Слова слід підтверджувати вчинками. Тільки тоді хтось заслуговує на довіру. Президент України Володимир Зеленський у відеозверненні до депутатів Бундестагу висловив серйозний закид на адресу німців. Виступаючи перед парламентаріями ФРН, він вражаюче нагадав про жахіття війни. До речі, нагадав про широко відоме гасло "Більше ніколи не допустимо", що пообіцяла Німеччина після Другої світової війни.
Однак вже понад три тижні в Україні лютує жорстока агресивна війна. Понад три тижні щоденних нестерпних страждань та руйнувань, чому не видно кінця. А президент Зеленський недвозначно тримає перед німцями дзеркало, вказуючи на те, що Німеччина й досі веде бізнес із тими, хто бомбить і обстрілює його країну. Газовий та нафтовий бізнес (ФРН з Росією. - Ред.) триває, а німецькі компанії, як і раніше, заробляють гроші в Росії.
Економіку та цінності розділяти не можна
Чого ж тоді варті всі ці висловлювання солідарності, слова про співчуття та потрясіння, синьо-жовті вогні всюди на будівлях у Німеччині? Це гірке запитання має поставити собі Німеччина після виступу українського президента. Страх перед економічними втратами не має переважувати готовність допомогти.
Якщо Німеччина справді серйозно ставиться до своїх цінностей, то тепер вона має зробити значно більше. Тому що економіку та цінності не можна розділяти. Саме це означає припинення імпорту газу та нафти (з Росії. - Ред.). Навіть попри високу ціну такого кроку.
За словами Зеленського, ще задовго до початку війни Німеччина пропускала повз вуха заклики про допомогу з боку України: ні членства в ЄС, ні вступ до НАТО, ні зупинки "Північного потоку-2". Тепер Німеччина не може собі дозволити знову реагувати занадто пізно, натомість вона має ухвалити подальші швидкі рішення.
Треба чинити неможливе власноруч
За кілька днів після початку війни канцлер ФРН Олаф Шольц (Olaf Scholz) говорив про переломний момент. І потім відповідним чином діяв, ухвалюючи політичні рішення. Постачання зброї в Україну, програма переозброєння Бундесверу, жорсткі економічні санкції проти Росії. Все це було правильно, добре і своєчасно.
Читайте також: Війна Путіна з Україною: дні, що змінили курс Німеччини на 180 градусів
Тепер президент Зеленський закликав Німеччину терміново зробити ще більше. Але відповіді у Бундестазі не отримав - ні від канцлера, ні від депутатів парламенту. Фракції партій, які входять до урядової коаліції, не захотіли розпочинати дискусію. Єдине, що отримав президент Зеленський - це оплески, якими стоячи нагородили його депутати Бундестагу. Вони ще аплодували, коли Зеленський зник з екрана. А далі у Бундестазі все пішло згідно з регламентом. Вітали депутатів-іменинників. Коротше, наче й не було нічого. Така гучна мовчанка як цього разу, в Бундестазі спостерігалася рідко.
Треба чинити неможливе власноруч. Це написав Еріх Кестнер (Erich Kästner). Канцлер Шольц показав на початку війни, що може взяти на себе ініціативу: йому знадобилося кілька днів, щоб ухвалити важливі рішення. Сподіваюся, тепер він так само швидко й відповідним чином відреагує.
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.