Пристебніть ремені, війна Росії в Україні переходить у нову, вирішальну фазу. Оголошення московських маріонеток в окупованих Донецьку, Луганську, Херсоні та Запорізькій області про підготовку псевдореферендумів щодо приєднання до Росії від 23 до 27 вересня не стало несподіванкою. Це політична бомба, на розрив якої чекали.
Відповідь Кремля на поразку у Харківській області
Заяви про плани анексії за кримським сценарієм звучали з весни, але певності не було. Кремль вичікував і сподівався, що до осені армії РФ вдасться окупувати весь Донбас та південь України. Цього не сталося, бліцкриг провалився, а на початку вересня українська армія змогла провести блискучий контрнаступ у Харківській області, звільнивши більше території, ніж РФ змогла захопити за кілька місяців. Слобожанщині вдалося останньої миті вискочити з пащі лева. Там "референдум" також планувався, але наразі не відбудеться.
Рішення прискорити процес - спроба компенсувати провальний бліцкриг, але сама анексія - частина початкового плану Москви. Якоїсь миті здавалося, що український наступ змусив Росію перенести анексію на кінець осені, але Кремль поспішає. А поспіх - ознака слабкості. Росія вирішила не чекати, доки її армія повністю окупує Донецьку та Запорізьку область. Чекати довелося б довго, темпи просування суттєво сповільнилися, а на деяких ділянках Україна зупинила та відтіснила агресора. Очевидно, у Москві побоюються звільнення нових районів. У цьому - ще одна причина нинішнього поспіху.
Є й інші. Поразка на Харківщині сильно вдарила по іміджу Кремля та армії. Невдоволення стали відкрито виявляти навіть лояльні прихильники війни. На цьому тлі форсована анексія - спроба задобрити їх і показати, що війна дала результат. Можливо, Москва пов'язує з анексією і нові можливості для мобілізації, яка йде не так, як хотілося б керівництву країни. Хоча сумнівно, що росіяни з більшим бажанням, ніж досі, підуть воювати за "нові землі" лише тому, що Кремль визнає їх частиною РФ.
Читайте також: Коментар: СРСР Пугачової проти "русского мира" Путіна
Крах ілюзій щодо дипломатичного рішення
Нарешті, є ще одна причина поспіху - ювілей президента РФ Володимира Путіна, якому 7 жовтня виповниться 70 років. Від початку вторгнення багато оглядачів припускали, що Путін хоче отримати особливий "подарунок" до круглої дати - знищення України. І хоча йому це не вдалося і не вдасться, анексія хоча б частини українських земель може сприйматися як реалізація цього божевільного задуму.
Ні Україна, ні Захід не визнають результатів псевдореферендумів і подальшої анексії. Київ неодноразово говорив, що проведення "референдумів" означатиме кінець переговорів про дипломатичне вирішення військового конфлікту. Так і буде. Це крах ілюзій у тому, що дипломатія може щось змінити. Ми підходимо до червоної межі.
У західних політиків більше не буде морального права закликати Київ до мирних переговорів із Москвою, а уряд у Києві матиме ще один аргумент вимагати від Заходу поставок сучасних важких озброєнь та введення нових санкцій. Хоча треба визнати, що їхній арсенал майже вичерпаний.
Читайте також: Підготовка до "референдумів" свідчить про паніку - ISW
Росія гучніше погрожуватиме ядерною зброєю
Чи варто тепер чекати на ескалацію на фронті? Так, хоча обидві сторони не мають сил для вирішального прориву. Головне питання, яке тепер ставить собі багато хто - чи піде Росія після анексії на застосування ядерної зброї проти України? Адже у російській військовій доктрині написано, що це можливо у разі загрози існуванню держави. Виключати цього не можна, але ризики такого кроку для Москви дуже великі - зокрема через близькість своїх кордонів.
У тому, що РФ ще голосніше погрожуватиме саме цим, можна не сумніватися. Якщо ж РФ застосує ядерну зброю проти Києва, це не допоможе їй виграти війну, а лише прискорить крах нинішньої кремлівської влади.
Коментар висловлює особисту думку автора. Воно може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.