Російський можновладець та розпалювач війни Володимир Путін прорахувався. Він отримає не менше НАТО, як він в ультимативній формі вимагав на початку року, - тепер йому доведеться мати справу зі значно більшим західним Альянсом. Швеція та Фінляндія у рекордні терміни набудуть у ньому членства. Двері НАТО залишаються, як уже обіцяли 2008 року, відкритими для України та Грузії, а також для інших європейських країн. Убивчі атаки Путіна на Україну згуртували НАТО як ще ніколи після завершення "холодної війни". Саміт НАТО в Мадриді абсолютно виправдано можна назвати історичним або таким, що свідчить про зміну епох.
Альянс не лише розшириться, але й визначить нову стратегію, в якій Росія уже розглядається як найбільша загроза, а не можливий партнер. Путін змушує Європу, США та Канаду знову зосередитись на захисті територій на східному фланзі. Це матиме далекосяжні наслідки для армій та суспільств у Європі. Потрібно більше коштів, більше військових, більше озброєння та нове стратегічне мислення, аби впоратися з війною, в основі якої лежать імперські амбіції, котра повернулась до Європи. 300 тисяч військових, які в майбутньому стоятимуть напоготові, це лише початок. Знадобиться дислокація на постійній основі на східному фланзі також військових Бундесверу, якщо Путін та його система й надалі залишатимуться при владі.
Блокування не має жодного сенсу
Безпосередньо перед початком саміту Туреччина ще встигла вчасно скасувати своє безглузде вето на приєднання до Альянсу Швеції та Фінляндії. Якби обидва північні кандидати отримали відмову, це суттєво послабило б єдність всередині НАТО. Такий подарунок для Путіна просто не можна було допустити. Отже, Туреччина, Швеція та Фінляндія у тісній взаємодії зі США зробили те, чого очікують від дружніх між собою країн під час найскладнішої кризи з часу заснування НАТО. Вони домовились заради вищої справи. Турецький президент Реджеп Таїп Ердоган отримав деякі обіцянки щодо боротьби з тероризмом, Анкарі буде простіше купувати американські військові літаки та боєприпаси, що важливо для внутрішньополітичної репутації президента Туреччини на тлі гострої економічної кризи. Він може тепер постати як сильний політик, котрий відстоює інтереси своєї країни.
Швеція та Фінляндія можуть легко змиритися з обіцянками, що їх вони надали Туреччині. Питання видачі підозрюваних у причетності до тероризму курдів вивчається. Чи така видача справді відбудеться, залежить від того, чи зможе Туреччина гарантувати процедури, притаманні правовій державі, що й надалі викликає сумнів. В обмін Швеція та Фінляндія отримають більшу безпеку та солідарність з боку Альянсу.
Оскільки Фінляндія межує з Росією, східний фланг НАТО стане довшим ще на 1300 кілометрів. І його доведеться захищати. Відповідне запевнення Фінляндія отримає від 31 країни-члена НАТО. Внесок Фінляндії в Альянс - відмінно натренована та оснащена армія, котра, як стверджується, здатна стримувати російські агресивні настрої. Фінська та шведська армії стануть цінним доповненням для НАТО. Альянс стане ще міцнішим. Військові з Фінляндії та Швеції незабаром відіграватимуть більшу роль в обороні країн Балтії та контролі над Балтійським морем.
"Смерть мозку" - небезпека залишається
Отже, майбутній курс НАТО визначено: захист від російської загрози, спільно, з використанням всіх звичайних видів озброєнь, з відлякуванням та масивним військовим контингентом. Те, що в Європі вважалось уже історією, знову повертається з усією силою. Наскільки серйозною буде ситуація для НАТО залежить від того, чим закінчиться російська війна в Україні. Якщо Україна впаде, тоді наступними цілями путінської манії величі можуть бути Балтійські країни, Молдова або Грузія. Якщо атака Росії буде відбита, тоді НАТО необхідно буде дотримуватись жорсткої політики стримування.
Майбутній курс НАТО сильно залежить від найбільшого та найважливішого партнера - США. Адміністрація Джо Байдена солідарна з Альянсом, тут нема чим перейматися. Якщо ж на виборах 2024 року переможе кандидат від Республіканців - або взагалі Дональд Трамп, - тоді на НАТО знову чекає глибока криза. Чи будуть до того часу європейці вже настільки "суверенними", як це передбачає французька модель, що вони зможуть самі забезпечити собі захист, в цьому доводиться сумніватися.
На даний час Альянс є живим як ніколи, але нехтувати небезпекою "смерті мозку" не можна, тим більше, якщо Трамп та Ко. будуть готовими пожертвувати Україною, аби піти на поступки російським можновладцям.
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.