Leoni не збирається скорочувати виробництво в Україні
24 лютого 2010 р.Від початку фінансово-економічної кризи нюрнберзький концерн Leoni, що спеціалізується на виробництві електронних кабельних мереж для автомобілів і працює, зокрема, і в Україні, постійно спрямовує усі зусилля на скорочення видатків підприємства. Для цього керівництво не лише провело радикальну реструктуризацію фірми, а й почасти перенесло своє виробництво у регіони з нижчим рівнем зарплати, передусім до Північної Африки.
Таким чином торік підприємству вдалося зекономити близько 200 мільйонів євро, як повідомив днями в розмові з агентством Reuters голова правління компанії Клаус Пробст. Він пояснив: у той час як у Польщі чи Угорщині робітникам доводиться платити від чотирьох до шести євро за годину, а в Україні – близько трьох євро, у Північній Африці годинний тариф становить менше двох євро. Тож, не дивно, що і в майбутньому Leoni AG робить ставку на розширення своєї присутності у Марокко, Тунісі та Єгипті. Нині у цих країнах вже зайняті 20 тисяч із 50 тисяч усіх робітників Leoni.
Україна – виняток у Європі
Такі плани звучать для українських працівників Leoni дещо загрозливо, але німецьке керівництво не бачить жодного приводу для хвилювання. «Тенденційно ми справді збільшуємо кількість робочих місць у Північній Африці, і це, ймовірно, призведе до скорочень у Східній Європі, - розповів «Німецькій хвилі» речник Leoni Свен Шмідт. - Утім, Україна є винятком, оскільки завод у Стриї є одним з найбільших та найпродуктивніших наших заводів у світі, з понад п'ятьма тисячами працівників». Більше того, кількість працівників на українському заводі останнім часом навіть вдалося дещо збільшити.
Україна – крайня точка на Сході
Пережити кризу в Україні Leoni вдалося, скоротивши робочий час на заводі. Нині ж, коли автомобільна промисловість потроху оговтується, роботи на українському заводі знову достатньо, заспокоює Шмідт. Далі на схід від України у Європі німецькому підприємству рухатися нікуди, каже він. За словами речника компанії, по-перше, це суперечить вимогам логістики, а по-друге, українським фахівцям довіряють складне виробництво, що на 95 відсотків складається з ручної роботи. У Африці ж ідеться, передусім, про виробництво вихідних продуктів. Тож, боятися африканської конкуренції українцям поки не варто.
Автор: Тетяна Бондаренко
Редактор: Володимир Медяний