Захід і Росія

Московському бюро правозахисної організації Human Rights Watch, центральний офіс якої знаходиться у США, завжди було непросто працювати у Росії. Однак останнім часом, розповіла в інтерв'ю DW заступник керівника цього бюро, дослідниця по Росії Тетяна Локшина, рівень ворогування досягнув особливо високого рівня, а антизахідна істерія у країні, за її словами, "просто зашкалює".

DW: Як змінилась робота вашої правозахисної організації у зв'язку із подіями в Україні?

Тетяна Локшина: Не можна сказати, що діяльність Human Rights Watch змінилась. Ми, як і раніше, документуємо порушення прав людини, оприлюднюємо їх та виробляємо рекомендації для покращення ситуації. Мої колеги тільки що повернулись зі сходу України, де вони фіксували викрадення журналістів, факти насильства та погроз на їхню адресу. Якщо ж говорити про зміни, то змінилась уся обстановка, у якій ми працюємо в Росії. І це стосується усіх незалежних неурядових організацій у країні.

А як ви фінансуєте свою роботу?

Human Rights Watch - це організація, яка не отримує жодної копійки урядових грошей від жодного уряду світу. Така наша принципова позиція. Гроші нам дають приватні донори, які підтримують Human Rights Watch. У цьому відношенні для нас нічого не змінилось. А ось рівень ворожнечі в Росії сягнув надто високого рівня. Антизахідна істерія просто зашкалює.

Як це відбиваєтсья на вашій роботі?

Нас представляють як ворогів, як організацію, що проводить ворожу політику. Враховуючи те, що центральний офіс Human Rights Watch розташовано в США, про нас розповідають, що ми агенти Держдепартаменту. Дуже зворушливо, що при цьому нікому не спадає на думку, що наша організація активно критикує стан з правами людини у США і низку дій адміністрації Обами. Примітно, що коли російському парламенту треба провести слухання з теми освіти щодо тих неподобств, які у сфері прав людини кояться у США, то він відразу знаходить і використовує наші відповідні доповіді. Однак, коли мова заходить про те, що ми робимо в Росії, нас звинувачують в упередженості.

Давайте повернемось до тої інформації, яку збирають ваші колеги в східних регіонах України. Наскільки ці відомості відповідають тому, про що повідомляють російські телеканали?

Російське телебачення, залежне від держави, вже давно виконує пропагандистські функції. Зараз воно перетворилось на справжню машину пропаганди. І якщо сьогодні дивитись російські новини, то виникає враження, ніби ти перебуваєш не в Росії, оскільки йдеться тільки про Україну. Кажуть, що Україна - держава, яка не відбулась, що вона не здатна захистити свій народ, що владу там захопили фашисти, а Росія, мовляв, врятувала своїх кримських братів та думає тільки про те, кому б ще допомогти. З дня на день це чують російські громадяни, і саме цим можна пояснити зростання рейтингів Путіна. А можливості для поширення об'єктивної інформації у тому ж інтернеті, який поки що залишається острівцем інформаційної свободи, зараз починають зменшуватись. Влада серйозно взялась за мережу.

Яким чином?

Тільки що Державна дума ухвалила так званий закон про блогерів. Він передбачає, що блогери, які мають три тисячі чи більше відвідувачів на добу - як їх рахуватимуть, у законі, до речі, не визначено, - фактично прирівнюватимуться до засобів масової інформації. Вони, щоправда, не називатимуться ЗМІ і не отримають відповідних привілеїв, однак підпадатимуть під ті ж обмеження, які діють щодо звичайних ЗМІ. Це стосується, наприклад, перевірки достовірності свідчень, які публікуються в блогах, правил передвиборної агітації та багато чого іншого.

Тобто написав що-небудь неперевірене у Facebook і отримав строк?

Якщо ти популярний блогер, маєш понад три тисячі відвідувачів на добу, яких, до речі, неважко накрутити, то треба реєструватись у Роскомнагляді та підпадати під існуючі для ЗМІ заборони і обмеження. У випадку порушення - повна відповідальність за законом. Є також законодавча ініціатива за встановлення кримінальної відповідальності для редакторів ЗМІ за публікацію неправдивої антиросійської інформації. Автори пояснюють свою ініціативу неподобним, на їхню думку, висвітленням ситуації в Україні деякими ЗМІ, головним чином інтернет-виданнями, та їхнім упередженим ставленням до Росії.

Крім того, російська влада протискає через парламент низку обмежувальних законів, мотивуючи їх необхідність тим, що відбувається в Україні. У Державній думі зараз знаходиться законопроект, який передбачає встановлення кримінальної відповідальності за повторну участь у несанкціонованих мітингах та демонстраціях - до п'яти років позбавлення волі. Автори цього законопроекту у пояснювальній записці дуже відверто кажуть, що вважають за необхідне ухвалення такого закону для того, щоб у Росії не трапився Майдан.

Чи можна казати про появу в Росії певної неорадянської ідеології?

Так, безумовно. Такого рівня грубої державної пропаганди, з якою ми сьогодні стикаємось у федеральних засобах масової інформації і, в першу чергу, на телебаченні, ми з нашого радянського дитинства не бачили. Складається враження, що після лютого цього року ми раптом знову почали жити в дуже іншій країні. Це страшно.