На білоруській території 10 лютого розпочинаються спільні з Росією масштабні навчання "Союзна рішучість - 2022". Багато закордонних політиків побоюються, що вони можуть закінчитися ударом по Україні. Речник Кремля Дмитро Пєсков запевняє, що після 20 лютого війська повернуться на вихідні позиції до рідних казарм. Може, і так, але зброя там, швидше за все, залишиться.
Союзна загроза
Такої великої кількості солдатів і бойової техніки в Білорусі не було, мабуть, з радянських часів: 30 тисяч російських військових, що прибули заздалегідь, майже вся армія Білорусі, а також частини Повітряно-космічних сил і ВДВ з російського східного військового округу. Перекинуто наземну техніку, винищувачі Су-35, штурмовики Су-25СМ, ЗРК С-400 та "Панцир-С". НАТО повідомляє і про ракетні комплекси "Іскандер-М", але росіяни це не підтверджують.
Не виключено, що під час навчань відпрацьовуватимуться операції з бойовою технікою, здатною доставляти на поле бою ядерну зброю. Що не дивно, адже Лукашенко й сам публічно говорив про можливість розміщення у Білорусі російської ядерної зброї. Ядерними боєголовками, зокрема, можуть оснащуватися "Іскандери-М", а 2021 року, під час кризи з іракськими мігрантами, кордони Білорусі з країнами Євросоюзу вже патрулювали російські дальні стратегічні бомбардувальники-ракетоносці Ту-22М3.
На переговорах у Кремлі 7 лютого з президентом РФ Володимиром Путіним це питання як лідер єдиної нині у ЄС ядерної держави обговорював президент Франції Еммануель Макрон. Пізніше він повідомив, що домігся гарантій: ядерна зброя, мовляв, до Білорусі не потрапить. Але є сумніви щодо надійності таких гарантій.
Читайте також: Військові навчання Росії та Білорусі: що про них відомо, а що ні
Піти, щоб залишитися
А втім, чи так вже важливо, підуть після 20 лютого російські війська з Білорусі чи ні? Спільні "навчальні центри", створені у серпні 2021 року, зберігаються. А з ними - і присутність російської авіації та сил ППО.
Залишиться, схоже, і привезене на "Союзну рішучість - 2022" озброєння. Адже Лукашенко хоче його купити. Швидше за все це станеться, причому за ціною, яка влаштує обидві сторони. Але за умови, що використовувати це озброєння білоруси будуть, зрозуміло, за погодженням та в інтересах Росії. Наприклад, щодо України.
Від Києва до Дамаска
З благословення Москви Лукашенко залишається узурпатором влади, може прийняти нову конституцію, може незаконно переслідувати своїх співгромадян. Але це не суверенітет.
Більше схоже на особливий статус кадировської Чечні у складі Росії. Зі "своїми" роби, як Кадиров, що хочеш, але на свободу у виборі зовнішніх ворогів та друзів не претендуй. Жодної тобі більше багатовекторності. Невипадково ж Лукашенко, який раніше тісно співпрацював в енергетиці та інших сферах економіки з Україною, тепер публічно говорить про можливу участь у війні проти неї на боці Росії.
Він явно готовий прислужити. Буде наказ із Кремля - цілком може відправити танки на Київ. Або білорусів до Сирії, про що, до речі, вже підписана угода, нехай навіть формально йдеться про "гуманітарну" місію.
Війна неминуча?
Ступінь загрози не слід переоцінювати. Українська армія як мінімум удвічі (за офіційними даними) перевершує за чисельністю російсько-білоруське угруповання, сконцентроване на початок навчань "Союзна рішучість - 2022" у безпосередній близькості від кордонів з Україною.
Україна також призначила на цей час екстрені навчання біля своїх кордонів. І теж із новою технікою, щойно переданою країнами НАТО. Легкої прогулянки в російської та білоруської армії явно не вийде, якщо вони перетнуть кордон. У Москві це, напевно, усвідомлюють. Тим більше, що про можливість поразки прямо пишуть навіть деякі колишні високопоставлені російські генерали.
Кремль заперечує наявність у нього наміру напасти на Україну. Адже наступ може провалитися на відміну від неминучих санкцій за напад, обіцяних Заходом.
З іншого боку, російські військові за останній рік підходять до України вже вдруге. Минулого разу це було навесні 2021 року. Щоразу військові, схоже, залишають біля кордону частину озброєнь та об'єкти інфраструктури. Хто гарантує, що, наприклад, ближче до літа, не трапляться треті спільні з Лукашенком навчання?
Читайте також: Чи стане Білорусь плацдармом для нападу Росії на Україну
Новий піхотинець Путіна
Чи хоче насправді Лукашенко грати для Росії роль "тарана" проти України чи навіть НАТО? Іноді здається, що у своїй активності він прикидається навіть неадекватнішим, ніж є насправді. Раптом Кремль злякається такої непередбачуваності та відмовиться від його послуг?
Але навіть якщо Лукашенко вибрав таку тактику, поки що він тільки дедалі глибше грузне в російському павутинні як герої Джозефа Геллера у "Пастці-22". Саме там пряма заява про власне божевілля одночасно давала право демобілізуватися, і підтверджувала, що боєць повністю в здоровому глузді. А якщо здоровий, значить, йди і воюй за інтереси Росії - чи то в Україні, чи в Сирії.
Автор: Іван Преображенський, кандидат політичних наук, експерт із Центральної та Східної Європи, оглядач низки ЗМІ.
Коментар висловлює особисту думку автора. Воно може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.