Коронавірус в Україні: чому зростає кількість хворих
21 серпня 2020 р.
Приспущені на підборіддя маски, черги з людей, які не дотримуються дистанції, переповнені пляжі, парки та тераси ресторанів - таким зараз виглядає буденний Київ. Ще на початку епідемії вулицями української столиці літали дрони з попередженнями про загрози, а місто активно патрулювали поліція та муніципальна варта. Тепер же ситуація виглядає цілком спокійною, а подекуди і взагалі ніщо не нагадує про дію карантину. При цьому в українській столиці фіксують найбільше випадків заражень коронавірусом, а кількість хворих на COVID-19 постійно збільшується.
Подібною ситуація є і в інших регіонах, де залежно від епідеміологічної обстановки діють адаптивні норми карантину. В українському міністерстві охорони здоров'я (МОЗ) останніми днями загалом по країні оголошують рекордні цифри захворювання на COVID-19. Кількість підтверджених випадків добігла до позначки в понад дві тисячі за добу.
COVID-19 набирає обертів
Стрімке поширення коронавірусної хвороби зараз фіксують у різних регіонах країни. Щотижня в уряді вивчають показники захворюваності і розподіляють кожен регіон за відповідною зоною небезпеки. Найнебезпечніший - "червоний", найсприятливіший - "зелений". Залежно від зони у кожному населеному пункті діють власні правила карантину та обмеження. Вихід регіону з визначеної зони можливий не раніше, ніж за 14 днів. Цього тижня "червоного" рівня небезпеки сягнули аж 14 регіонів - це населені пункти в Івано-Франківській, Львівській, Рівненській, Чернівецькій та Одеській областях.
Якщо ситуація погіршуватиметься і надалі, владі доведеться терміново запроваджувати нові правила, повідомив на онлайн-брифінгу 21 серпня очільник МОЗ Максим Степанов. Зокрема, в міністерстві обіцяють вкотре змінити алгоритми маршрутизації пацієнтів та надання медичної допомоги. "Ми повинні вже говорити, що в нас немає лікарень першої та другої хвилі. Я дав відповідне завдання, щоб ми їх об'єднали у зв'язку з великою кількістю людей, які поступають до лікарень", - зазначив міністр.
Читайте також: Дослідження: як молоді і здорові люди поширюють COVID-19
Зростання кількості хворих є очікуваним, повідомила на спільному з МОЗ брифінгу завідувачка кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету імені Олександра Богомольця Ольга Голубовська. Однак вона наголошує, що в Україні зараз збільшується саме кількість тяжких форм захворювання та летальних випадків. "Так, ми казали, що хворіють і особливо помирають люди з так званих груп ризику. Але я хочу наголосити, що зараз хворіють молоді люди, хворіють тяжко і помирають", - заявила лікарка. Також, за її словами, у лікарнях нині гостро відчувається брак кадрів. "Вже не вистачає профільних спеціалістів і наданням допомоги таким хворим займаються лікарі усіх спеціальностей - і хірурги, і травматологи, і хто завгодно", - заявила вона.
Вірус мандрує з українцями
Погіршення ситуації з поширенням коронавірусу можна пов'язати з послабленням карантинних заходів, наголошує у розмові з DW інфекціоніст, доцент Національної медичної академії післядипломної освіти імені Платона Шупика Федір Лапій. "Величезна кількість відпочивальників, звичайно, всі без масок, тісні контакти між людьми, кафе переповнені, майже немає вільних місць, дистанції ніхто не дотримується. У мене є сумніви, що місцеві органи влади щось роблять", - так описує співрозмовник DW ситуацію в одному із курортних міст України на узбережжі Азовського моря.
На думку Лапія, саме неконтрольоване збільшення контактів сприяє стрімкому інфікуванню. "Якщо подивитися на Одесу, Причорномор'я, Приазов'я, то там перебуває досить багато українців і можна говорити про аналогічну ситуацію. Люди мають всі умови для того, щоб передавати один одному коронавірус. І далі вони повертатимуться у свої регіони, і таким чином вірус буде з ними мандрувати", - пояснює експерт. Він нарікає на незадовільну роботу органів місцевої влади, які не контролюють дотримання карантину.
Читайте також: Як в Україні розслідують ланцюги зараження на COVID-19
Питання контролю - це насамперед компетенція місцевих органів самоврядування, Національної поліції та Держспоживслужби, наголошує також міністр Степанов. За його словами, саме ці структури мають стежити за дотриманням обмежувальних заходів у транспорті , громадських місцях, торговельно-розважальних центрах, на різних заходах. "Ми наголошуємо, що є дві складові - процес лікування, який ми вдосконалюємо і бачимо свої перемоги. (…) І друге - це звичайно, протиепідемічні заходи, які зменшують кількість інфікованих і хворих. Згідно з цими заходами у нас визначений адаптивний карантин", - так описав міністр стратегію подальшої боротьби з вірусом у відповідь на питання DW.
В очікуванні другої хвилі
Посилення карантину не допоможе побороти вірус, вважає натомість лікар-епідеміолог, експерт з інфекційного контролю Андрія Александрін. "Не потрібно шукати винних серед населення. Перед тим, як упроваджувати програми з інфекційної безпеки, треба мати прихильність з боку влади. А ми не бачимо цього ні з боку президента, який постійно демонструє порушення своїх же вказівок, ні з боку головного санітарного лікаря. Коли одним можна, а іншим ні - так не спрацює", - коментує для DW фахівець.
Александрін називає оголошену у МОЗ статистику оптимістичною. "З настанням осені, особливо у жовтні-листопаді для нас ці дві тисячі здаватимуться раєм. Тому що будуть щодня реєструвати по п'ять, сім, десять тисяч випадків. Друга хвиля різко прийде в нашу країну, коли люди почнуть хворіти одночасно і грипом, і COVID-19", - прогнозує експерт. Він наполягає на тому, що у очікуванні другої хвилі захворювання критично важливо якісно підготувати такі об'єкти, як дитячі садки, навчальні заклади, лікарні.
Читайте також: Коронавірусні баталії в Україні: чим скінчиться протистояння уряду і регіонів
Важливими заходами безпеки в умовах епідемії, окрім носіння масок, дистанції та дезінфекції рук, також є вакцинація, наголошує Федір Лапій. "Це щеплення проти тих інфекцій, проти яких створені вакцини. Йдеться про вакцинацію не лише за календарем, а й про додаткову - проти грипу , проти пневмококової інфекції", - радить лікар. "Використовувати модель адаптивного карантину однозначно потрібно. Але, на превеликий жаль, найкращим агітатором щодо дотримання інфекційного контролю зараз є випадки у власному оточенні", - каже інфекціоніст.
Тим часом у МОЗ передбачають, що у разі погіршення ситуації, незабаром можуть змінити показання до шпиталізації, залишивши лише тяжкі форми хвороби. "Це ускладнить якість надання медичної допомоги. Зараз ми ще не знаходимося в колапсі, але щоб уповільнити такий ріст захворюваності, ми повинні зробити усе від нас залежне", - закликає Ольга Голубовська.