МКЧХ не припинятиме спроб потрапити в Маріуполь

Міжнародний комітет червоного хреста (МКЧХ) працює в Україні з 2014 року та допомагає людям, постраждалим від збройної агресії Росії. Нині представники МКЧХ намагаються організувати евакуацію людей із заблокованого Маріуполя, де, за офіційними даними української влади, залишилося близько 130 тисяч мирних мешканців без світла, без води, без їжі та без медикаментів. DW поговорила з речником делегації Міжнародного комітету Червоного Хреста в Україні Олександром Власенком.

DW: Пане Власенко, у ЗМІ з'явилася інформація, що 3 квітня російські війська затримали представників Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ), які намагалися дістатися до заблокованого Маріуполя, аби евакуювати звідти людей. Чи якась є інформація про ваших представників? Чи вони у безпеці?

Олександр Власенко: Не можу сказати, що вони у повній безпеці. Як вони повернуться до Запоріжжя, то можна буде говорити про безпеку. Їх затримала поліція у 20 кілометрах від Маріуполя. Це селище Мангуш.

Яка саме поліція? Українська чи російська, адже Мангуш нині перебуває під окупацією.

Я не знаю, яка саме поліція. Це інформація, яку вони встигли нам повідомити, без уточнення деталей. Це сталося, коли вони намагалися організувати безпечний прохід для людей, які з ними хотіли з Мангуша виїхати до Маріуполя. Це все, що ми знаємо на даний момент.

Тобто представники Міжнародного комітету Червоного Хреста так і не змогли потрапити в Маріуполь?

Ні, ми дісталися тільки до Мангуша і там змушені були зупинитися. Бо далі у нас не було гарантій від обох сторін, що є безпечний прохід. Ніхто не буде прориватися під кулями і наражати людей на небезпеку.

Яка це вже спроба МКЧХ дістатися Маріуполя?

Це все ще перша спроба, яка затягнулася. Ми сподівалися, що це займе день-два, а це затягнулася вже на чотири дні й безрезультатно. У нас там три машини, дев'ятеро людей та сім автобусів для евакуації людей.

Скажіть, чи були у вас подібні прецеденти в інших воєнних конфліктах, коли Міжнародний комітет Червоного Хреста не допускають до евакуації людей чи це лише в Україні?

Знаєте, в усіх конфліктах складно працювати. З точки зору глобальних процесів це скрізь таке відбувається: і на територіях підконтрольних ІДІЛ було складно, і в Афганістані з талібаном було складно, у Ємені теж. Це проблема постає особливо під час гострої стадії війни.

Чи буде Міжнародний комітет Червоного Хреста робити ще спроби евакуювати людей з Маріуполя?

Безперечно буде. Ми будемо постійно це робити, стільки скільки буде потрібно, тому що інакше не може бути. Коли це буде і як, я зараз не готовий це сказати, але спроби точно будуть.

Чи є у вас якась інформація про насильницьке вивезення людей з Маріуполя в Росію?

Ми не маємо такої інформації, бо наша організація не займається цим. Ми опікуємося тими, хто залишився у зоні конфлікту і такої роботи зараз багато. Є інші організації, які цим займаються. Нас ЗМІ "прив'язало" до цього вивезення, але ми не знаємо навіть, чи воно було чи не було. Ми не їдемо туди, де у нас немає міжнародного мандату. Але якщо до нас хтось звернеться, що його до Росії вивезли примусово, то тоді ми, за правилами пошуку зниклих безвісти, будемо з'ясовувати, як людина там опинилася. Але це не буде узагальнення про десятки чи сотні людей, а будуть конкретні випадки людей. Але оскільки люди надають нам свої персональні дані, то ми не розголошуємо такі справи. Результат ми можемо повідомити лише людям, які відкрили у нас справу про пошук зниклих безвісти. На такий запит ми можемо, наприклад, повідомити людині, що зниклий поїхав до РФ, бо там у нього інша дружина чи інші діти, що у нас також буває. Але публічно не можемо про це повідомляти.

Пане Власенко, наприкінці березня було багато повідомлень у ЗМІ, що Міжнародний комітет Червоного Хреста замість того, аби зосередити свої зусилля по допомозі Україні, планує відкриття свого офісу в Росії? Чи можете підтвердити чи спростувати цю інформацію?

Ми офіційно вже інформували про це в своєму повідомленні головного офісу з Женеви. МКЧХ не має наміру відкривати офіс на півдні Росії начебто для "фільтрації" українців, про що нині часто повідомляється. Ми не збираємося відкривати табір для біженців або будь-який інший табір. Наведу просто сухі факти: МКЧХ обговорює відкриття офісу в Ростові на півдні Росії, де наразі у нас немає офісу. Це захід у межах програми масштабного розширення в регіоні для подолання потужної гуманітарної кризи та задоволення потреб людей, де б вони не знаходилися. У нас уже працюють команди в Білорусі, Угорщині, Молдові, Польщі та Румунії.

Чи документує ваша організація якісь порушення чи злочини, які ви бачите в ході своєї роботи в Україні?

Ми фіксуємо такі дані, але публічно з ними нікуди не виходимо. Ми їх обговорюємо безпосередньо зі сторонами конфлікту, вказуємо їм на порушення і намагаємося їх припинити. Більше того, в Міжнародному кримінальному суді наші працівники захищенні від обов'язку свідчити в ньому як свідки, тому що це порушує принципи нашого нейтралітету, аби ми мали змогу потрапити в ті місця і зафіксувати можливі порушення. Ми робимо все для того, аби якомога більше зберегти життів. Це мета. І якщо можна зберегти життя тим, що є конфіденційний діалог, під час якого ми вказуємо на порушення, аби їх припинити, то ми це робимо, але не публічно. Це дає нам можливість мати довіру від усіх сторін й отримати доступ до в'язнів війни. Через це ми мали доступ до в'язнів "Ісламської держави", хоча вони туди нікого не допускали.

Скажіть, чи має Міжнародний комітет Червоного Хреста доступ до російських військовополонених в Україні? Чи не зафіксовані там порушення Женевської конвенції?

Ми такий запит надали українській стороні, нам ніхто не відмовив, але досі таких візитів ми не мали.

А як щодо українських військовополонених, яких утримує Росія?

Це зона відповідальності делегації Міжнародного комітету Червоного Хреста в Росії. Я такої інформації не маю, бо я представник делегації МКЧХ в Україні.

Чи робить щось ваша організація по обміну тілами загиблих?

Ми завезли мішки для перевезення тіл. У нас є все, аби фізично це зробити, але має бути домовленість на рівні сторін про те, щоб ми виконали цю функцію. Ми можемо фасилітувати цей процес, але ми не можемо нав'язати наші "послуги", якщо можна таке слово вжити у цьому контексті. Для цього потрібна згода обох сторін. Міжнародне гуманітарне право зобов'язує сторони піклуватися про тіла загиблих з іншого боку, які є у їхньому розпорядженні.