Суд ООН відхилив значну частину звинувачень України щодо РФ

Міжнародний суд ООН відхилив значну частину звинувачень України, яка намагалася довести, що Росія в 2014-2015 роках порушувала в анексованому Криму та на Донбасі норми міжнародних конвенцій про боротьбу з фінансуванням тероризму та ліквідацію всіх форм расової дискримінації. Фінальний вердикт суду, у середу, 31 січня, проголосила головуюча суддя Джоан Донохью, завершивши семирічний розгляд позову України.

Від січня 2017 року Київ намагався довести: Москва порушила зобов'язання, передбачені міжнародними договорами. По-перше - постачаючи бойовикам самопроголошених утворень "ДНР" та "ЛНР" ресурси та зброю, зокрема сумнозвісну установку "БУК-М", з якої було збито літак  "Малайзійських авіаліній" рейсу MH17, обcтрілюючи житлові райони Маріуполя та Краматорська.

Другий блок звинувачень стосувався порушення міжнародної конвенції про ліквідацію будь-яких форм расової дискримінації. Україна наголошувала, що Росія винна в дискримінації щодо української та кримськотатарської громад, забороні діяльності Меджлісукримськотатарського народу та зникненнях, вбивствах, самовільних обшуках і затриманнях, а також в обмеженні на викладання української й кримськотатарської мов.

Розгляд справи затягнувся на роки - лише в листопаді 2019 року суд визнав власну юрисдикцію для розгляду позову України та відхилив заперечення РФ щодо прийнятності вимог Києва. Письмове провадження у цій справі було завершено 19 січня 2023 року поданням контрмеморандуму Російської Федерації. А в червні 2023 року відбулися слухання по суті.

Читайте також: Україна проти Росії: суд ООН у Гаазі розпочав розгляд безпрецедентної справи

"Брак переконливих доказів"

"Україна не надала переконливих доказів того, що державні посадові особи РФ робили заяви, спрямовані проти кримських татар на підставі їхнього етнічного або національного походження. Україна також не довела своє твердження про те, що РФ не виконала свого зобов'язання ... карати приватних осіб за висловлювання, спрямовані на заохочення або виправдання расової ненависті до кримських татар, етнічних українців, на основі їхнього національного або етнічного походження. - зазначила суддя Донохью щодо "дискримінаційної" частини позову. -  Суд не переконаний, що, прийнявши заборону Меджлісу, органи влади або установи Російської Федерації сприяли або підбурювали до расової дискримінації".

Водночас судді Міжнародного суду ООН визнали, що Росія порушила антидискримінаційний договір, не підтримавши освіту українською мовою в Криму після анексії півострова у 2014 році. Однак ніяких санкцій щодо Кремля не запровадили і не присудили Україні бажаних компенсацій.

Що ж до звинувачень у фінансуванні тероризму, то суд ООН теж відхилив майже всі закиди Києва. У його висновках йдеться: доказів того, що збройні угрупування сепаратистів Донбасу є терористичними організаціями недостатньо.

"РФ не мала розумних підстав підозрювати, що ці гроші (що збирались на території РФ на підтримку бойовиків - Ред.) використовуються або можуть бути використані з метою фінансування тероризму, і, відповідно, не була зобов'язана заморожувати ці гроші. За відсутності такої обґрунтованої підозри, РФ також не була зобов'язана обмежувати будь-яке фінансування ДНР і ЛНР. Суд також вважає, що за обставин цієї справи РФ не була зобов'язана визнавати групу терористичною відповідно до свого внутрішнього законодавства в якості запобіжного заходу", - проголосила суддя Джоан Донохью.

Однак суд зафіксував певні порушення з боку РФ: Москва не розслідувала фінансову підтримку проросійських бойовиків на сході України починаючи з 2014 року. Таким чином РФ порушила статтю дев'яту міжнародної конвенції. Кремль також порушив одну з проміжних постанов суду, розпочавши повномасштабне вторгнення в Україну майже два роки тому. 

Як наголосив у коментарі DW посол з особливих доручень Антон Кориневич, який представляє Україну в суді, "це перше рішення, в якому в юридично зобов'язувальній формі Міжнародний суд встановлює, що Росія є порушником міжнародного права, а саме двох міжнародних конвенцій. Це тільки початок і перше рішення по суті. До цього моменту РФ ніколи не визнавалася порушником міжнародного права". 

Читайте також: Міжнародний суд ООН зобов'язав Ізраїль запобігти геноциду в Газі

Інші позови України проти Росії 

Справа про порушення конвенції щодо фінансування тероризму та заборону расової дискримінації - перша, але не остання в низці міжнародно-правових позовів Києва проти Москви. Ще одна справа стосується затримання в листопаді 2018 року українських кораблів і моряків. Також арбітраж під егідою Постійної палати третейського суду в Гаазі розглядає справу за позовом щодо порушення Росією Конвенції ООН з морського права у Чорному та Азовському морях і в Керченській протоці.

До того ж 26 лютого 2022 року, за два дні після повномасштабного військового вторгнення РФ, Київ подав позов щодо тлумачення конвенції про запобігання геноциду. Таким чином Київ відреагував на закиди Москви у "геноциді донбаського народу" на території Луганської  і Донецької областей.

Дивіться також: