1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Карабах: обмін полоненими досі не погоджено

Валерій Сааков
11 січня 2021 р.

На зустрічі в Москві за участі Путіна, Алієва й Пашиняна не змогли погодити питання обміну військовополонених. Невирішеним залишилося й питання щодо статусу Нагірного Карабаху.

https://p.dw.com/p/3nnXm
Володимир Путін, Ільхам Алієв і Нікол Пашинян
Учасники тристоронньої зустрічі в Москві щодо врегулювання конфлікту в Нагірному Карабаху - Володимир Путін (п.), Ільхам Алієв і Нікол ПашинянФото: Mikhail Klimentyev/Sputnik/Kremlin/dpa/picture alliance

На проведеній у понеділок, 11 січня, в Москві зустрічі лідерів Росії, Вірменії та Азербайджану не вдалося вирішити питання військовополонених. Про це після переговорів заявив прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян.

"На жаль, нам сьогодні не вдалося вирішити питання військовополонених. Це найдражливіше і найболючіше питання, тому що це гуманітарне питання, і ми домовилися, що будемо продовжувати роботу в цьому напрямку", - сказав Пашинян за підсумками переговорів, цитує агенція новин "Інтерфакс".

Читайте також: Нагірний Карабах: Азербайджан заявляє про напад з боку Вірменії та про загиблих

Пашинян вказав на те, що на думку вірменської сторони, 8-й пункт зробленої в листопаді 2020 року спільної заяви Путіна, Алієва й Пашиняна щодо Нагірного Карабаху, "не повністю виконується". Цей пункт листопадової заяви трьох лідерів передбачає обмін військовополоненими, заручниками і іншими утримуваними особами і тілами загиблих, нагадує "Інтерфакс".

Неврегульований конфлікт у Карабаху

Крім того, Пашинян наголосив, що конфлікт у Карабаху досі залишається неврегульованим. "Звичайно ж, нам вдалося в цілому забезпечити режим припинення вогню, але ще залишається дуже багато питань, які повинні вирішуватися. Одне з цих питань - статус Нагірного Карабаху", - пояснив Пашинян.

Президент Азербайджану Ільхам Алієв зазначив, своєю чергою, що сам факт нової тристоронньої зустрічі щодо Нагірного Карабаху свідчить про те, що сторони налаштовані "підвести риску під тими діями, які відбувалися у вересні-листопаді". Алієв також висловив переконання, що обидва народи "знайдуть у собі силу й мудрість, щоб думати про майбутнє та примирення", цитує агенція новин dpa.

Читайте також: Amnesty International закликає розслідувати воєнні злочини у Нагірному Карабаху

Президент Росії Володимир Путін, коментуючи підсумки саміту, заявив, що учасники підписали спільну заяву про розвиток Карабаху. У документі, зокрема, згадується створення робочої групи, де керуватимуть віце-прем'єри трьох країн. Вона займатиметься питаннями відновлення економічних, торговельних і транспортних зв'язків, а також відкриттям кордонів в Нагірному Карабаху.

Загострення конфлікту в Нагірному Карабаху

Конфлікт між Азербайджаном з одного боку і Вірменією та армією самопроголошеної НКР - з іншого загострився влітку 2020 року. Наприкінці вересня в регіоні розпочалися масштабні бойові дії. На початку листопада прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, а також президенти Росії й Азербайджану Володимир Путін і Ільхам Алієв підписали заяву про повне припинення вогню і всіх бойових дій у Нагірному Карабаху з 10 листопада.

Згідно з цим документом, війська Азербайджану і Вірменії залишаться на займаних ними позиціях. Уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабаху і вздовж коридору, що з'єднує Карабах з Вірменією, розмістяться російські миротворці. Транспортне сполучення в регіоні контролюватиме Прикордонна служба ФСБ Росії.

Ця угода викликала хвилю протестів у Вірменії, де опозиція звинувачує Пашиняна в "зраді" й вимагає його негайної відставки.

Читайте також: У Вірменії розпочалася триденна жалоба за загиблими у війні в Нагірному Карабаху