Чому в Україні знов частішають випадки коронавірусу
12 червня 2020 р.
Україну може накрити друга хвиля епідемії COVID-19. Про це попереджає міністр охорони здоров'я країни Максим Степанов, за словами якого, якщо припинити боротися з коронавірусом, він обов'язково про себе нагадає. "Все залежить від нас. Залежно від того, як ми поводитимемось, вірус поводитиметься з нами", - заявив міністр в ефірі українського телебачення ввечері 11 червня.
Усі підстави для занепокоєння у Степанова є. Адже вранці того дня його відомство повідомило про новий добовий рекорд у кількості зафіксованих нових заражень коронавірусом - 689. Ранок наступного дня також не приніс полегшення, адже число підтверджених інфікувань виявилося майже таким само високим - 683 випадки.
Читайте також: Масковий режим має діяти, а масових заходів поки не буде - Зеленський
Критичні Львів та Київ
Найбільш помітний стрибок захворюваності відбувся у Львові. Голова Львівської обласної державної адміністрації Максим Козицький заявив, що за дві доби там виявили більше 250 нових хворих на COVID-19. "Це антирекорд, загальний показник інцидентності по області при нормі 12, зараз становить 21,4", - зазначив Козицький 12 червня, пояснюючи необхідність подовжити карантин у регіоні ще на тиждень.
У Києві нові випадки інфікування приростають не настільки швидкими темпами, але ситуація у столиці все одно є складною. За словами Степанова, у столиці останні сім днів не лише зростає кількість нових захворювань COVID-19, але й також - заповнюваність ліжок для пацієнтів із цим діагнозом. За одинадцять днів вона зросла з 35 відсотків до 46 відсотків. Тому повноцінне відкриття ресторанів у місті також не є можливим, зазначив міністр.
Ще більш тривожною змальовує ситуацію лікар-інфекціоніст четвертої Київської міської клінічної лікарні Євген Дубровський. У своєму пості у Facebook він пише, що останні два-три тижні для медиків та хворих перетворилися на "гру на виживання", адже Олександрівська лікарня є повністю заповненою та третю добу не приймає хворих. "Лише залізна витримка персоналу та масштаби лікарні рятують від колапсу всю систему надання допомоги в столиці", - пише Дубровський.
Зеленський вимагає знайти причину
Серед нових пацієнтів з діагнозом COVID-19 опинилася і дружина президента Володимира Зеленського. Олена Зеленська повідомила про свій позитивний результат тесту на коронавірус та назвала це "неочікуваною новиною", адже, мовляв, вона та її родина продовжують дотримуватись усіх правил: "Маски, рукавички, мінімум контактів". При цьому сам президент ще у середу, 10 червня, заявив, що отримав штраф за порушення карантинних обмежень під час робочої поїздки до Хмельницької області. Тоді Зеленський випив кави у приміщенні місцевого кафе в компанії щонайменше сімох людей. При цьому, ні у президента, ні у голови його офісу Андрія Єрмака і головного санітарного лікаря України Віктора Ляшка на обличчі не було маски.
Однак тепер Зеленський вимагає від уряду терміново встановити причини зростання захворюваності на коронавірус. Під час селекторної наради, присвяченій боротьбі з розповсюдженням COVID-19, президент припустив, що зростання показників може спостерігатися через збільшення кількості тестувань. Тому перед тим, як ухвалювати рішення про повернення жорстких обмежувальних заходів, треба зрозуміти причини збільшення кількості хворих.
Напередодні Ляшко також спробував пояснити новий рекорд захворюваності "усуненням черги" з аналізу тестів на коронавірус. За словами головного санітарного лікаря, у Львівській області була найбільша черга на отримання результатів аналізів після Києва. Станом на 11 червня, наприклад, на перевірку там очікували дві тисячі зразків. Їх, мовляв, почали передавати в інші лабораторії, аби почати робити дослідження "сьогодні на сьогодні".
Читайте також: Коронавірус і дезінфекція в українських дитсадках: неперевірена хімія і хаос компетенцій
Втім, Степанов, судячи з його заяв, вбачає головну причину у тому, що українці просто перестали дотримуватися правил безпеки. "Але подивіться на вулиці й навколо: ми всі вийшли з карантину, ми всі вирішили, що його вже не існує, що такої загрози, як COVID-19, немає", - розповідав міністр під час брифінгу 12 червня. За його словами, якби громадяни дотримувалися заходів безпеки, кількість випадків мала б знижуватися навіть попри послаблення протиепідемічних обмежень. Тому він не виключив, що влада буде змушена вдатися до нових обмежувальних кроків.
Уряд без плану
Втім, за словами ексзаступника міністра охорони здоров'я України Павла Ковтонюка, те, що відбувається зараз, важко назвати "другою хвилею" епідемії, адже завдяки карантину владі вдалося вчасно уникнути справжнього піку захворюваності. У цьому ситуація України була подібна до Польщі та інших східноєвропейських сусідів, які так само завчасно запровадили суворі обмежувальні заходи та уникнули драматичних "італійсько-іспанських" сценаріїв.
Нинішнє ж зростання, додає Ковтонюк, - цілком логічний наслідок послаблення урядом протиепідемічних обмежень. За його словами, тенденція зростання кількості випадків спостерігається не останні два дні, а вже близько тижня. І висхідний тренд розпочався приблизно через два тижні після послаблення карантину, що відповідає ситуації, коли результати тестів лікарі отримують з приблизно десятиденною затримкою. "Тому пояснити нові рекордні показники лише подоланням черги у лабораторіях в останні декілька днів також не можна", - підсумовує Ковтонюк.
Таке зростання, на його думку, є цілком передбачуваним за умови, якщо українській владі за час карантину так і не вдалося взяти епідемію під контроль. "Карантин дійсно допоміг зупинити поширення хвороби, але без максимально широкого тестування та ефективного відстеження ланцюжків інфікування, його послаблення не може не призвести до прискорення темпів епідемії", - зазначає Ковтонюк, який називає тести та епідемічні розслідування ключовими для перемоги над коронавірусом.
Однак влада, судячи з емоційної реакції Степанова, навіть не мала плану на випадок, якщо кількість інфікувань знову почне зростати, додає Ковтонюк. "Таке враження, що карантин у нас був заради самого карантину, на нього в уряді зробили усю ставку. Але що буде відбуватися, коли його будуть скасовувати, ніхто особливо не думав", - резюмує ексзаступник голови МОЗ.