"Кастинг" нового складу Єврокомісії: на що чекати Києву?

З 4-го по 12 листопада у Брюсселі відбувається "кастинг" 26 майбутніх єврокомісарів. Європарламент здійснює опитування кандидатів до складу нової Єврокомісії - головного відомства Євросоюзу, що налічує 38 тисяч співробітників.

Протягом трьох годин кожен кандидат відповідатиме на запитання представників восьми фракцій Європарламенту. Єврокомісія на чолі зі старою й новою її президенткою Урсулою фон дер Ляєн зможе розпочати роботу 1 грудня, якщо Європарламент схвалить її новий склад у цілому. Сама фон дер Ляєн уже отримала схвалення Європарламенту, її кандидатуру висунули країни-члени ЄС. Тож їй не потрібно буде відповідати на запитання депутатів.

Урсула фон дер Ляєн оприлюднила розподіл портфелів виконавчих віцепрезидентів та єврокомісарів між представниками країн ЄС у своїй новій команді 17 вересня. Персоналії профільних єврокомісарів є надзвичайно важливими і для України, яка в умовах війни проти неї Росії і надалі потребує військової та фінансової підтримки Брюсселя і яка почала переговори про вступ до ЄС за всіма напрямками законодавства. Чи є серед них "друзі України" і на який діалог зі своїми новими візаві у Єврокомісії можуть сподіватися українські міністри? Про це DW дізнавалася у європейських і українських експертів.

Новий склад Єврокомісії - сприятливий для України

Депутати Європарламенту мають схвалити кандидатів на посади єврокомісарів. Зокрема вони заслухають та схвалять ці кандидатури з огляду на їхні особисті якості та відповідність запропонованому досьє, нагадує колишній представник України при ЄС, а нині голова "Центру нових рішень" Костянтин Єлісєєв. 

"Проте, для мене є очевидним, що Урсула фон дер Ляєн робить ставку на ефективний технократичний європейський уряд. У її списку обмаль гучних політичних імен, які працювали б більше на власний політичний імідж, ніж на результат", - зазначив експерт в коментарі DW. На його думку, наразі "є всі підстави стверджувати, що позиція нового складу Єврокомісії щодо України залишатиметься сприятливою та конструктивною".

"Передусім тому, що Урсула фон дер Ляєн розглядає підтримку України та її успіх на треку відсічі російської агресії та вступу до ЄС як особисте політичне завдання та ключовий елемент власного політичного та історичного спадку. Тому і роботу Єврокомісії президентка спрямовуватиме на просування "українського досьє", - переконаний Костянтин Єлісєєв. Він також вказує, що кандидати на важливі для Києва з точки зору політико-безпекової підтримки посади єврокомісарів обрані "з тих країн, які є традиційно союзницькими для України".  

"Кая Каллас з Естонії на посаді Верховного представника із закордонних справ і політики безпеки та Андрюс Кубілюс з Литви на посаді єврокомісара з питань оборони та космосу означають, що два найважливіші геополітичні портфоліо відійшли відданим прихильникам України", - підтверджує й Іонела Марія Чіолан, наукова співробітниця з питань зовнішньої політики, безпеки та оборони ЄС із брюссельського Центру європейських досліджень Вільфріда Мартенса.

Ці обидва політики, які працюватимуть у Єврокомісії під керівництвом фон дер Ляєн, добре розуміють Україну і після повномасштабного вторгнення Росії  виступали за надання військової, фінансової та гуманітарної допомоги Києву та завжди підтримували ідею членства України в ЄС, наголошує аналітикиня. 

Читайте також: Кая Каллас на чолі дипломатії ЄС: жорсткий курс щодо Росії

Оборона та зовнішня політика ЄС - ключові напрямки для України

Посада єврокомісара з питань оборони та космосу вперше з'явилася у Єврокомісії, і, на думку експертів, це відповідає інтересам України. "Введення оборонного портфоліо є першим кроком для подолання безпекових викликів, з якими стикається європейський континент, хоча поки що зарано говорити про те, що це принесе трансформаційні зміни", - відзначає Роджер Гілтон, науковий співробітник з питань оборони словацького аналітичного центру GLOBSEC. Той факт, що саме литовець обійме цю посаду, також означає "визнання Брюсселем досвіду, який мають країни-члени Центральної та Східної Європи, щодо загрози, котру являє собою Росія", вважає експерт.

Щоб впоратися із кризою, що триває у Європі та світі, єврокомісар Кубілюс повинен застосувати широкі погляди на питання оборони і бути орієнтованим на тісну співпрацю зі колегами з ЄС та партнерами з НАТО та G7, пояснює Гілтон. "Але непростій роботі Кубілюса, безперечно, сприятиме висока представниця ЄС Кая Каллас, яка поділяє з ним віру в стратегічні переваги перемоги України та поразки Росії для більш безпечної та стабільної Європи. Разом вони, за потреби, зможуть переконати більш скептично налаштованих членів ухвалювати непопулярні рішення, коли йдеться про зовнішню безпеку та оборону", - вважає аналітик.

Прогрес євроінтеграції залежить не лише від єврокомісара 

Для України, яка нещодавно почала складний і копіткий переговорний процес щодо вступу до ЄС, важливо налагодити ефективне спілкування з єврокомісаром з питань розширення. Цю посаду у Єврокомісії минулого скликання обіймав угорець Олівер Варгеї. Тепер фон дер Ляєн віддала йому портфель єврокомісара з питань охорони здоров'я і добробуту тварин, а блок питань щодо розширення запропонувала словенці Марті Кос.

І це також є хорошою новиною для Києва, зазначає Іонела Марія Чіолан, "оскільки ця маленька країна виявилася хорошим другом України, підписавши з нею у липні цього року угоду про співпрацю в галузі безпеки та довгострокову підтримку". "Марта Кос відповідатиме і за політику східного сусідства та відновлення України", - зазначила експертка. 

Однак успіх переговорів України про вступ, а відповідно, і їх динаміка, залежатиме не лише від особистості єврокомісара з питань розширення, застерігає Костянтин Єлісєєв. "Вступні переговори - це наближення до всього комплексу політики ЄС, а відтак позиція кожного члена Єврокомісії має значення. Тож в пріоритеті Києва має зберігатись активна робота та діалог з усім складом Єврокомісії", - наголошує дипломат. Українським урядовцям вже сьогодні варто почати вибудовувати контакти з профільними комісарами, зазначає він.

Читайте також: Новий склад Єврокомісії: що треба знати

Цю статтю було вперше оприлюднено 17 вересня 2024 року та актуалізовано 5 листопада 2024 року.