Клімат і борги: що принесе фінансовий саміт у Парижі?

Зупинити зростання середньої температури повітря на Землі та підготуватися до неминучих наслідків зміни клімату коштує дорого. І у захист клімату в усьому світі все ще інвестується занадто мало коштів, що частково пояснюється недостатньою участю у процесі міжнародних фінансових установ.

22-23 червня у Парижі глави держав та урядів багатьох промислово розвинених країн та країн, що розвиваються, зустрічаються для обговорення створення міжнародної фінансової архітектури та моделей фінансування для кращого захисту клімату.

Президент Франції Еммануель Макрон анонсував проведення цього "Саміту щодо нового глобального фінансового пакту" на останній кліматичній конференції (COP27) в Єгипті. Мета - досягти "нового консенсусу" щодо досягнення кліматичних цілей, боротьби з кліматичною кризою та захисту біорізноманіття.

Очікується, що окрім Макрона в конференції візьмуть участь голова Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen), канцлер Німеччини Олаф Шольц (Olaf Scholz) та прем'єр-міністерка Барбадосу Міа Моттлі, яка у міжнародних переговорах з питань клімату є важливим голосом країн, що розвиваються.

Зміна клімату збільшує фінансові потреби країн, що розвиваються

"Зміна клімату набирає обертів і збільшує фінансові потреби багатьох країн, що розвиваються", - пояснює голова кліматичної програми Французького інституту сталого розвитку та міжнародних відносин (IDDRI) Лола Вальєхо.

За її словами, міжнародні фінансові установи, такі як Світовий банк (СБ) або Міжнародний валютний фонд (МВФ), не призначені для задоволення цих потреб. "Інституції, які ми маємо сьогодні, було створено після Другої світової війни, в той час, коли близько половини сучасних держав не існувало, - продовжує Вальєхо. - Їх створено для того, щоб зберегти владу і можливість встановлювати правила в руках розвинених країн".

За даними Міжнародного валютного фонду, 43 з 59 країн, що розвиваються, які особливо страждають від зміни клімату, мають високий ризик скотитися у фінансову кризу через кліматичні зміни.

Читайте також: "Беззмістовні" вимоги: Шольц розкритикував екоактивістів

Списання боргів в обмін на кращу боротьбу проти змін клімату?

Причиною цього є їхня слабка економіка, а також надзвичайно високий рівень заборгованості, що значно обмежує фінансові можливості держав для інвестицій в адаптацію до змін клімату, а також у перебудову та зміцнення економіки після кліматичних катастроф.

Багато країн, що розвиваються, сьогодні гостріше потребують грошей на обслуговування своїх кредитів, ніж на програми сталого розвитку та адаптації до зміни клімату, пояснює Вальєхо. "Тож якби вони могли призупинити виплату цих відсотків, у них було б достатньо коштів для реалізації своїх планів", - вважає експертка.

Списання боргів і призупинення виплати відсотків буде однією з тем саміту, так само як і покращення доступу країн, що розвиваються, до екстрених фондів МВФ. Оскільки розвинені країни володіють більшою часткою в МВФ, вони мають право на отримання більше грошей з резервів, але часто не звертаються до них.

Торік прем'єр-міністерка Барбадосу Міа Моттлі об'єднала багато країн, що розвиваються, у так званій "Бриджтаунській ініціативі". Одна з вимог: невикористані гроші з фонду має бути надано країнам, що переживають кліматичну кризу.

Для Фрідеріке Редер (Friederike Röder) з неурядової організації Global Citizen цей саміт може стати "історичною можливістю" в умовах фрагментованої глобальної фінансової системи, яка бореться з втратою довіри. За її словами, це перший саміт протягом тривалого часу, який зосередиться винятково на фінансових питаннях. "Питання в тому, чи ця можливість призведе до певного прогресу. Або ж вона буде втраченою можливістю", - зазначила Редер.

Читайте також: G7 підтвердила намір перейти з 2035 року до беземісійних нових авто

Найбільш вразливі країни вимагають більшої підтримки

Найсуперечливіший момент цих дебатів: країни, що особливо постраждали від зміни клімату, вимагають від багатих індустріальних країн, які історично відіграли найбільшу роль у кліматичній кризі, надати їм більшу фінансову підтримку для адаптації та захисту клімату. Хоча багаті країни тривалий час чинили опір цьому, на Кліматичній конференції ООН (COP27) в Єгипті торік, після запеклих суперечок було досягнуто домовленості щодо створення фонду для відшкодування збитків і втрат для особливо постраждалих від зміни клімату країн. Коаліція країн на чолі з Барбадосом вимагає виділення 100 мільярдів доларів США щороку.

Хто і скільки коштів вноситиме до фонду і за якими критеріями розподілятимуться гроші, поки що абсолютно незрозуміло. Промислово розвинені країни вже обіцяли в Копенгагені в 2009 році мобілізувати до 2020 року щорічно по 100 мільярдів доларів США з державних і приватних джерел на захист клімату в країнах, що розвиваються. Ця обіцянка поки що не виконана. Однак у травні міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок (Annalena Baerbock) оголосила, що ця сума може бути нарешті досягнута цього року. 

Однак зрозуміло, що цього буде далеко не достатньо. За оцінками МВФ, до середини століття на захист клімату та адаптацію до нагрівання планети потрібно буде щорічно вкладати кілька трильйонів доларів. Лише африканські країни потребуватимуть інвестицій у розмірі щонайменше трьох трильйонів доларів до 2030 року. Однак у глобальному масштабі сьогодні інвестується лише близько 600 мільярдів доларів на рік.

Потрібно більше приватних інвестицій

"Ми знаємо, що державних грошей буде недостатньо для вирішення всієї проблеми", - вважає Лола Вальєхо.

Тому на саміті також обговорюватимуть, як стимулювати приватні інвестиції з боку бізнес-сектору. За даними МВФ, останнім часом приватні інвестиції у сталий розвиток в країнах, що розвиваються, зросли до 250 мільярдів доларів на рік. Однак до 2030 року цей обсяг має щонайменше подвоюватися щороку, вважають у фонді.

Але на цьому шляху є серйозні перешкоди. Інвестиції в країни, що розвиваються, все ще можуть бути всемеро дорожчими, ніж в індустріально розвинені країни, через брак досвіду, політичні ризики або коливання валютних курсів, пояснює Вальєхо. 90 відсотків інвестицій у відновлювану енергетику, таким чином, як і раніше, будуть переважно спрямовуватися в індустріально розвинені країни і Китай.

Одним із способів вирішення цієї проблеми є зниження відсоткових ставок за кредитами або хеджування ризиків інвесторів державним сектором. За словами Вальєхо, вона сподівається, що це викличе "хвилю приватних інвестицій" у країни, що розвиваються.

Читайте також: Екологічна акція в Гаазі: затримали 1500 активістів, зокрема зірку "Гри престолів"

Альтернативні моделі фінансування

У Парижі також обговорюватимуться альтернативні моделі фінансування. Вони включають кілька ідей, таких як податок на фінансові транзакції, податки на видобуток сирої нафти або на викиди від авіаперевезень, які працюють за принципом "забруднювач платить". Франція, наприклад, хоче запровадити глобальний податок на контейнерні судна на тлі тиску з цього питання з боку тихоокеанських острівних країн та екологічних активістів. За даними Світового банку, плата за використання мазуту в судноплавстві таким чином може зібрати до 60 мільярдів доларів на захист клімату.

Однак поки що не зрозуміло, чи сформується широка коаліція навколо цієї ідеї, каже Фрідеріке Редер. І переговори насамперед йтимуть про те, хто має отримати надходження від цього податку: судноплавна галузь чи країни, що розвиваються.

Шанси на запровадження глобального податку на викиди CO2

За словами Вальєхо, можливе запровадження податку на викиди CO2 від викопного палива наразі отримує все більше прихильників: "Це здавалося справді утопічною ідеєю, і до певної міри вона такою і залишається, звичайно. Але вона ніколи не мала такого імпульсу, як зараз".

Протягом багатьох років світова спільнота сперечається про те, чи можна встановити ціну на викиди CO2, і якщо так, то яким чином. Тому малоймовірно, що в Парижі буде досягнуто прориву для окремих секторів.

Світовий банк нещодавно оголосив, що змінить свої власні принципи кредитування сталого розвитку і надасть до 50 мільярдів доларів протягом наступних десяти років. Минулого тижня він також закликав перенаправити трильйони доларів шкідливих для клімату субсидій у вугільній, нафтогазовій, сільськогосподарській та рибній галузях на заходи із захисту клімату, які не завдають шкоди ні людям, ні планеті.

"Правильні рішення вже лежать на столі, і тепер справа за лідерами урядів - створити коаліцію. Це дійсно момент істини", - переконана Редер. За її словами, зараз важливо те, чи вдасться узгодити чіткі графіки і процеси.