Хороводи й жорсткі затримання: протестні вихідні у Білорусі
7 вересня 2020 р.
Уже майже місяць у Білорусі не стихають протести після президентських виборів, які відбулися в країні 9 серпня. Пік протестних акцій у країні припадає на вихідні. Тож минулої суботи, 5 вересня, уже традиційно відбувся Жіночий марш, а в неділю, 6 вересня, понад 100 тисяч білорусів вийшли на Марш єдності.
Затримання студентів
Хоч субота в календарі білоруських протестів уже встигла стати жіночим днем, 5 вересня день почався з акції солідарності студентів. Напередодні у Лінгвістичному університеті Мінська спецпризначенці міліції затримали кількох студентів після того, як вони в холі заспівали "Марсельєзу" - французький національний гімн - англійською мовою. Щоправда, ще на початку суботньої студентської акції почалися затримання - силовики передусім висмикували з натовпу хлопців.
Попри це поряд з Лінгвістичним університетом змогли зібратися кілька сотень студентів - вони тримали в руках біло-червоно-білі прапори, скандували "Ганьба", "На забудемо - це пробачимо" та співали. До акції також долучилися викладачі та батьки студентів, яких обурили дії спецпризначенців у стінах університету. "Мене привела сюди природня батьківська стурбованість через ту ситуацію, яка виникає навколо університету, адже тут навчається моя донька", - каже Галина, тримаючи в руках плакат "Діти, ми з вами, ми за вас".
Жінки проти спецпризначенців
Після мітингу перед університетом студенти колоною попрямували до площі поруч із Комаровським ринком, звідки мав стартувати Жіночий марш, утім, дійти туди змогли не всі - на шляху силовики надалі затримували студентів.
До початку Жіночого маршу поблизу Комаровського ринку зібралися кілька тисяч білорусок. До акції вони підійшли творчо - гарно вбралися, тримали в руках квіти та плакати з креативними надписами на кшталт: "Не твоя, ось і бісишся", "Від любові до ненависті один автозак" або "Ну що, "курочки", покажімо наші яйця!". Періодично до мітингувальниць підходили співробітники міліції, попереджаючи їх про незаконність акції, утім жінки кричали їм услід: "Ганьба!" та "Ідіть геть!".
Потім учасниці маршу рушили ходою убік площі Незалежності, де на дівчат уже чекали силовики в зеленій формі та балаклавах. Жінки намагалися з ними говорити, кричали: "Покажи обличчя!" і прискіпливо вдивлялися в очі, тоді як із гучномовців на площі були чутні заклики не провокувати насильство та розійтися. Ближче до кінця маршу дівчата взялися за руки та почали водити на площі величезні хороводи, які збирали тисячі людей.
Атмосфера карнавалу на Марші єдності
Наступного дня білоруси уже вчетверте вийшли на недільний Марш єдності. Як і минулого разу, зібратися на площі Незалежності протестувальники не змогли - на момент початку мітингу площу оточили спецпризначенці разом із автозаками та спецтехнікою. Цього разу білоруські силовики пішли на випередження та ще до початку ходи вибірково затримували людей на околицях Мінська. Утім, протестувальників силовики вже не лякають - прямо перед кордоном білоруси влаштували танці та робили селфі з водометами.
Загалом четвертий недільний марш нагадував карнавал у дивував своїм розмаїттям. Крім біло-червоно-білих прапорів, одна група принесла з собою веселковий прапор, який передусім асоціюють із спільнотою ЛГБТІ+. Інші мали плакати з цитатами з Біблії, багато хто прийшов разом із дітьми. Крім того, цього разу білоруси кричали досить оригінальні гасла - крім традиційних "Живе Білорусь" та "Іди", люди скандували "Сашо, випий чаю, Путін пригощає" і "Нам не платили". Багато учасників маршу несли з собою колонки - вони слухали добре знайомі кожному білорусу пісні "Тры чарапахi", "Перемен" Віктора Цоя та "Стены рухнут".
Але попри все розмаїття Маршу єдності, білорусів, які прийшли на акцію, об'єднували спільні вимоги. "Я ходжу на марш щонеділі, тому що не можна у такий час вдома сидіти. Я не погоджуюся з результатами виборів, не погоджуюся з тим, що силовики коять у нас у центрі міста. І так тут усі люди думають, я впевнений", - розповів DW мінчанин Максим.
Жорсткі затримання на марші
Так і не дійшовши до площі Незалежності, понад сто тисяч людей через все місто попрямували добре відомим маршрутом до стели "Мінськ - місто-герой", а потім до Палацу незалежності, резиденції Олександра Лукашенка. Перед палацом протестувальників уже очікувано зустрів кордон силовиків і спецтехніки, щоправда, цього разу їх було помітно менше, і від демонстрантів вони вирішили відмежуватися колючим дротом. Як і минулої неділі, під час маршу почався сильний дощ, але протестувальники виявилися підготовленими - розкривши парасольки та одягнувши дощовики, вони залишилися під резиденцію, як вони кажуть, "колишнього" президента.
Трохи більшу ніж через годину, скандуючи "Ми ще повернемося" і "Щодня", більшість протестувальників почала розходитися. Перед цим вони розмалювали гаслами і надписами (не завжди цензурними) захисний комплекс "Рубіж", а також повісили на колючий дріт принесені з собою плакати. Ідучи, більшість протестувальників висловлювала готовність прийти знову: "Ми, звісно, втомилися, але готові виходити на марші знову. Скільки ще? Ну, до кінця!" - каже молоде подружжя Андрій і Ірина.
Читайте також: Коментар: Навіщо Лукашенко ліпить з України ворога?
Щоправда, пізніше стане відомо, що це був ще не кінець протестної неділі. Проти кількох сотень протестувальників, які залишилися під резиденцією Лукашенка, силовики кілька разів застосували перцевий газ, а потім почали затримувати людей. Водночас у центрі міста співробітники силових органів у масках і з кийками почали бити і вибірково затримувати протестувальників, які поверталися з маршу - МВС уже повідомило про кілька сотень затриманих. Щоб сховатися від кийків силовиків, люди навіть стрибали в річку.