Homo sapiens - найбільша загроза для дельти Дунаю
26 вересня 2004 р.
Судячи з усього, ситуація навколо відновлення судноплавного каналу в українській частині дельти Дунаю продовжує залишатися вкарй складною. От, як бачить такий розвиток подій посол України в Німеччині Сергій Фареник:
”Зараз 95 відсотків судноплавства здійснюється через існуючий румунський канал, а не через український. Після відбудови цього каналу система тарифів для проходження по ньому суден буде на сорок - п”ятдесят відсотків нижчою, ніж вона існує в Румунії. Це буде надзвичайно вигідно для Україні. Звичайно, це не може не викликати заперечення, або навіть нераціональну злість у румун. Замість того, щоб запропонувати українцям нормальний спільний варіант з експлуатації гирла Дунаю, починаються недекларовані, технічно і юридично необґрунтовані заяви румунського уряду”.
Румунська сторона, в свою чергу, відкидає будь-які закиди України і покладає вину за загострення ситуації виключно на Київ. Говорить представник міністерства закордонних справ у Бухаресті Катлін Іоніта:
”Ми не задоволені позицією України в цьому питанні. І ми б хотіли, щоб в українській позиції з”явилися якісь позитивні зрушення. Перш за все, ми очікуємо від України повномасштабного звіту про наслідки будівництва нового каналу на екологічну систему дельти Дунаю. Це наша головна вимога. І, як я вже сказав, ми очікуємо від України виконання її зобов”язань, передбачених міжнародними угодами".
Побоювання, що серйозної шкоди може зазнати екологія регіону, викликали протести та обурення не тільки з боку захисників природи в Україні та Румунії, але й у Німеччині. Тим більше, що саме одна з німецьких фірм виконує замовлення української сторони в дельті Дунаю. Говорить представник німецької екологічної організації ”Євронатур” Мартін Шнайдер-Якобі:
”Нас стурбували повідомлення про те, що будівельні роботи було розпочато під час гніздування птахів. Це призвело до руйнування великих пташиних колоній. Фактично будівництво каналу ведеться по трупах птахів. Це надзвичайно серйозна втрата. Рідкісні види крячок, які зустрічають в дельті Дунаю, в Європі перебувають на межі вимирання. Половина крячок гніздиться саме на території України. Тому знищення їхніх колоній у дельті Дунаю може взагалі поставити під питання подальше існування цих птахів у Європі”.
Поки що дельта Дунаю вважається одним з найкрасивіших природних куточків Європи. Приблизно в 100 кілометрах від Чорного моря неподалік румунського міста Тульча Дунай розділяється на три гирла. Між цими гирлами на території площею в шість тисяч квадратних кілометрів розкинулися плавні. Природні канали та озера утворюють там справжній лабіринт. Як написала одна з німецьких газет, ”це як парк юрського періоду, наповнений екзотичними рослинами, над якими в небі гордо кружляють пелікани”.
По Кілійському гирлу в північній частині дельти проходить кордон між Україною та Румунією. Для того, щоб потрапити з дунайських портів Ізмаїл та Рені до Чорного моря, українцям потрібно користуватися середнім Сулінським гирлом, яке розбудовано під судноплавство ще в 19-му сторіччі і повністю проходить по румунській території. Аби мати власний доступ до Чорного моря, українці й взялися за відновлення судноплавного каналу в своїй частині дунайської дельти. Говорить німецький журналіст, експерт з питань Південносхідної Європи Норберт Маппес-Нідік, який вже неодноразово відвідував цей регіон, зустрічався там з румунськими та українськими екологами:
”Ефект, який може наступити внаслідок спорудження каналу, можна порівняти з витягуванням пробки у ванні. Вже зараз через Кілійський канал протікає 56 відсотків дунайської води. Якщо цей канал зробити глибшим, тоді через нього тектиме ще більше води. Це означатиме, що туди стікатиме вода з усієї дельти, яка врешті-решт просто висохне”.
Офіціні представники України дивляться на цю проблему під іншим кутом зору. От що сказав посол України в Німеччині Сергій Фареник:
”Швидше за все існування цього каналу в занедбаному стані, коли ним ніхто не опікувався, коли вода не текла цим каналом з необхідним тиском, могло призвести до погіршення екологічної безпеки в регіоні. Що стосується відновлення каналу, то Україна готова дотримуватися правил екологічної безпеки. Я переконаний, що міністерство транспорту спільно з відповідними установами зробило аналіз екологічного стану довкілля до будівництва каналу. Канал буде відбудовано, і тоді ми запрошуємо експертів зробити експертизу стану екологічного середовища”.
До речі, вже на початку жовтня в Україну має прибути група міжнародних експертів, які вивчатимуть екологічну ситуацію в дельті Дунаю. До складу делегації увійдуть представники ЮНЕСКО, ЮНЕП, Європейської Комісії, Міжнародної комісії щодо захисту Дунаю.
Тим часом румуни, об”єднавшись під екологічними гаслами, продовжують протестувати проти дій України, хоча учасники таких протестів, як стверджує Норберт Маппес-Нідік, переслідують різні мотиви. Звичайно, є ціла низка переконаних екологів, які справді дуже стурбовані в зв”язку із загрозою, що нависла на дельтою Дунаю. Але є також інші інтереси, які мають суто комерційне походження. Норберт Маппес-Нідік:
”Румуни дедалі інтенсивніше використовують дельту з економічною метою. Передусім йдеться про туризм та про рибальство. Така економічна експлуатація вичерпує всі можливості цього дуже чутливого в екологічному плані регіону. Є міжнародні угоди, які зобов”язують румунську сторону при видачі ліцензії на рибальство надавати перевагу місцевому населенню, що тримало б економічну експлуатацію регіону в рамках. Однак тепер дедалі частіше такі ліцензії отримують великі фірми”.
Німецький журналіст звернув увагу на ще один аспект, а саме на розвиток туризму. Нині румунську частину гирла Дунаю відвідує 50 тисяч осіб щорічно. Згідно з одним із досліджень, проведеним ще в 90-х роках, регіон міг би прийняти два мільйони туристів. Норберт Маппес-Нідік:
”Звичайно, дельта Дунаю є дуже привабливим регіоном. З іншого боку, якщо туди масово почнуть їздити туристи для того, щоб подивитися на рідкісних птахів, це буде шкідливо для навколишнього середовища. Румунські структури, які відповідають за екологічний стан дельти Дунаю, ведуть нині відчайдушну боротьбу проти посиленого розвитку туризму. Незважаючи на це, там починають виникати вже цілі туристичні поселення. Так, мені довелося побачити один з кемпінгів, де стоять вже не намети, а цілі дачні будинки”.
Уряд у Бухаресті виступає в ролі завзятого захисника плавнів передусім через те, що він виношує власні плани руйнування цього природного регіону, зазначають критики. І ці плани не стикуються з українськими. Підсумовуючи, Норберт Маппес-Нідік процитував румунського орнітолога Ботона Кіша, який сказав, що для екології дельти найкраще було б, ”якби серед 5200 видів живих істот, які тут зустрічаються, homo sapiens‘а взагалі не було.
Володимир Медяний