньої грузинської влади експерти сумніваються. "Рівень підтримки вступу до ЄС серед грузинського населення дуже високий … Тому жодна зі сторін не може вести кампанію з антиєвропейською платформою", - коментує кампанію "Грузинської мрії" Ануніта Чандрасекар.
Основні опозиційні сили Грузії, своєю чергою, незважаючи на розбіжності з низки питань, сходяться у своїй проєвропейській позиції. "Якщо опозиція переможе на виборах, напрямок руху (заданий нинішньою владою. - Ред.), зміниться", - впевнена Чандрасекар. За її словами, прагнення до європейської інтеграції та об'єднання навколо європейської ідеї - те, заради чого опозиційні сили Грузії будуть готові закрити очі на решту політичних розбіжностей.
Як Грузія може підтримати Україну
Дуже гостро для Грузії стоїть також питання відносин з Росією та Україною. Високопоставлені представники "Грузинської мрії" напередодні виборів у своїх промовах стали дедалі частіше згадувати таку собі "партію глобальної війни", яка нібито хоче втягнути Тбілісі в протистояння з Москвою за аналогією з Києвом. Хто саме представляє цю "партію", втім, грузинська влада не уточнює.
У жовтні 2024-го Іванішвілі в інтерв'ю грузинському телеканалу "Імеді" розповів про розмову, яка нібито відбулася між експрем'єром Грузії Іраклієм Гарібашвілі і "високопоставленим чиновником" неназваної західної країни. У ній останній нібито вмовляв Гарібашвілі відкрити проти Росії другий фронт, протриматися "три-чотири дні", а потім "почати партизанський рух у лісі". У вівторок, 22 жовтня, глава МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що не бачить підстав не довіряти словам Іванішвілі.
Опозиційні партії та рухи здебільшого виступають за більш активну підтримку Києва у відбитті російської агресії. Однак можливості країни в цьому питанні обмежені, вважають експерти. "З огляду на ситуацію у сфері безпеки, ситуацію на кордоні, російську військову присутність на території Південної Осетії та Абхазії і те, що вона навіть хоче побудувати там військово-морську базу, я думаю, що практична підтримка України (з боку Грузії. - Ред.) може бути дуже обмеженою", - припускає Ануніта Чандрасекар.
Лаша Дзебісашвілі дотримується схожої думки. За його словами, через високу економічну залежність від Росії і загрозу з її боку Тбілісі буде вкрай обмежений в інструментах підтримки Києва у відбитті російської агресії, навіть якщо до влади прийдуть прозахідні сили.
Одна з центральних тем кампанії - Абхазія і Південна Осетія
У середині вересня 2024 року засновник "Грузинської мрії" Бідзіна Іванішвілі виступав на передвиборній зустрічі в місті Горі, розташованому недалеко від кордону з самопроголошеною Південною Осетією, яку не контролює влада у Тбілісі. Тоді він заявив, що Грузії необхідно "знайти в собі сили" і вибачитися за війну 2008 року перед осетинським народом. У тій самій промові Іванішвілі пообіцяв, що після виборів усі, хто "підбурив до війни" і "винні в руйнуванні грузинсько-осетинського братерства", будуть засуджені й "отримають найсуворішу юридичну відповідь". Таку заяву привітало, зокрема, МЗС самопроголошеної Абхазії.
"Слова Бідзіни Іванішвілі та "Грузинської мрії" про те, що вони готові вибачитися перед осетинами й абхазами… - це "самостріл", - резюмує Лаша Дзебісашвілі. За його словами, це висловлювання викликало бурхливу реакцію не тільки в опозиційній частині грузинського суспільства, а й у середовищі прихильників правлячої "Грузинської мрії". "Вони хотіли сказати, що процес примирення в рамках єдиної держави має на увазі, що ми повинні одне одному пробачити всі речі, які ми вчинили в минулому, і цей процес не може пройти без взаємного розуміння. Але як ми можемо вибачитися як держава перед якимось створінням, у якого немає навіть державності?" - ставить політолог риторичне запитання.