НАТО для ЗСУ: мільйон дронів, аналітичний центр і не лише

Напередодні других роковин повномасштабного російського вторгнення в Україну НАТО обговорило нову військову допомогу Києву. На засіданні Ради НАТО-Україна було вирішено, зокрема, створити спільний навчально-аналітичний центр у Польщі, в місті Бидгощ, де українці зможуть "ділитися уроками, засвоєними з російської війни". "Це принесе користь і їм, і нам", - сказав на пресконференції в Брюсселі в четвер, 15 лютого, генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберг.

Очікується, що українські військові почнуть навчатися і тренуватися в новому центрі НАТО разом із союзними військами вже за кілька місяців, однак інших подробиць в Альянсі поки що не розкривають. Тим часом Європейський Союз уже навчив близько 35 тисяч українських солдатів у рамках Місії військової допомоги EUMAM. "Ми бачимо, що наша підтримка щодня змінює ситуацію на полі бою", - сказав Столтенберг, спілкуючись із журналістами. Однак щоб забезпечити Україну необхідною зброєю і боєприпасами, союзникам потрібно активно нарощувати військове виробництво, додав він.

Читайте також: НАТО має готуватись до війни з РФ? Захід змінює стратегію

Це вже відбувається: за його словами, після узгодження плану оборонних інвестицій у січні члени НАТО підписали контракти з промисловістю на 10 мільярдів євро у вигляді додаткових замовлень.

Союзники чекають позитивного рішення США

Генсек привітав те, що союзники по НАТО надають Києву більше фінансової та військової допомоги, більше засобів ППО і боєприпасів, але з тривогою відгукнувся про буксування Вашингтона. "Ми вже бачимо наслідки того, що США не можуть ухвалити рішення", - сказав він, пояснивши, що це впливає на постачання допомоги Україні. "Я очікую, що Конгрес Сполучених Штатів погодиться на пакет подальшої допомоги Україні, оскільки переважна більшість у Конгресі її підтримує", - сказав Столтенберг, додавши, що ця позиція має відобразитися в рішенні парламенту.

"Підтримка України - це не благодійність. Це інвестиції в нашу власну безпеку, - наголосив генсек НАТО. - Якщо ми дозволимо Путіну перемогти, це буде небезпечно не тільки для українців, а й для всіх нас, і зробить світ ще менш безпечним і вразливішим".

Зі свого боку, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус (Boris Pistorius) заявив, що не має бути ані тіні сумнівів у тому, що всі союзники єдиним фронтом виступають на боці Києва. Він має намір зустрітися з членами Сенату і Палати представників США в кулуарах Мюнхенської конференції з безпеки й обговорити це питання.

Нова допомога Україні

14 і 15 лютого партнери України по НАТО і формату "Рамштайн" дали старт роботі нових коаліцій. Так, Латвія очолить коаліцію дронів, готову поставити мільйон безпілотників для ЗСУ. За даними глави українського міноборони Рустема Умєрова, який цього разу спілкувався з колегами відеозв'язком, до коаліції долучилися Швеція, Великобританія, Данія, Німеччина, Литва, Естонія та Нідерланди.

Країни зобов'язалися інвестувати у виробництво і поставляти Україні безпілотники та запчастини. Плануються також випробування дронів і навчання військовослужбовців. Латвія виділяє на ці цілі 10 мільйонів євро, а Великобританія, яка разом з нею збирається очолити цю коаліцію, заявила, що надасть тисячі FPV-дронів, що довели свою ефективність на полі бою.

Союзники України також офіційно запустили коаліцію протиповітряної оборони, очолювану Німеччиною і Францією. Борис Пісторіус і його французький колега Себастьян Лекорню підписали установчі документи 14 лютого в Брюсселі. Після надання екстреної допомоги в галузі наземної ППО увага тепер зосереджена на "довгострокових можливостях", пояснив Пісторіус, підкресливши, що ППО - це основна умова успіху української армії в боротьбі з російським агресором. Нова коаліція дасть змогу підвищити ефективність української ППО і полегшити закупівлі. Загалом до неї вже приєдналися 15 країн, уточнив Умєров.

Литва та Ісландія очолять коаліцію з розмінування України, в якій візьмуть участь понад 20 країн. Меморандум про взаєморозуміння було підписано в Брюсселі 14 лютого. "Перший важливий крок зроблено, і на нас чекає велика робота. У той час як ситуація з підготовкою солдатів у сфері розмінування зараз задовільна, потреба в обладнанні - критична", - пояснив міністр оборони Арвідас Анушаускас. Литва надасть бронетранспортери та 1,2 мільйона євро на розмінування, а також додаткову військову військову допомогу Україні.

Крім неї, нову допомогу анонсували Канада, Фінляндія та Норвегія, повідомив Столтенберг, уточнивши лише, що йдеться про обладнання для винищувачів F-16, запчастини та ППО.

"Захід робить багато, але проблема в тому, що Росія теж робить багато, - заявила в Брюсселі міністерка оборони Нідерландів Кайса Оллонгрен. - Росія перетворила свою економіку на військову економіку, значна частина її ресурсів йде на виробництво боєприпасів, а це значить, що ми повинні активізуватися, і ми це робимо". За її словами "дуже важливо, щоб Україна здобула перемогу", а Росія "зрозуміла, що ці дії мають наслідки".

НАТО б'є рекорди

У 2024 році 18 із 31 держави-члена Альянсу досягнуть мети інвестувати в оборону щонайменше два відсотки ВВП - десять років тому таких країн у НАТО було лише три. При цьому витрати на оборону всіх членів Альянсу вперше досягнуть рекордних двох відсотків від суми їхнього сукупного ВВП. Єнс Столтенберг назвав це історичним прогресом і закликав не зупинятися.

Глобальна обстановка у сфері безпеки погіршується, констатують у Північноатлантичному альянсі. За словами його генсека, мир ніколи не можна сприймати як належне. Однак він наголосив, що зараз Альянс не бачить для себе "жодної неминучої військової загрози". "НАТО продовжує дбати про те, щоб у Москви не було шансів на прорахунок щодо нашої готовності захистити всіх союзників", - підсумував Столтенберг.