Хто стоїть за блокадою україно-польського кордону
12 грудня 2023 р.
Тисячі українських вантажівок стоять у кілометрових чергах, щоб в'їхати в Україну з Польщі. Із 6 листопада 2023 року польські компанії-перевізники заблокували для вантажівок спочатку три, а потім і всі чотири пункти перетину кордону між двома країнами. Подекуди затори розтяглися на 50 кілометрів, а час очікування в черзі становить від кількох днів до трьох тижнів. Швидко пропускають лише гуманітарні та військові вантажі. Усім іншим доводиться чекати. Кордон можуть перетнути лише від однієї до трьох вантажівок на годину.
Тим часом протестувальники вже заявили про намір подовжити свою акцію до лютого 2024 року. Однак у тих польських прикордонних громадах, яких ця блокада зачіпає, ці наміри наражаються на опір. Як повідомив польський портал onet.pl у понеділок, 11 грудня, мер прикордонного міста Дорогуськ наклав заборону на блокаду у своєму муніципалітеті. Він обґрунтував це тим, що через затор на кордоні потерпає місцевий бізнес, а це загрожує втратою робочих місць.
Читайте також: Україна підписала угоду про "транспортний безвіз" з ЄС
Польські перевізники звинувачують українські компанії у зловживанні коридорами солідарності, ініційованими ЄС на прикордонних переходах. Їх запровадили після повномасштабного нападу Росії на Україну, щоб полегшити митну обробку й оформлення гуманітарних та військових вантажів для України, що протистоїть російській агресії.
Однак коридорами солідарності часто провозять і комерційні вантажі, зареєстровані як гуманітарні або військові, стверджує в інтерв'ю DW польський експедитор Павел Озигала. Він допомагав організовувати блокаду кордону і говорить про "брудну гру" та "тотальне зловживання" коридорами солідарності. "Ми вже бачили розкішні автомобілі, що буцім мали їхати на фронт", - запевняє він.
Із запровадженням коридорів солідарності також було призупинено дію дозволів, які до війни українці мали отримувати для перевезень до ЄС. Тож відтоді українські транспортні компанії також можуть без перепон пропонувати свої послуги на ринку ЄС. "Оскільки українські компанії мають набагато нижчі витрати й можуть пропонувати свої послуги дешевше, вони захопили значну частину транспортного ринку між Польщею та Україною", - нарікає Озигала.
Втрати польських перевізників від приходу українців на європейський ринок
За даними міністерства інфраструктури Польщі, частка польських компаній у транспортних перевезеннях між двома країнами стрімко впала. У 2021 році на польських перевізників припадало близько 38 відсотків ринку, тоді як перевізники з України відповідали за 62 відсотки перевезень. На кінець жовтня 2023 року частка польських експедиторів скоротилася до восьми відсотків, тоді як оператори з України відповідали за 92 відсотки.
Читайте також: Блокування кордону: "Укрзалізниця" переправила вантажівки до Польщі
Це стосується не лише польського ринку. "Вже понад рік багато українських перевізників активно працюють на ринку ЄС. Українські вантажівки також перевозять товари з Польщі до інших європейських країн. А польські компанії банкрутують", - каже перевізник Озигала.
Конфлікт, який на руку польським правим екстремістам
З літа 2022 року польські перевізники неодноразово протестували, але саме блокада кордону привернула увагу політиків до дедалі більших проблем. Однак переговори Варшави із Брюсселем та Києвом про можливе відновлення системи дозволів поки що не принесли жодних результатів.
Читайте також: Польща посилює контроль вантажівок на кордоні з Україною
Тим часом політичним вакуумом, що утворився після виборів у Польщі наприкінці жовтня 2023 року, скористалася праворадикальна партія "Конфедерація", щоб постати в ролі захисниці польських інтересів перед Брюсселем і Києвом. Лідер партії в Люблінському регіоні Рафал Меклер сам керує транспортною компанією і брав участь в організації блокади кордону.
Партія "Конфедерація" хоче виступати захисницею польських інтересів
Партія "Конфедерація" вважається проросійською, а її політики неодноразово виступали проти санкцій щодо Москви. Сам Меклер нещодавно з'явився на сайті українського Центру "Миротворець", що співпрацює з українським урядом і з 2014 року збирає дані про людей, які, на думку укладачів сайту, становлять загрозу національній безпеці України. Загалом до списків "Миротворця" потрапили вже три особи, пов'язані з партією "Конфедерація".
Партійне керівництво "Конфедерації" також підтримує блокаду кордону і вже кілька разів відвідувало протестувальників. Вони закликають польський уряд вжити жорсткіших заходів проти "дискримінації" польських перевізників. Якщо переговори з Україною та ЄС залишаться безрезультатними, партія вимагає, аби Польща в односторонньому порядку розірвала угоду про коридори солідарності з Україною.
Кшиштоф Босак, який є лідером партії та віцеголовою Сейму, повторив цю вимогу і під час демонстрації перед штаб-квартирою Європейської Комісії у Варшаві. "Ми тут, тому що очікуємо, що польський уряд нарешті почне представляти поляків - не якісь утопічні міжнародні доктрини, не якісь наднаціональні інтереси, а ті, що створюють національний дохід у Польщі", - сказав віцеголова Сейму.
Протести проти блокування кордону
Однак блокада кордону завдає збитків і польським компаніям, які працюють з Україною. Саме тому в Польщі лунає дедалі більше голосів проти блокади. "Поляки та українці! Ми воюємо один з одним, а Росія цим користується", - таким був один з написів на плакаті під час акції протесту перед парламентом у Варшаві минулого тижня.
У цій акції взяли участь гуманітарні організації, волонтери та активісти. За словами протестувальників, тривале очікування на кордоні сповільнює доставку життєво необхідної допомоги, а також багатьох товарів повсякденного вжитку, які наразі є важкодоступними в Україні.
У своєму листі до маршалка (голови. - Ред.) польського парламенту протестувальники не лише вказали на економічні та гуманітарні проблеми, але й підкреслили, що конфлікт підживлюється російською пропагандою і провокує як поляків, так і українців.
ЄС закликає припинити блокаду кордону
4 грудня 2023 року міністри ЄС, відповідальні за транспорт, обговорили питання блокади польсько-українського кордону. Окрім Польщі, від неї страждають логістичні сектори Угорщини та Словаччини. Комісарка ЄС Адіна-Йоана Велян відкинула заклик Польщі та Словаччини до відновлення довоєнної системи дозволів.
"Я закликаю всіх схаменутися і розблокувати кордон якомога швидше", - закликала вона, зазначивши, що кордони блокуються Польщею, хоча ця країна є великим прихильником європейської допомоги Україні.
Вихід зі складної ситуації видається дедалі нагальнішим. Це буде одним із перших викликів, що постануть перед новим ліволіберальним урядом Дональда Туска.