Кандидат Байден і Україна: чи має непокоїтись Зеленський
21 серпня 2020 р.77-річний ексвіцепрезидент Сполучених Штатів Джо Байден вийшов на фінішну пряму виборчих перегонів, коли 18 серпня з'їзд Демократичної партії висунув його кандидатом. Якщо він переможе на виборах 3 листопада, то стане президентом США, який знає Україну краще за своїх попередників. В адміністрації Барака Обами Байден відповідав за український напрямок у найбільш критичні події в її новітній історії - під час анексії Криму Росією та початку війни на Донбасі.
Байден у Верховній Раді: "Російські танки" на Донбасі
"Байден був дуже сильно залучений до ситуації в Україні, - пояснив у розмові з DW Андерс Ослунд, експерт аналітичного центру Atlantic Council у Вашингтоні. - Він був західним лідером з питань України". Про це зазначив і колишній посол України в США Валерій Чалий: "Довіра Обами давала йому можливість фактично очолювати цей напрямок зовнішньої політики в Європі й підтримувати тісні контакти з Україною". Чалий назвав Байдена "людиною, яка вміє об'єднувати і готова на рішучі кроки".
Виступаючи з промовою у Верховній Раді в грудні 2015 року, віцепрезидент Байден зривав оплески, коли говорив про "російські танки та ракети" на Донбасі й цитував "Заповіт" Тараса Шевченка. При цьому він не оминув і чутливі для народних депутатів теми - закликав виконати Мінські угоди, які деякі політики в Україні вважають невигідними, і говорив про "історичну боротьбу" з корупцією, яку порівняв з "раковою пухлиною". "Так, це було відверто, інколи жорстко, але недружнього тиску я ніколи не відчував як посол", - каже Чалий.
Україна як больова точка кандидата в президенти США
Експосол наголошує, що "для України важлива підтримка стратегічного партнера США, демократів та республіканців", тому Київ не робить "якихось виокремлень" у нинішніх перегонах за крісло глави Білого дому.
Читайте також: Трамп проти Байдена: український компромат
Оглядачі вважають, що повернення старого знайомого Байдена у цілому може бути приводом для оптимізму в Україні, особливо якщо врахувати, що нинішній глава вашингтонської адміністрації Дональд Трамп, якого підтримують республіканці, якщо вірити спогадам його колишнього радника з нацбезпеки Джона Болтона, налаштований до Києва мало не вороже. Те, що США при ньому продовжили надавати підтримку Україні й навіть розширили її за рахунок летальної зброї, зокрема, протитанкових комплексів Javelin, в експертних колах вважається не так заслугою Трампа, як результатом згоди в цьому питанні республіканців і демократів.
У будь-якому разі, кандидатура Байдена - привід для Києва задуматися про наслідки його можливої перемоги. Адже з його іменем було пов'язано те, що приблизно за рік до виборів у США Україна опинилася в центрі американської внутрішньої політики. Тоді спливли деталі телефонної розмови Трампа з новим українським президентом Володимиром Зеленським в липні 2019-го, в ході якої президент США попросив українського колегу розслідувати роль Байдена у звільненні українського генпрокурора Віктора Шокіна в 2016 році.
Трамп, спираючись на думку своїх соратників, перш за все, колишнього мера Нью-Йорка Рудольфа Джуліані, припускав, що Шокін був звільнений через розслідування проти української газової компанії Burisma, членом правління якої був Хантер Байден - син віцепрезидента. Незадовго до цієї розмови США призупинили допомогу Україні. Демократи вважали цю історію приводом для імпічменту, почали процедуру, але не змогли довести її до кінця.
Байден-старший не приховує, що в жорсткій формі вимагав від Києва звільнення Шокіна, але не через компанію Burisma, а через недостатню, на думку Заходу, боротьбу з корупцією. Це була публічно озвучена загальна позиція США і країн Євросоюзу. Опоненти Байдена давно використовують контакти колишнього віцепрезидента і його сина з Україною як больові точки. Зараз у США розслідуванням ролі Байдена-молодшого в Burisma займається сенатор-республіканець Рон Джонсон, голова комітету Сенату з питань внутрішньої безпеки.
Зеленський підтримав Трампа?
У розпал імпічменту президент України Зеленський старанно намагався не дати втягнути себе і країну в американську політику. Однак з наближенням виборів у США в Україні відбулися події, які надали оглядачам у Києві привід у цьому сумніватися. За словами адвоката ексгенпрокурора Шокіна, в лютому Державне бюро розслідувань (ДБР) нібито відкрило справу за заявою про тиск на нього Байдена. Підтвердження цієї інформації від ДБР не було.
У травні депутат Верховної Ради, колишній член Партії регіонів Андрій Деркач опублікував нібито записи телефонних розмов Байдена з тодішнім президентом України Петром Порошенком, нібито зроблені в 2015 або 2016 році. Деркач стверджує, що Байден вимагав звільнення Шокіна в обмін на мільярд доларів кредитних гарантій. Представники Порошенка і Байдена засумнівалися в достовірності записів, а президент Зеленський сказав, що реагувати повинні правоохоронні органи. Генпрокуратура України повідомила, що інформація внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Щоправда, розслідування, схоже, ведеться проти Порошенка, а не проти Байдена. Партія Зеленського "Слуга народу" заявила, що в парламенті буде створена тимчасова слідча комісія.
Читайте також: Коментар: Зеленський мовчить про "Українагейт" у США, аби не бовкнути зайвого
Всі ці події стали приводом для заяви семи колишніх послів США в Україні, "збентеженими" тим, що вони назвали "спробами втягнути Україну у внутрішню політику" США напередодні президентських виборів. Посли закликали обидві сторони уникати кроків, які можуть призвести "до відчуження країн". Деякі українські ЗМІ розцінили заяви Зеленського і генпрокуратури як те, що Україна може вступити у виборчу кампанію в США на боці одного з кандидатів - Трампа. На їхню думку, наслідки для україно-американських відносин можуть бути "катастрофічними". Доля розслідування генпрокуратури у зв'язку з "записами Деркача", яких з'являється дедалі більше, поки невідома. На запит DW у пресслужбі відомства не відповіли.
Американські спецслужби на початку серпня оцінили появу записів Деркача, якого вони назвали "проросійським", спробою нашкодити Байдену перед виборами. Схожої точки зору дотримується і Андерс Ослунд. На його думку, поки у Байдена немає підстав тримати зло на Зеленського, але, на його думку, за нового президента відбулося "істотне проникнення" в українську владу "російських агентів впливу" і оточення колишнього президента Віктора Янковича, який втік до Росії. І Ослунд, і Чалий не очікують суттєвих змін у ставленні США до України в разі перемоги Байдена, але прогнозують відновлення тісної взаємодії між США та Європою - дипломатичної практики, від якої відійшов уряд Трампа.