Статус кандидата в ЄС для України викликав у Києві ейфорію

Рішення Європейської Ради щодо надання Україні статусу країни-кандидата у члени Євросоюзу викликало атмосферу ейфорії в Україні. Президент, урядовці й депутати Верховної Ради називають це історичним рішенням не лише для України, а й для Європейського Союзу. Вони висловлюють упевненість, що це посилить Україну в її протистоянні російській агресії. Водночас і політики, і експерти усвідомлюють, що для наближення до повноправного членства і виконання всіх копенгагенських критеріїв державі слід пройти ще тривалий шлях.

Читайте також: Саміт з перешкодами: як Західні Балкани втрутилися у надання Україні статусу кандидата ЄС

"Точка неповернення" і "визнання досягнень"

Одразу після завершення голосування Євроради за надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС президент України Володимир Зеленський записав відеозвернення, де назвав цю подію довгоочікуваною. Пізніше він додав, що це стало "точкою неповернення", "новим статусом і новим іміджем" для країни. "Україна - це майбутній рівний партнер для щонайменше 27 країн ЄС… Отримання статусу кандидата - це заручини. Серйозний крок у взаєминах України та ЄС", - зазначив Зеленський.

Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук своєю чергою теж виступив із телезверненням до українців, де назвав рішення Євроради "визнанням наших із вами досягнень у становленні зрілого демократичного європейського суспільства, міцності наших інституцій, які продовжують ефективно працювати навіть у часи повномасштабної війни". Голова парламенту вважає, що це потужний політичний меседж, який "почують і солдати в окопах, і кожна сім'я, яка була змушена тікати від війни за кордон, і кожен, хто допомагає наближати нашу перемогу". "Ми не можемо змінити географію. Росія й далі буде нашим сусідом. Але це рішення змінило історію. І в цьому випадку історія перемогла географію", - додав Стефанчук.

Надання статусу кандидата - це юридичне закріплення європейського майбутнього України, а не просто політична обіцянка, зазначає гендиректорка Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Наталія Форсюк. За її словами, цей статус відкриває Україні доступ до структурних фондів ЄЄ. Що стосується виконання семи умов, які висунула Єврокомісія, то в України вже є прогрес - їх буде виконано вже до кінця року, запевняє Форсюк. "І найголовніше на сьогоднішній день, у нас з'являється можливість мати сильнішу позицію на мирних переговорах - наших мирних переговорах із Росією. З цього моменту наша позиція стає вже зовсім іншою", - вважає Форсюк.

Читайте також: Вступ до Євросоюзу: процедура, яка вимагає терпіння

Попереду ще багато роботи

Віцепрем'єрка України з європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанишина переконана, що набуття Україною повноправного членства в ЄС забере роки, а не десятиліття. За її словами, Києву вдалося за умов повномасштабної війни зберегти керованість державою на місцевому та центральному рівнях і залишитись надійним партнером в енергетичній сфері, у сфері руху людей та торгівлі. "Це найважливіші підвалини, що є основою цінностей. І, звичайно ж, це ще й дев'яносто відсотків громадян, які прагнуть Європейського Союзу, яким лідери ЄС точно не могли сказати "Ні!" - зазначила віцепрем'єрка.

Читайте також: Україна, Молдова, Грузія: хто краще готовий до статусу кандидата в члени ЄС

Голова парламентського комітету із зовнішньої політики, депутат фракції "Слуга народу" Олександр Мережко вважає набуття Україною статусу країни-кандидата на вступ до ЄС лише "першим кроком і початком боротьби за повноправне членство". На його думку, найскладніше буде виконати ті вимоги Єврокомісії, які "складно вимірювати в об'єктивний спосіб", серед яких він назвав проблему викорінення корупції. "Головне, щоби деякі з критеріїв не було використано як привід для критики з боку деяких країн", - сказав DW Мережко. На його думку, Україні варто наслідувати приклади країн Центральної Європи, які вже стали членами ЄС, у таких питаннях, як викорінення корупції та впливу олігархів.

Співголова опозиційної фракції "Європейська солідарність" Ірина Геращенко не вважає надання статусу кандидата авансом Україні з боку офіційного Брюсселя. Вона зазначила, що європейські прагнення українців вже "сплачено" подіями на Євромайдані і жертвами та героїзмом під час нинішньої війни з Росією за право самостійно визначати свій зовнішньополітичний вибір. Після надання Україні статусу кандидата перед українською владою постають виклики з реформування антикорупційної політики та судової системи, вважає Геращенко. "Вже сьогодні можна виконати таку вимогу Єврокомісії, як призначення керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яке й досі блокується. Це був би дуже добрий сигнал", - переконана Геращенко.

Читайте також: Канцлер Німеччини закликав спростити процедуру вступу до ЄС

Виклики для євроінтеграції України

Статус кандидата надає відносинам України і ЄС нового поштовху до імплементації законодавства ЄС і виконання двосторонніх зобов'язань, зазначив у розмові з DW політолог Олександр Леонов. "Як і у випадку з "безвізом" з ЄС, якщо зараз буде виконано всі копенгагенські критерії, у Брюсселя не буде можливості сказати "ні". За цей вихід на кінцевий етап влада і суспільство заплатили дуже високу ціну, і тепер слід зробити все, щоби цим шансом скористатись", - додав експерт.

Найголовнішим він вважає подолання "прокляття українського суспільства" - встановлення верховенства права. Натомість політолог Петро Олещук найбільшим викликом України у статусі кандидата на членство в ЄС називає "традиційно сильний вплив олігархів на український парламент". Він застерігає від того, що олігархи можуть задіяти всі свої ресурси, аби протидіяти розвитку антикорупційного законодавства в Україні.