1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Китай колонізує території поблизу своїх кордонів?

15 серпня 2024 р.

Повідомляється, що Китай начебто будує нові поселення на своїх західних і південних кордонах. Александер Ґерлах не виключає, що це може бути спробою Пекіна створити нові реалії в спірних прикордонних районах.

https://p.dw.com/p/4jVx3
Колючий дріт на кордоні між Китаєм та М'янмою
Колючий дріт на кордоні між Китаєм та М'янмоюФото: NOEL CELIS/AFP/Getty Images

Як повідомляє газета The New York Times, Китайська Народна Республіка зводить нові поселення у спірних прикордонних районах уздовж своїх тисячокілометрових кордонів із сусідніми Казахстаном, Киргизстаном, Індією, Непалом, Бутаном, М'янмою, В'єтнамом, Лаосом і В'єтнамом. Газета опублікувала супутникові знімки, які доводять існування нових поселень.

До віддалених, гірських регіонів людей намагаються заманити грошима та різними обіцянками. Правитель Китаю Сі Цзіньпін називає своїх співвітчизників, які погодились на таке переселення, "патріотами" та "охоронцями кордонів".

Відколи в 2013 році Сі Цзіньпін став головою КНР, він загострив конфлікти з сусідами, які на той момент вже існували, та роздмухав нові. Його мета - розширення території Китаю і подальша "китаїзація" вже завойованих регіонів, таких як Тибет і Сіньцзян, шляхом заселення їх етнічними ханьцями.

Александер Ґерлах
Александер ҐерлахФото: Privat

Навіть колись напівавтономний торговий мегаполіс Гонконг, як кажуть, ідеологічно інфільтрується шляхом заселення лояльними до Пекіна людьми. І якщо настане день, коли армія Сі атакує і захопить демократичний Тайвань, то слід очікувати, що й на цей острів будуть переселені китайці з материкової частини.

Концепція європейської колоніальної епохи

Ідея Сі полягає в тому, щоб захопити "порожні простори" за допомогою зведення там китайських поселень. Ця концепція сягає корінням у європейську колоніальну епоху. Британські завойовники, наприклад, розглядали північноамериканський континент як порожній простір, який випало їм заселяти. Людей, які жили там століттями, взяли й просто позбавили всіх прав, оскільки вони не мали білого кольору шкіри й не були християнами. 

Те, що Сі Цзіньпін тепер керується логікою поселенського колоніалізму європейського зразка, свідчить про його лицемірство, адже себе він бачить як лідера країн Глобального Півдня, які самі колись були колоніями. На думку диктатора, такі ідеї, як свобода, права людини і демократія, насправді не є універсальними цінностями, а новими трюками Заходу для колонізації народів. За допомогою такої риторики Сі хоче заманити країни Африки, Азії та Латинської Америки в орбіту Пекіна.

Поки що без особливого успіху: багато країн, які потрапили в поле інтересу Китаю, хоча й прагнуть економічної близькості з КНР, але водночас не хочуть бути розчавлені в новому глобальному конфлікті між авторитарним світом на чолі зі Сі Цзіньпіном і вільним, демократичним світом на чолі зі Сполученими Штатами Америки. 

Політика зведення поселень на спірних прикордонних територіях може призвести до загострення відносин передусім з Індією. У 2020 році вже були перестрілки між індійськими та китайськими військовими, загиблі були з обох сторін. 

Індійські військові на індійсько-китайському кордоні
Індійські військові на індійсько-китайському кордоніФото: Anupam Nath/AP/picture alliance

Прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді також є палким націоналістом. Для нього Індія - не демократична, а індуїстська держава. Саме тому під його егідою зазнають утисків і дискримінації 200 мільйонів мусульман у країні. Якщо конфлікт між двома країнами загостриться, жодна з них не відступить.

Мирні поселення чи військові бази

Наразі ці поселення є цивільними об'єктами, але Пекін у будь-який момент може переорієнтувати інфраструктуру на військові потреби. Сама така можливість відкривається для Сі Цзіньпіна разом із "Новим Шовковим шляхом". Офіційно йдеться про глобальний інвестиційний проєкт, гроші з якого планується використати на прокладання доріг, будівництво портів, летовищ та електростанцій.

Усе це, а також ядерне й звичайне озброювання Китайської Народної Республіки має викликати занепокоєння в столицях вільного світу. КНР, можливо, й прагне миру, але тільки й виключно на умовах Сі і лише в тих межах, які визначатиме він сам.

Довідка про автора: Александер Ґерлах є старшим науковим співробітником Ради Карнегі з питань етики в міжнародних відносин і науковим співробітником Інтернет-інституту Оксфордського університету. Після роботи на Тайвані та в Гонконзі, особливо на тлі посилення Китаю та значення цих процесів для країн вільного світу, цей регіон став для науковця основною темою досліджень. Раніше Ґерлах обіймав різні посади в Гарвардському та Кембриджському університетах.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Більше публікацій