Продовольчі банки у ФРН на межі виживання
18 липня 2023 р.У Німеччині понад 970 продовольчих банків допомагають з їжею малозабезпеченим. Отримати продукти харчування в такому банку може кожен, хто може підтвердити низький рівень доходів. Але, у свою чергу, продовольчі банки отримують дедалі менше пожертв від підприємств. Водночас попит на таку продовольчу допомогу постійно зростає. Переважно через високу інфляцію, а також велику кількість біженців з України і не тільки. Тому керівники продовольчих банків тепер самі сподіваються на допомогу від держави.
У берлінському районі Кепенік масштаби проблеми цілком очевидні. Перед колишнім фан-клубом берлінської футбольної команди Бундесліги 1. FC-Union, який переобладнали під пункт роздачі їжі, вишикується довга черга. І це незважаючи на 30-градусну спеку на сонці, де не знайти жодного затінку.
Деніс Лауер (Denise Lauer) прийшла сюди вперше. Після довгих вагань і з відчуттям сорому. "Ось вирішила спробувати, раніше не наважувалася", - сором'язливо каже мати-одиначка і пояснює, що "через високі ціни на продукти мені й сину стає дедалі важче зводити кінці з кінцями". Сьогодні вона таки набралася сміливості й тепер з нетерпінням чекає на харчовий набір за стандартною символічною ціною 1,50 євро.
За даними Федерального статистичного відомства, ціни на продукти харчування у ФРН порівняно з попереднім роком зросли майже на 15 відсотків, а інфляція становила 7,3 відсотка.
Це одна з причин, чому попит на послуги продовольчих банків зростає - багатьом бракує грошей. А з початком війни Росії проти України у кожного п'ятого продовольчого банку кількість відвідувачів зросла у понад двічі, повідомила нещодавно Федеральна спілка продовольчих банків.
Цю тенденцію у розмові з DW підтвердив і керівник продовольчого банку в берлінському районі Кепенік Карол Зеле (Carol Seele). "До війни щовівторка сюди приходило щонайбільше 340 осіб, сьогодні їхня кількість часто перевищує 500", - каже він.
Читайте також: Економіка ФРН таки у рецесії. Чи винна дорога енергія?
Після початку війни в Україні навантаження зросло
"Через війну у нас стає дедалі більше клієнтів, але на щастя, нам не довелося заморожувати прийом нових відвідувачів", - каже Карол Зеле. Хоча багато інших продовольчих банків уже скоротили обсяг допомоги, а деякі не беруть на облік нових відвідувачів.
Одна з відвідувачок - українка Тетяна Кудіна. Вона потрапила до Німеччини ще до початку повномасштабної війни Росії проти України. Її старший син і чоловік продовжують жити в Києві. Щовівторка вона з молодшим сином приходить за продуктовим набором. "Таким чином я можу заощадити чимало грошей", - каже жінка. До того ж спілкування з українцями і німцями їй "допомагає відволіктися".
Перший продовольчий банк у Берліні з'явився завдяки небайдужим жінкам в 1993 році. За власними даними, зараз продовольчі банки в Німеччині підтримує близько двох мільйонів осіб. Фінансуються вони за рахунок грошових пожертв та продуктів харчування. Також їх підтримують великі торговельні мережі, такі як REWE, Lidl і Aldi. Вони передають зайве зі своїх запасів або ж цілком свіжі продукти з мінімальним відхиленням від стандартів товарного вигляду, які інакше довелося би утилізувати.
Читайте також: Як живеться у Німеччині біженцям з України - дослідження
Бідність у відносно багатій Німеччині
Бідним у Німеччині вважається той, хто має в своєму розпорядженні менше 60 відсотків середнього чистого доходу. У Німеччині це близько 13 мільйонів осіб.
Але пожертви продуктів харчування продовжують зменшуватися, поскаржилися DW у Федеральній спілці продовольчих банків. За словами новообраного голови Tafel-Bundes-Verband Андреаса Степпуна (Andreas Steppuhn), на це є кілька причин і "одна з них полягає в тому, що супермаркети тепер часто замовляють продукцію ощадливіше, щоби в кінці робочого дня не залишалося забагато зайвого. Ми це вітаємо, адже вважаємо, що добре, коли харчові відходи зводяться до мінімуму. Проте зараз продовольчі банки потребують більше пожертвувань їжі, щоби можна було підтримати більшу кількість відвідувачів".
Крім того, Степпун закликає державні органи зважити можливість базового фінансування продовольчих банків. На цьому етапі, однак, немає жодних ознак того, що цей заклик був почутий політиками.