Джаз у звільнених містах

Уже чотирнадцять років поспіль під час фестивалю Jazz Bez поціновувачі джазу насолоджуються віртуозністю майстрів у польських та західноукраїнських містах. Фестиваль вважається однією з наймасштабніших музичних подій року в Україні: сотні музикантів, десятки нових проектів, тисячі меломанів об’єднує якісна емоційна музика з максимальною кількістю джазових стилів. Тут тобі – джаз-фанк, фрі-джаз,свінг, кул, джаз-рок і інші. Хоча до фестивалю щороку приєднуються нові польські та українські міста, організаційним серцем фестивалю досі незмінно залишався Львів.

Цьогоріч Jazz Bez географічно розшириться максимально на схід. Марафон захопить три східних міста, які донедавна були окуповані проросійськими бойовиками. Задум концертів у звільнених містах – показати, що українське суспільство єдине, а люди, які живуть у зоні АТО, не є "покинутими", зауважує в інтерв’ю DW координатор фестивалю Юлія Хомчин. "Це не питання ідеї, - каже Хомчин, - це передусім місія, місія миру та свободи".

Долаючи перешкоди

Спочатку йшлося про два концерти у Слов’янську та Краматорську, але несподівано зголосилося джазове середовище Дружківки, представники якого наполегливо просили завітати й до них, каже координатор фестивалю. Причому музиканти взялися активно допомогти в організації заходу. "Усе дуже непросто: є проблеми зі світлом, з опаленням, із залом, а ще –комендантська година, яка обмежує пересування після дев’ятої, безпека музикантів і таке інше", - каже Хомчин. І додає: господарі запевнили, що проблем не буде. Зрештою, як і зі слухачами, адже більша частина місцевого населення ніде не працює, тож вільного часу достатньо.

У Краматорську, приміром, музиканти одного з джаз-бендів після шестирічної перерви об’єдналися - заради Jazz Bez. Треба визнати, що лише завдяки активній підтримці музикантів зі сходу ідея набула життя, каже прес-секретар Jazz Bez та мистецького об’єднання "Дзиґа", яке є одним із засновників фестивалю, Володимир Бєглов. "Зі звільненням у Краматорська почали відкриватися нові мистецькі об’єднання, асоціації. Місто після воєнного шоку починає все з чистого аркуша, і ці концерти для них будуть помічними. Це не "відгодований" Львів привіз саксофони, а це те, чого вони самі просять і потребують", - каже Бєглов.

Насправді міцне джазове лобі є й у Донецьку, зазначають організатори, але провести там концерт – нереально, тому акцент роблять на периферію. Хоча деякі донецькі джазмени таки приїдуть на захід.

Зіркові проекти заради об’єднання

Проект міг охопити і більше звільнених міст, зокрема і Маріуполь, але проблема у фінансах, визнає керівник об’єднання "Дзиґа" Маркіян Іващишин. Задля втілення ідеї і можливості організувати приїзд донецьких джаз-музикантів на фестиваль оголошено збір коштів. Заплативши сто гривень благодійного внеску, меломани зможуть насолодитися співом всесвітньовідомої української співачки Мар’яни Садовської.

Спільно з одним із кращих джазових контрабасистів Марком Токарем Садовська створила "несподіваний" проект, в якому у супроводі жіночого вокалу звучатимуть твори Сергія Жадана. Світова прем’єра на чотири голоси і чотири контрабаси відбудеться у Києві, Львові та в Мостиськах на Львівщині. Зібрані кошти підуть на організацію "східного" проекту, адже концерти у зоні АТО будуть безкоштовними.

Поляки їдуть, а росіяни бояться

"Мистецтво мусить творитися навіть під час війни", - каже Іващишин. Люди зі сходу мають відчуття герметичності, що вони чужі і непотрібні, і наше завдання - зламати це відчуття", - пояснює керівник "Дзиґи". Концерти на сході відбуватимуться 12, 13 та 14 грудня, виступатимуть три колективи, зокрема представники польського джазу - скрипалька Домініка Русіновська та саксофоніст Ришард Канафорський. "Ці люди цільово обрали східні міста, вони усвідомлюють ризики, але переконані, що у цьому їхня місія, - каже Юлія Хомчин. - До речі, жодних родинних зв’язків ці музиканти з Україною не мають".

А от російських джаз-гуртів не буде. І не тому, що вони бояться їхати в Україну, каже Іващишин, а тому, що бояться повертатися до Росії. "Вони раді виступати, але фестиваль має яскраво виражений політичний і європейський підтекст. Тож музиканти з Росії бояться, що їм доведеться після виступів мігрувати до України, через можливий тиск", - додав керівник "Дзиґи".

Символічно, що фестиваль у Львові відкриє кримськотатарський музичний бенд Usein Bekirov Тrio. Музиканти вперше братимуть участь у Jazz Bez та експериментуватимуть зі звучанням народних українських пісень. Транскордонні фестивалі – це комунікація зі світом, каже Іващишин. На його думку, якби об’єднання українців у музичному середовищі, у гуманітарному секторі загалом відбулося набагато швидше, то суспільство можливо б і не допустило війни.