"Тиску на РФ для повернення українських дітей недостатньо"
14 червня 2024 р.15 червня у Швейцарії стартує "саміт миру", на обговорення якого винесені окремі пункти з "формули миру" президента України Володимира Зеленського. Один з них - звільнення усіх полонених українських громадян, у тому числі дітей. За даними Києва, Росія незаконно депортувала з України 19 546 дітей, повернути додому вдалося 388. Яким чином міжнародна конференція у Швейцарії може змусити Росію повернути всіх український дітей, в інтерв'ю DW розповіла старша радниця з комунікацій керівника Офісу президента України, яка відповідає за комунікаційне забезпечення обміну військовополоненими та повернення депортованих українських дітей, та операційна директорка української гуманітарної програми Bring Kids Back UA Дарія Зарівна.
DW: Пані Зарівна, один з трьох пунктів "формули миру", які будуть винесені на саміт у Швейцарії, - повернення з Росії українських полонених та незаконно депортованих українських дітей. Яких рішень з цього приводу очікує Україна?
Дарія Зарівна: Я не хотіла б висловлювати заздалегідь якісь очікування щодо рішень саміту, бо попри те, що в деяких медіа шириться текст комюніке, робота над ним триває, вносяться зміни і правки. Те, що саміт відбудеться, що близько ста країн обговорюватимуть "формулу миру" президента Зеленського, - вже є значним досягненням. Якщо говорити лише про гуманітарний аспект, то цей напрямок показав найліпшу динаміку і має найбільше вже реалізованих ініціатив, які засвідчили свою успішність. Проте хочу наголосити: той факт, що на обговорення саміту буде винесено три теми, які будуть відображені у комюніке, не означає, що ми зводимо формулу миру лише до цих трьох пунктів. Це буде лише початок процесу.
Під час саміту розглядатимуться певні алгоритми рішень, які можуть бути запропоновані Росії, зокрема, щодо повернення в Україні всіх полонених та депортованих українських громадян, у тому числі дітей. Чи розглядається варіант обміну "всіх на всіх", включно з цивільними особами та дітьми?
Щодо питання депортованих дітей ми не розглядаємо варіантів якихось обмінів. Бо це Росія краде наших дітей. Згідно з нормами міжнародного гуманітарного права, незаконно депортовані діти мають бути повернуті. І тут не може бути жодної інших рішень. Так само і з цивільними заручниками. А щодо військовополонених, то тут у нас позиція - обмін "всіх на всіх".
Чи вдалося українській ініціативі Bring Kids Back UA та Міжнародній коаліції за повернення українських дітей, яка наразі нараховує 37 країн, знайти нові ефективні механізми тиску на Росію?
Міжнародного тиску на Росію у питанні повернення незаконно депортованих дітей справді недостатньо. Ми обговорювали такі механізми на рівні експертів, і продовжимо розглядати це під час роботи Міжнародної коаліції країн за повернення українських дітей. Ми вимагали і вимагатимемо від РФ повернути наших дітей. Але росіяни тримають їх як заручників і не хочуть їх віддавати, бо це не в їхніх інтересах. Росія досі не надала інформацію і списки депортованих дітей ні Червоному Хресту, ні ООН, ні жодній іншій міжнародній організації. Бо це фактично було б підтвердженням злочину, який скоює РФ.
На сьогодні у нас уже виробився унікальний комбінований підхід, коли завдяки спільним діям державних органів і неурядових організацій нам вдається повертати дітей. Ми не можемо розповісти про все, що робимо, бо в цей процес залучено багато комунікації, чимало речей відбувається непублічно. І треба брати до уваги, що за останні сто років ніде у світі незаконна депортація дітей не здійснювалася таким чином і у таких масштабах, як це відбувається зараз в Україні. Тому наразі не існує юридичного механізму повернення, і цей процес рухається повільно і складно.
Українська сторона говорить про майже 20 тисяч викрадених дітей, тим часом російська влада називає цифру у 700 тисяч. Чи має українська сторона уявлення про реальні масштаби депортації дітей?
Це складно сказати. 19 546 дітей - це випадки, які зафіксовані заявами. Ми не маємо доступу до окупованих територій, тому не знаємо реальної цифри, вона може бути більшою. З іншого боку, нам складно сказати, чим керувалися росіяни, оприлюднюючи дані у 700 тисяч.
Росія продовжує практику депортації дітей з окупованих територій?
Так. Тому Україна і евакуйовує дітей з прифронтових зон.
Bring Kids Back UA веде інформаційну кампанію "Знаєш - скажи", спрямовану передусім на громадян Росії, щоб мотивувати їх сприяти поверненню викрадених українських дітей. Чи дає вона свої результати?
Це одна з наших перших кампаній, ми її вели разом з телеканалом "FreeДом", орієнтованим, зокрема, на російськомовних глядачів за межами України. І результати певні є. Хоча, зрозуміло, що атмосфера терору і страху впливає на тих росіян, на яких ця кампанія розрахована.
Як експерти Bring Kids Back UA розглядають питання повернення українських дітей, які вже незаконно всиновлені російськими громадянами? Чи це можливо з юридичної та етичної точки зору?
Цих дітей треба повертати в Україну. Оскільки те, що робить Росія щодо українських дітей, це злочин з точки зору міжнародного права і моралі. І доти, доки викрадені українські діти перебувають у російських родинах, які їх незаконно всиновили, цей воєнний злочин триває. Тому говорити, що їх повернення може бути незаконним, - неправильно. Чи етично повертати дітей, яких уже усиновили в Росії? Це також неправильно сформульоване запитання. Адже якщо таку дитину повернуть з депортації, це не означатиме, що її кинуть напризволяще. Існує таке поняття, як індивідуальний план для кожної дитини, що формується з урахуванням найкращих інтересів дитини за допомогою команди, до якої входять представники міністерств освіти, охорони здоров'я, психологи та інші експерти. За кожною дитиною закріплюється окрема людина, яка координує цю дисциплінарну команду. Дитині надається психологічна реабілітація, допомога в соціалізації, освіті, закриваються її базові гуманітарні потреби. Тобто про дитину, котра повертається в Україну, піклуються, бо вона повертається з умов, в яких була жертвою злочину.
Читайте також: 11-річний Ілля з Маріуполя: втеча з пекла війни та депортації