На вибори до Європарламенту з 16 років. Чи не зарано?

Плакати на вокзалах, повз які поспішають до потягів німецькі юнаки та дівчата, звучать двозначно і написані спеціально для них: "Готовий до першого разу?" або "Твій перший раз ти не забудеш ніколи". Ні, йдеться не про перший секс. Мова йде про майбутні вибори до Європарламенту, які в Німеччині відбудуться 9 червня і в яких уперше можна брати участь вже з 16 років. А придумали такі слогани переможці конкурсу на найкращий плакат до євровиборів - студенти, які вивчають медіадизайн у Кельні, - Мая Штайнбах (Maja Steinbach), Марія Вікторія Юнкер (Maria Viktoria Junker) і Фабіан Наварро (Fabian Navarro).

"Ми хочемо подати вибори як позитивну, хвилюючу подію, як щось нове, що хочеться неодмінно спробувати, - пояснюють вони в інтерв'ю DW. - Адже юнаки та дівчата зараз перебувають у тому віці, коли доводиться ухвалювати перші важливі самостійні рішення. І двозначність наших плакатів на те й розрахована - перший поцілунок, перше кохання, перший раз. Ми хотіли, щоб наші плакати відрізнялися від стандартної реклами переваг ЄС".

Високий середній вік - політика в інтересах людей похилого віку

Делара Буркгард (Delara Burkhardt) захопилася політикою ще в школі, у 15 років, і з радістю ще тоді взяла б участь у виборах. У 2019 році у віці 26 років вона стала наймолодшою німецькою євродепутаткою, тепер знову балотується до Європарламенту за списком Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН). 

"Вибори з 16 років - важливий крок, щоб вирівняти демографічний дисбаланс і на політичному рівні надати більшої ваги голосам молодих людей, - вважає Делара Буркгард. - Наше суспільство старіє, і в політичних дебатах занадто рідко йдеться про перспективи молоді".

Згідно з даними статистичного відомства Європейського Союзу, середній вік жителів Німеччини у 2022 році становив 45,8 року. Старші в ЄС тільки італійці, португальці та греки. І це, зрозуміло, накладає відбиток на політичні рішення Євросоюзу. Дослідження, проведене фондом Vodafone, засвідчило, що три чверті німців у віці від 14 до 24 років незадоволені тим, як їхні інтереси враховуються у європейській політиці.

Молодь відчуває себе забутою

Інфляція, війна Росії проти України і на Близькому Сході, високі квартплати і дефіцит житла, зміни клімату - ось теми, які, як і раніше, найбільше хвилюють молодь. Делара Буркгард є екологічною експерткою групи німецьких соціал-демократів у Європарламенті, вона виступає насамперед за заходи із захисту клімату і регулярно інформує про це своїх підписників на TikTok, Instagram і X.

"Молоді люди часто не приховують здивування, коли я повідомляю про свою роботу у Брюсселі. Вони тоді кажуть щось на кшталт: "Я й не знав, що ЄС цим займається". Або: "Виявляється, тобі й справді цікаво, що ми думаємо". Дуже часто в них виникає відчуття, що їхня думка в політиці не враховується", - розповідає Буркгард в інтерв'ю DW.

Якось вона зустрічалась з учнями одного з профтехучилищ, і на її запитання "Як ви думаєте, який стосунок має політика до вашого повсякденного життя?", жоден з учнів не зголосився відповісти. Але політикиня не опускає рук, у соціальних мережах вона намагається максимально зрозуміло, без жодного політичного жаргону пояснювати всю складність Євросоюзу, розповідає про те, що відбувається за лаштунками, постить фотографії прямо з пленарного залу. Тим часом багато політиків досі не зрозуміли до кінця, що для молодих людей саме соціальні мережі є головними джерелами інформації.  

"Останні п'ять років я була дуже активною в соціальних мережах - одна з небагатьох у Європарламенті. Лише тепер, коли почалася передвиборча боротьба, багато хто згадав про свої акаунти в соцмережах, - каже Буркгард. - Але так аудиторію не завоюєш, політичні партії дуже довго робили занадто мало у цій сфері".

Читайте також:  Із чим німецькі партії йдуть на вибори до Європарламенту

Німеччина - "недосконала демократія"?

Професор Герман Гойсснер (Hermann Heußner) може назвати ще багато помилок, яких допустилися політичні партії, коли йдеться про інтереси молодих людей. Гойсснер, правознавець і колишній суддя конституційного суду, ось уже понад 30 років виступає за зниження виборчого віку.

"У демократії кожен повинен мати можливість і право голосувати. Але це не так - ті, хто не досяг 18 років, голосувати не можуть, - констатує професор у розмові з DW. - А хто не голосує, той не береться до уваги, до нього немає діла. Тому ми - ще не досконала демократія".

39 відсотків виборців на минулих загальних парламентських виборах у Німеччині становили люди віком 60 років і вище. І лише 14 відсотків - віком від 18 до 30 років. Професор Гойсснер вважає цей факт вадою демократії, зумовленою демографічною ситуацією у країні. Тому колишній суддя йде ще далі й наполягає на тому, аби у виборах можна було брати участь уже з 14 років. У цьому віці, каже Гойсснер, підлітки, як і дорослі, вже здатні мислити абстрактно й логічно, розуміти причинно-наслідкові взаємозв'язки, ставити себе на місце інших людей і враховувати їхні інтереси.

Поки що, однак, тільки в шести з 16 німецьких федеральних земель - у Гамбурзі, Бремені, Шлезвіг-Гольштейні, Мекленбурзі-Передній Померанії, Баден-Вюртемберзі та Бранденбурзі - дозволили участь у виборах із 16 років. Щоб допустити 16-річних до загальнофедеральних виборів, потрібно вносити зміни до конституції. Але зрушення є: поряд із Бельгією, Австрією, Грецією і Мальтою Німеччина тепер входить до п'ятірки європейських країн, де у виборах до Європарламенту можуть брати участь виборці з 16 років.