Навіщо в Україні хочуть роздавати офіційні електронні адреси

Українці незабаром зможуть отримати від держави офіційну електронну адресу? Цілком імовірно. Принаймні, законопроєкти, які пропонують цю новацію, у Верховній Раді зареєструвала група депутатів з фракції "Слуга народу". Листи, надіслані на цю адресу, вважатимуться офіційно врученими.

Офіційна пошта за замовчуванням

Законопроєкти передбачають, що офіційну електронну адресу буде запроваджено як обов'язкову для юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, арбітражних керівників тощо. Вони отримуватимуть автоматично під час реєстрації та перереєстрації у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР), або ж разом із паспортом громадянина України. При цьому неважливо, чи отримуватимуть вони документ уперше, або ж просто вноситимуть до нього якісь зміни. Звичайні ж громадяни зможуть отримувати таку електронну скриньку від держави за бажанням. Оформити її можна буде через Єдиний портал державних послуг "Дія".

Читайте також: Коронавірус і неминуча діджиталізація німецьких університетів

"Зміни у законодавстві спростять спілкування між громадянами, бізнесом та державою", - відзначають у міністерстві цифрової трансформації України (Мінцифра). У Мінцифрі пояснюють, що офіційна електронна буде складатись з ідентифікатора, позначки "@" та доменного імені. Доменні імена, що закінчуються на ".ru", кажуть в міністерстві, використовуватися не будуть. Ідентифікатором для юридичних осіб пропонується визначити код у ЄДР, для фізичних осіб-підприємців - реєстраційний номер картки платника податків.

Нова офіційна поштова адреса буде реєструватися у ЄДР та в Єдиному державному демографічному реєстрі. "Листи та повідомлення, надіслані на офіційну електронну адресу, вважатимуться такими, що надіслані та офіційно вручені", - пояснюють у Мінцифрі.

Більше запитань, аніж відповідей

Саме з цим пов'язано найбільше ризиків для громадян та бізнесу, відзначають ті, кого безпосередньо зобов'яжуть мати офіційну електронну адресу від держави. Адвокатка Тетяна Кіщук вважає ініціативу корисною. Однак, на її думку, є багато запитань до того, як вона буде реалізована. "У юридичних осіб повинна бути окрема особа, відповідальна за відстеження листів, що надходять на цю адресу. А адвокатам, ФОПам де взяти таку людину? Адже листи можуть приходи цілодобово. Не побачив, не отримав - твої проблеми, а вважається, що тобі офіційно надіслали", - каже адвокатка. Вона переконана, що особливо багато проблем буде пов'язано з судами, адже не у всіх заявників, у кого буде такий офіційний мейл від держави, буде можливість постійно відстежувати пошту з судів, а у судових справах строки реагування на офіційні листи критично важливі.

Окрім цього, незрозуміло, на кого покладатиметься відповідальність за ненадісланий лист, якщо у провайдера будуть проблеми з забезпечення користувача інтернетом для отримання офіційної пошти. Медіаюрист "Платформи прав людини" Олександр Бурмагін відзначає, що така новація може розвантажити українські суди, канцелярії яких "завалені" кореспонденцією, яку необхідно вчасно відправити, а у судів часто на це не вистачає коштів. Разом з тим юрист відзначає ризики для громадян, офіційні електронні скриньки яких можуть стати ціллю шахраїв. "Перед запровадженням цієї ініціативи потрібно дуже ретельно відпрацювати кібербезпеку цього процесу. Оскільки на ці офіційні мейли можуть "спамити" шахраї, можливі злами скриньки, шахрайський онлайн-моніторинг переписки людини чи юрососби з офіційними органами влади", - сказав DW Бурмагін.

Читайте також: Як в Україні ліквідують масову цифрову безграмотність

Користуватися тим, що вже є

Андрій Хорсєв, ІТ-розробник та співзасновник сервісу "Опендатабот", каже, що у законопроєктах немає відповіді, чи буде держава відправляти на офіційні мейли чутливу інформацію, зокрема, повістки до суду, і як людині зрозуміти, що це дійсно офіційний лист від держави, а не фейк чи спланована операція бізнес-конкурентів.

Також незрозуміло, як буде виглядати інфраструктура з боку держави, як в неї будуть інтегруватися різні міністерства, як буде забезпечуватися безпека і хто буде мати доступ до цієї системи. "Поки це схоже на хорошу ініціативу у політичній канві: діджиталізувати все і всіх, оскільки ми отримали таке завдання", - каже Андрій Хорсєв. На його думку, в Україні вже успішно працює система обміну електронними документами з єдиним цифровим підписом (ЄЦП), який можна більше використовувати для потреб держави, а не створювати нові зобов'язувальні ініціативи, інфраструктура і безпека яких до кінця не продумана.

Натомість автори законопроєкту передбачили поетапність переходу комунікацій в електронному вигляді на офіційні електронні скриньки. Якщо офіційна електронна адреса не зареєстрована і відсутня в реєстрах, то, як і раніше, листи спрямовуватимуться звичайною поштою.