Лауреати альтернативної Нобелівської премії-2020
1 жовтня 2020 р.
Шведський фонд Right Livelihood Award Foundation у четвер, 1 жовтня, оголосив імена лауреатів премії "За правильний спосіб життя", яку також називають альтернативною Нобелівською премію. Почесна нагорода присуджена білоруському правозахисному центру "Вясна" та його голові Олесю Біляцькому, активістці з Нікарагуа Лотті Каннінгем Врен, американському юристові Браяну Стівенсону та іранській захисниці прав жінок Насрін Сотудех.
Олесь Біляцький і правозахисний центр "Вясна" (Білорусь)
58-річний правозахисник, віцепрезидент Міжнародної федерації прав людини (FIDH) Олесь Біляцький присвятив усе своє свідоме життя боротьбі за демократію та свободу в Білорусі. Активіст не може байдуже дивитися і на останні події у країні. "Це серйозне попередження від міжнародної спільноти білоруській владі про те, що треба припинити цей рівень насильства проти свого суспільства, зупинитися", - заявив Біляцький в інтерв'ю DW.
Читайте також: Лауреат альтернативної Нобелівської премії про жорстокість Лукашенка
У 1996 році - після десяти років політичної діяльності, що розпочалася ще в епоху перебудови - Олесь Біляцький став ініціатором створення правозахисного центру "Вясна". Ця організація уже понад 20 років допомагає білорусам відстоювати свої права. За час свого існування правозахисники надали допомогу тисячам людей, брали участь у незліченній кількості адміністративних та кримінальних процесів.
Правозахисний центр і нині здійснює низку проєктів. Серед них - спостереження за виборами та надання допомоги жертвам політичних репресій. Одним із головних завдань організації є скасування у Білорусі смертної кари.
Активісти організації неодноразово зазнавали переслідувань з боку влади. У 2011 році Олесь Біляцький був визнаний винним в ухиленні від сплати податків та засуджених до 4,5 року позбавлення волі з конфіскацією майна.
Читайте також: "Лукашенко піде" - активістка про сценарії розвитку ситуації у Білорусі
Підставою для арешту стали закордонні банківські рахунки Біляцького, кошти з яких використовувалися для правозахисної діяльності центру "Вясна", позбавленого в Білорусі реєстрації, а відтак і можливості відкрити банківський рахунок у країні. Євросоюз, США та міжнародні правозахисні організації визнали вирок політично мотивованим, а Біляцького - політв'язнем. Під тиском міжнародної спільноти він був достроково звільнений з-під варти улітку 2014 року.
Читайте також: Коментар: Білорусь прийде до свого мирного Майдану
Лотті Каннінгем Врен (Нікарагуа)
Юристка Лотті Каннінгем Врен присвятила своє життя захисту прав корінних народів Нікарагуа - міскіто, сумо і рама, які загалом становлять близько трьох відсотків населення країни. 61-річна активістка очолює Центр правосуддя та прав людини Атлантичного узбережжя Нікарагуа (CEJUDHCAN).
2001 року їй вдалося відстояти права корінних народів країни на землі їхнього традиційного проживання у Міжамериканському суді з прав людини. Це стало важливим прецедентом: раніше влада Нікарагуа експлуатувала лісові ресурси без згоди на те місцевого населення. Діяльність Каннінгем Врен, утім, багатьом не припала до душі. На адресу активістки майже щоденно надходять погрози, а у 2015 році її навіть спробували викрасти.
Останніми місяцями вона намагається привернути увагу громадськості до злиденного становища, в якому опинилися корінні народи Нікарагуа під час пандемії COVID-19. Вона розповідає про те, як люди помирають від коронавірусу на її очах і намагаються лікуватися засобами традиційної медицини. "Люди думають, що це просто лихоманка чи грип, вони не думають про вірус. А у медсестер немає навіть парацетамолу. Це прикро. У всіх них склалося враження, що місцева влада і уряд країни кинули їх напризволяще", - каже Каннінгем.
Браян Стівенсон (США)
Третім лауреатом альтернативного "Нобеля" став один із провідних американських юристів, правозахисник Браян Стівенсон. Справою його життя стала боротьба проти системного расизму. Його мета - реформа системи правосуддя в США: на даний момент чорний американець має набагато більше шансів бути засудженим до найвищої міри покарання, ніж білий громадянин. Хоча чорні становлять лише 13 відсотків населення США, кожен третій ув'язнений камери смертників є представником цієї групи.
Насрін Сотудех (Іран)
Четверта лауреатка премії, іранська правозахисниця Насрін Сотудех, найімовірніше, навіть не дізнається про своє нагородження. У 2019 році Сотудех визнали винною у образі лідера іранської революції та шпіонажі й засудили до 33 років позбавлення волі та 148 ударів палицею.
На думку спостерігачів, арешт правозахисниці пов'язаний із протестами проти обов'язкового носіння жінками мусульманського головного убору, які відбувалися в низці іранських міст у грудні 2017 року. Сотудех висловила підтримку двом молодим іранкам, які відверто виступили проти обов'язку носити хіджаб та були затримані.
Улітку 2020 року Сотудех оголосила голодування на знак протесту проти недостатнього захисту політв'язнів від коронавірусу. Через загрозу поширення інфекції керівництво країни тимчасово звільнило з в'язниць майже 90 тисяч ув'язнених, утім, політв'язнів це не торкнулося. 19 вересня Сотудех шпиталізували до однієї з лікарень Тегерана. Як повідомив її чоловік, 57-річна активістка сильно схудла та серйозно ослабла. Попри це 23 вересня її перевели назад до в'язниці.
Читайте також: Чому Світлану Тихановську двічі номінували на премію Сахарова
Насрін Сотудех не вперше опинилася за ґратами. Так, 2010 року її засудили до 11 років позбавлення волі за звинуваченням у підриві національної безпеки та пропаганді проти влади. 2013 року під тиском міжнародної спільноти правозахисницю звільнили. Роком раніше вона стала лауреаткою міжнародної премії імені Сахара, яку присуджує Європарламент.