Конфлікт між Польщею та Україною. Чи стривожений Захід?

Чи припинить Польща постачання озброєнь Україні? Заяви глави польського уряду неоднозначні. В інтерв'ю телеканалу Polsat News увечері 20 вересня прем'єр-міністр Матеуш Моравецький так відповів на запитання, чи буде Польща продовжувати спрямовувати до України зброю та гуманітарну допомогу: "Ми більше не постачаємо озброєння Україні, а оснащуємо себе найсучаснішою зброєю".

Далі він повідомив, що Варшава значно збільшила контракти на закупівлі озброєнь, щоб зробити польську армію однією з найсильніших сухопутних армій у Європі. Якщо зважати на контекст інтерв'ю, то Моравецький, можливо, не мав на увазі повне припинення постачань зброї Києву, а наголошував на тому, що Польща не лише допомагає Україні, а й водночас озброює і власну армію, пише агентство dpa.

Моравецького неправильно зрозуміли?

Однак польські ЗМІ інтерпретували цю заяву так, що Польща на тлі конфлікту навколо експорту українського зерна припинить постачання зброї для ЗСУ. На прохання dpa дати роз'яснення польський уряд не відповів. Єврокомісія також не відповіла DW, чи просила вона Варшаву прояснити свою позицію. Утім, у тому ж інтерв'ю Моравецький наголосив, що його уряд у жодному разі не поставить під загрозу безпеку України - наприклад, міжнародний центр у Жешуві продовжить відігравати таку ж важливу роль. Через місто Жешув на південному сході Польщі проходить велика частина західної військової допомоги Україні.

Слова Моравецького були неправильно витлумачені, вважає аналітик варшавського офісу "Німецького фонду Маршалла Сполучених Штатів" (The German Marshall Fund of the United States, GMF) Марта Прохвич-Язовська. "Це не політична декларація про припинення постачання зброї в Україну. Навіть у заяві уряду, яка щойно вийшла, йдеться про те, що зобов'язання за договорами, які укладені у Польщі з Україною, будуть виконані. Припинення поставок зброї Україні не відповідає польським національним інтересам", - сказала вона DW. Експертка упевнена, що у Польщі просто більше немає ресурсів. "У найближчі три роки ми будемо в процесі масштабного поповнення, - пояснила вона. - Буде потрібно багато часу, щоб замовити і виготовити всю необхідну зброю".

Читайте також: Дуда про зброю Україні: Слова Моравецького неправильно зрозуміли

Польщі більше нема чого дати Україні

Польський урядовець також заявив DW, що висловлювання Моравецького означають одне: Польщі просто нема чого більше дати Україні. "Польський прем'єр сказав: "ми більше не передаємо зброю Україні" і "тепер озброюємо Польщу більш сучасною зброєю". Це абсолютно очевидно, оскільки Польща вже відправила Україні те, що мала на складах", - заявив він.

Варшава підтвердила, що продовжує здійснювати лише раніше узгоджені з Києвом поставки боєприпасів і зброї, наприклад, гаубиць Krab. У перші місяці повномасштабної війни Польща надала танки, бронемашини, літаки і боєприпаси, необхідні, щоб зупинити наступ Росії на Україну і, як кажуть польські урядовці, можливо, і на інші країни ЄС, зокрема на саму Польщу.

Тимчасове загострення не впливає на загальну картину

Варшава - провідний постачальник озброєнь і дипломатичної підтримки Києву з початку повномасштабної війни, наголосив польський чиновник у розмові з DW. За його даними, понад 0,5 відсотка польського ВВП було спрямовано на допомогу Україні - це перше місце серед найбільших економік Євросоюзу. "Я розумію, що зараз точаться запеклі дебати, але необхідно бачити загальну картину щодо центральної ролі Польщі в наданні допомоги Україні в протистоянні російському вторгненню", - сказав він.

Поляки залишаються найбільш затятими прихильниками України, членства України в НАТО і ЄС, а також фінансової підтримки післявоєнної відбудови України, показало останнє дослідження GMF під назвою "Трансатлантичні тенденції", в якому брали участь 14 країн. "І це не зміниться, тому що безпека України та її самооборона забезпечують безпеку нам, - вважає Марта Прохвич-Язовська. - Поки Україна воює і має зброю для боротьби, ми в безпеці, і поляки це знають".

На її думку, політична підтримка Києва з боку Варшави і роль "рупора України в Європейському Союзі" залишаться незмінними незалежно від результату виборів у Польщі.

Високопоставлена представниця уряду США сказала групі журналістів у Брюсселі, серед яких була і кореспондентка DW, що її не надто турбують висловлювання Польщі щодо України. "Я не бачу жодних свідчень зрушення в польській позиції. Зрештою, всі ми люди, і бувають моменти напруги, і всі сторони можуть відчувати розчарування. Але це не означає, що станеться якийсь різкий зсув у єдності (Північноатлантичного - Ред.) альянсу або навіть у фундаментальній позиції Польщі та її рішучості підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно", - сказала чиновниця на умовах анонімності.

Передвиборча риторика правлячої партії

Спостерігачі доходять єдиної думки, що спробу Варшави проявляти жорсткість щодо Києва необхідно розглядати в контексті передвиборчої кампанії. "У кожної країни, що надає допомогу Україні, є своя внутрішня політика, така дійсність. Деякі з цих країн перебувають у розпалі передвиборчих перегонів, тому вони намагаються донести інформацію і до своїх громадян", - зазначила чиновниця зі США.

Категоричніше про це висловився доповідач по Україні в Європарламенті Міхаель Галер (Michael Gahler): "Більш ніж прикро, що підтримка України тепер стає пішаком у польській виборчій кампанії". "Однак цей суто передвиборчий хід, безумовно, не вийде за рамки 15 жовтня (дня виборів. - Ред.), оскільки підтримка України в протистоянні агресивній війні Росії лежить в основі як польських, так і загальноєвропейських інтересів безпеки", - підкреслив євродепутат в інтерв'ю агентству AFP.

Аналітикиня Марта Прохвіч-Язовська також вважає, що ця тенденція має припинитися одразу після виборів. Вона впевнена, що інтерв'ю Моравецького було розраховане на певну аудиторію. "Немає жодних сумнівів у тому, що прем'єр-міністр, виступаючи на телебаченні, агітував своїх виборців", - каже експерт. На її думку, розв'язати суперечку між Україною та Польщею під час передвиборчої кампанії буде складно, тому що головна мета правлячої партії - перемога на виборах, причому будь-якою ціною.

Читайте також: У Польщі роз'яснили заяву про припинення військової допомоги Україні

Ядро електорату та українське зерно

"Кампанія дуже брудна, і праві зараз використовують польських фермерів, вони звертаються до однієї зі своїх електоральних баз - польських фермерів, і відкрито говорять, що інтерес номер один - це польські фермери", - пояснила експертка. Тому вона впевнена, що останні висловлювання Моравецького безпосередньо пов'язані з конфліктом навколо українського зерна. 

Конфлікт між Польщею та Україною не вигідний ні самій Польщі, ні загалом нікому на Заході, переконана наукова співробітниця Європейського політичного центру Світлана Таран. Вона підкреслює, що невідомо, чи були останні заяви зроблені цілком серйозно, чи Польща просто хотіла натиснути на Україну. "Сподіваюся, це була просто емоційна реакція на скаргу України до Світової організації торгівлі, - каже експертка. - Тому що Польща - це дуже важливий транзитний вузол для України, як для західних озброєнь, так і для українських агропродуктів, це її економічний, геополітичний, стратегічний партнер у ЄС". Вона підкреслює, що Польща теж зацікавлена в Україні як у важливому ринку для своїх продуктів. Дві країни взаємозалежні в різних сферах, насамперед - у сфері безпеки.

По суті цей конфлікт - це просто торговельна суперечка, пояснює Світлана Таран: "У країн-сусідів часто бувають торговельні суперечки, і знайти рішення цілком можливо, не така вже це й велика проблема".

Читайте також: Дуда: Україна поводиться як потопаючий - тягне на дно

Єврокомісія: Політика ЄС залишається незмінною

Єврокомісія відмовилася коментувати дії Польщі, як і будь-яких інших окремих країн ЄС. За словами її речника Петера Стано, важливим є те, що політика Євросоюзу щодо України залишається твердою і незмінною в усіх сферах - політичній, економічній, військовій та інших. Європейський Союз зберігає "дуже високий рівень" підтримки в найрізноманітніших формах.

З іншого боку, Єврокомісія не вважає себе вправі диктувати державам-членам ЄС те, яку підтримку надавати Україні. Євросоюз відшкодовує країнам частину витрат, але вони самі вирішують, коли і що їм постачати, зазначив Стано. Він нагадав, що всі 27 членів Євросоюзу домовилися про повну підтримку України у відновленні її територіальної цілісності.

Читайте також: Україна подала позови до СОТ проти Польщі, Словаччини та Угорщини