Мобілізація в Україні: як проходить і які особливості
1 березня 2023 р.Загальна мобілізація військовозобов’язаних в Україні триває. Власне вона й не припинялась, починаючи від 24 лютого 2022 року. Втім, останнім часом в інтернеті поширюється інформація про начебто посилення мобілізаційних заходів, зокрема із ймовірним порушеннями процедури вручення повісток або відправленням на фронт недостатньо підготованих бійців. Представники керівництва держави запевняють, що подібні випадки не є показовими і масовими, водночас юристи радять бути готовими до всього і знати свої права та обов'язки. Як насправді проходить мобілізаційна кампанія на початку другого року повномасштабної війни РФ проти України - у матеріалі DW.
Кого мобілізують та яка частка добровольців
У лютому загальну мобілізацію та воєнний стан в Україні продовжено ще на 90 днів - до 20 травня. Це означає, що, згідно із законом, громадяни віком від 18 до 60 років зобов'язані з’являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК), як тепер називаються колишні військкомати, для уточнення облікових даних, проходження військово-лікарської комісії або подальшого відправлення на військові навчання й службу.
Серед тих, хто має відстрочку - багатодітні батьки або батьки-одинаки, опікуни родичів з інвалідністю, студенти, аспіранти, викладачі ВНЗ та закладів професійно-технічної освіти. При цьому, у командуванні Сухопутних військ ЗСУ нещодавно заявили, що ті, хто за станом здоров’я визнаний обмежено придатними до служби, теж можуть бути мобілізовані. Але на службі такі люди виконуватимуть штабну або тилову роботу.
Читайте також: Війна в Україні: "Для мене не було іншого вибору, як захищати свій дім"
Називати кількість мобілізованих та охарактеризувати темпи процесу призову в командуванні Сухопутних військ ЗСУ наразі відмовляються. "Деяка інформація не є публічною. Її висвітлення завдасть шкоди державі, - пояснив у розмові з DW начальник управління персоналу штабу командуванні Сухопутних військ, полковник Роман Горбач. - Мобілізація відбувається відповідно до законодавства та планів, які розробляються в Генеральному штабі". За його словами, мобілізація проходить "спокійно, ніяких хвиль чи черг у мобілізації не було й нема". "Повістки вручаються у всіх місцях, незаборонених законодавством, і лише уповноваженими особами", - розповів Горбач.
До лав ЗСУ можуть долучатись також добровольці. На початку лютого міністерство внутрішніх справ оголосило про окремий набір добровольців до спеціальних штурмових бригад у складі новоствореної "Гвардії наступу". Добровольці можуть записуватись до підрозділів Національної гвардії, Державної прикордонної служби та Національної поліції. У пресслужбі "Гвардії наступу" повідомляють, що за перші чотири тижні українці подали понад 35 тисяч заявок, кілька сотень добровольців - уже тренуються в складі бригад. За словами керівника Нацполіції Київщини Андрія Нєбитова, охочих настільки багато, що довелося навіть відкривати окремий конкурс на поповнення резерву "Гвардії наступу".
Але скільки саме добровольців стало до лав ЗСУ у рамках загальної мобілізаційної кампанії не розголошується. "Скажу лише, що їх, звісно, менше, ніж було на першочерговому етапі", - повідомив у розмові з DW начальник управління персоналу штабу командуванні Сухопутних військ Горбач.
Що не так із врученням повісток
Тим часом, у соцмережах час від часу ширяться відео з імовірними випадками застосування сили під час вручення повісток. Приміром, на одному з таких відео видно, як в Одесі одного з цивільних чоловіків люди у формі тягнуть під руки у броньований мікроавтобус. Як з’ясувалося, це працівники Одеського обласного центру комплектування та соцпідтримки. У своємі пості територіальний центр визнав застосування сили щодо військовозобов’язаного. У інтерв’ю для DW випадки вручення повісток із застосуванням сили прокоментував секретар РНБО Олексій Данілов. "Чи є поодинокі випадки там, де люди несповна розуму роблять ті речі, які точно робити не треба? Це трапляється, але це поодинокі випадки. Я хочу звернути увагу, що це не є якась масована ситуація", - стверджує Данілов.
Правники наголошують, що застосування сили під час вручення повісток - це очевидне порушення з боку працівників військкомату. "Якщо дивитися з точки зору закону, представники ТЦК не мають права нікого хапати і нікого тягнути, - каже адвокат Тарас Яресько. - Під час вручення повістки - чи взяв громадянин цю повістку, чи не взяв - він нічого не порушує".
Яресько стверджує, що до юристів за консультацією нерідко звертаються громадяни, яким вручали документ помилково, тобто ті, хто має відстрочку від призову або не є призовного віку. Можливу причину такої ситуації правник вбачає у неоновлених даних у ТЦК. За законом, якщо громадянин вступає до ВНЗ, одружується, змінює склад родини, місце реєстрації проживання чи отримує будь-яку підставу для відстрочки від мобілізації, протягом семи днів з моменту відповідних змін необхідно повідомити про них ТЦК.
Водночас є ще і велика проблема в тому, що в ТЦК досі не запущений єдиний реєстр призовників, військовозобов’язаних і резервістів. "Виходить, що ТЦК не можуть контролювати, хто у них стоїть на обліку, більшість справ були на початку війни знищені, деякі через безвідповідальність загублені, і тому відбувається оця спонтанна істерія з врученням повісток", - каже Яресько.
Читайте також: Майже всі українці вірять у перемогу - соціологи
Повістка - це не негайне відправлення на фронт
Правники наголошують - повістка не означає негайну відправку на фронт. Такий документ буває двох видів: на уточнення даних для обліку і так звана "бойова" повістка, після якої військовозобов'язаний, за умов допущення до служби, відправляється на тренування.
Згідно із законодавством, вручати повістку можуть будь-де, але лише особисто військовозобов’язаному. Нещодавній випадок, коли представники ТЦК клеїли повістки до дверей у одному з під’їздів Києва - є неналежним оповіщенням, каже юристка ГО "Юридична сотня" Ірина Підреза. Особиста відмова громадянина приймати повістку має фіксуватися у спеціальному акті та направлятися до суду.
"Якщо йдеться про повістки на уточнення військово-облікових даних, тут застосовується адміністративна відповідальність, і максимальне покарання, яке може бути, - це штраф. Якщо ми вже говоримо про ухилення від мобілізації, коли вже вручили особі бойову повістку, і ухиляється особа, тоді настає кримінальна відповідальність", - пояснює Ірина Підреза. За її словами, зовсім нещодавно в Хмельницькому одну особу позбавили волі на три роки за ухилення від мобілізації.
За даними судового реєстру України, у грудні 2022 року справ про ухилянтів стало вдесятеро менше, у порівнянні з березнем минулого року. За останній місяць 2022-го було зареєстровано 19 проваджень.
Яким має бути ефективне поповнення лав ЗСУ?
Як зауважив у коментарі для DW радник голови Офісу президента Михайло Подоляк, важливим чинником проведення мобілізації має бути моральна складова. На його думку, громадяни мусять розуміти, що мобілізація - це не засіб покарати людину, а засіб ефективного захисту держави від ворога, що є обов’язком кожного.
"Мобілізація - це ж не конкретно про те, що треба брати 100 тисяч і відправляти їх на передній край. Ні. Мобілізація країни під час війни - це готовність країни захищатись. Це тренування, тренування і ще раз тренування. Потрібно, щоб людина була свідома, щоб вона не ховалась від розуміння потреби навчитись користуватись зброєю", - каже Подоляк.
Читайте також: Рік на фронті - як київське подружжя стало військовими
Самі ж військовослужбовці ЗСУ, які нині на передовій, також підкреслюють: крім мотивації новобранців, важлива ще й належна підготовка. Як розповів у розмові з DW керівник роти із позивним "Фанат", деякі підрозділи не мають відпусток від першого дня повномасштабної війни. За словами "Фаната", свідомі мобілізовані стануть підкріпленням на фронті, а демотивовані - лише заважатимуть досвідченим. "Ми чекаємо підмоги, тільки "за"! Але коли приходить дуже багато новоприбулих, їх потрібно навчати, і на це треба час. Ми мусимо їх тренувати в умовах фронту. Що важливо під час набору людей? Мотивація! Треба, щоб не тягнули за руки, за вуха у віськкомати, а щоб люди самі йшли. Треба, щоб всі люди були навчені не гірше тих, хто зараз є у нас", - розповідає "Фанат".
Нещодавно у соцмережах з'явилася новина про загибель на фронті одного з бійців ЗСУ - Богдана Покітко з Тернопільщини. За словами журналіста Юрія Бутусова, чоловіка відправили на фронт недостатньо підготованим. В обставинах загибелі обіцяв розібратися міський голова Тернополя Сергій Надал. Днями представник президента у Верховній Раді Федір Веніславський заявив, що подібні випадки, як і загальні питання процесу мобілізації, влада не лишить без уваги. У парламенті вже зареєстрували законопроєкт про внесення змін до статті Закону "Про військовий обов’язок і військову службу". У Верховній Раді розглянуть можливість встановлення мінімального обов’язкового терміну підготовки військових після мобілізації перед відправленням на фронт.