Хто, крім Шредера: у ФРН склали "реєстр" лобістів "Газпрому"

Хто в Німеччині багато років просував інтереси "Газпрому" і цим посилював її газову залежність від Росії, за яку німецьким підприємствам і споживачам тепер доводиться дорого розплачуватися? Найвідоміший лобіст російської держкомпанії - колишній лідер німецьких соціал-демократів та ексканцлер ФРН Ґергард Шредер (Gerhard Schröder). Через нього навіть виник політичний термін "шредеризація".

Однак, крім нього, "Газпрому" вдалося використати у своїх цілях велику кількість інших німецьких політиків, менеджерів енергетичних компаній та адвокатів, а також громадських організацій, фондів і форумів, "які, здавалося б, прагнули сприяти добрим німецько-російським відносинам", а насправді "просували жорсткі інтереси концерну" та "прицільно рекламували постачання газу зі сходу, причому успішно".

Нове досьє бюро журналістських розслідувань Correktiv

Такого висновку доходить німецьке бюро журналістських розслідувань Correktiv, що опублікувало на своєму сайті досьє під назвою "Лобі "Газпрому" - свого роду реєстр тих, хто допомагав російській компанії "протиснути проєкт другого газогону ("Північний потік-2". - Ред.), купити газосховища в Німеччині та довести залежність від російського газу до понад 50 відсотків".

У цьому умовному списку, який, як наголошують автори, зовсім не завершений і досі поповнюється, чимало широко відомих у Німеччині прізвищ: колишні міністри федерального уряду, колишні прем'єр-міністри земель. Щоправда, ніде у тексті Correktiv не стверджує, що їхні дії на користь "Газпрому" певною мірою були пов'язані з корупцією.

Автори досьє дорікають політикам такого високого рівня у тому, що вони дозволили російській стороні використовувати себе. "Через постійні контакти та розмови з російськими стратегами люди, які несуть політичну відповідальність, втратили, схоже, чітке уявлення про те, в чиї руки вони передали більше половини нашого газопостачання", - пишуть журналісти-розслідувачі.

Читайте також: Ґергард Шредер: історія глибокого падіння ексканцлера ФРН

Які політики ФРН закликали зняти санкції з Росії

Так, колишній міністр економіки ФРН, соціал-демократ Зіґмар Ґабріель (Sigmar Gabriel) був одним із тих, хто у 2015 році "ніс відповідальність за передачу німецьких газосховищ у російські руки". Він був частим гостем щорічного "Німецько-російського сировинного форуму", який відбувся загалом 13 разів, зазначає Correktiv та наголошує, що ці заходи стали одним з головних, але далеко не єдином майданчиком, на якому "знову і знову повторювалася одна й та сама мантра: сировинне співробітництво з Росією треба посилювати".

Під час виступу у 2016 році на цьому форумі, міністр Ґабріель висловився за припинення санкцій проти Росії, запроваджених у 2014 році за анексію Криму та розв'язання війни на Донбасі. А пізніше, як і Шредер, "публічно висловлював сумніви у тому, що Путін несе відповідальність за отруєння Олексія Навального", нагадує Correktiv.

Інший відомий гість сировинного форуму - чинний прем'єр-міністр федеральної землі Саксонія, християнський демократ Міхаель Кречмер (Michael Kretschmer). Ще у 2021 році він виступав на форумі у віртуальному форматі. "Кречмер неодноразово публічно поставав у ролі адвоката російських інтересів, висловлювався проти запроваджених після анексії Криму санкцій, а нещодавно вимагав мирних переговорів із Росією", - нагадують журналісти-розслідувачі.

Читайте також: Коментар: Соціал-демократи і Ґергард Шредер - нехай старий собі говорить...

Саксонія: як компанія VNG просувала російські інтереси

На своє риторичне питання вони відповідають так: "Що змушує прем'єр-міністра виступати в ролі заступника автократичного режиму? Одна з можливих причин: якщо у VNG та інших саксонських фірм добре йде бізнес із Росією, це йде на користь його федеральній землі. І його партії : VNG спонсорує заходи ХДС, щорічно виділяючи, за власними даними, середню чотиризначну суму.

Енергетична компанія VNG зі штаб-квартирою в Лейпцигу ще за часів НДР отримувала газ із СРСР, потім стала одним із трьох найбільших у ФРН покупців російського блакитного палива і входить зараз до трійки провідних операторів німецьких газосховищ. 9 вересня вона запросила фінансову допомогу в уряду Німеччини, оскільки втратила тепер постачання "Газпрому" і зазнає величезних збитків. Але раніше VNG та її менеджери були серед найактивніших лобістів газової співпраці з Росією, а тому теж потрапили в досьє Correktiv.

Під час розслідування журналісти дійшли висновку, що провідні менеджери VNG, насамперед Бернд Кальтефлайтер (Bernd Kaltefleiter), були "пов'язані з цілою низкою фондів, товариств і конференцій, схожість назв яких збиває з пантелику, і всі вони служили меті доводити до німецьких політиків російські інтереси". До того ж компанія зі своїх коштів спонсорувала, наприклад, "Німецько-російське товариство в Лейпцигу" та німецько-російський "Форум майбутнього" у замку Вакербарт.

Читайте також: Що чекає на Німеччину: деіндустріалізація чи зміна бізнес-моделі?

Найтісніші зв'язки VNG з "Газпромом" і Росією Correktiv ілюструє таким фактом: протягом п'яти років у наглядовій раді цього акціонерного товариства сидів Маттіас Варніґ (Matthias Warnig) - особистий друг Путіна, директор стовідсоткової газпромівської доньки Nord Stream 2, яка будувала "Північний потік-2", член ради директорів "Роснефти" та "Транснефти".

Мекленбург-Передня Померанія: допомога "Північному потоку-2"

Якщо у Саксонії "Газпром" і Москва робили ставку на християнських демократів, то в іншій східнонімецькій землі, Мекленбурзі-Передній Померанії вони усіляко підтримували і залицялися до правлячих соціал-демократів і особливо прем'єр-міністерки Мануели Швезіґ (Manuela Schwesig). Адже у цій землі, у Лубміні, розташовані приймальні термінали обох "Північних потоків".

Швезіґ, своєю чергою, завжди "хвалилася своїми добрими зв'язками з Росією", пишуть журналісти Correktiv і нагадують, зокрема, як у 2018 році її нагороджували у Берліні у присутності російського міністра закордонних справ Сергія Лаврова за розвиток співпраці між Мекленбургом-Передньою Поміранією та Ленінградською областю.

Однак автори досьє не стали знову докладно описувати активну участь Швезіґ у широко відомій у Німеччині скандальній історії зі створенням на гроші компанії Nord Stream-2 фейкового екологічного фонду, який нібито покликаний займатися захистом клімату, а насправді допомагав на фінальній стадії будівництва "Північного потоку-2" обходити американські санкції.

Один із найактивніших лобістів: адвокат Фальк Тішендорф

Натомість вони привертають увагу, зокрема, до іншої формально громадської організації Ostinstitut e.V. (Східний інститут), створеної у місті Вісмарі ще 2009 року. Вона тричі офіційно отримувала по 5000 євро від Nord Stream 2. Серед її засновників був і Фальк Тішендорф (Falk Tischendorf), який "досі є важливою фігурою у проросійських колах, які мають головним чином два регіональні центри: Саксонію та Мекленбург-Передню Померанію”.

Журналісти Correktiv зазначають, що німецький адвокат Фальк Тішендорф, який з 2000-х років працював у Москві в юридичній фірмі Beiten Burkhardt (сьогодні Advant Beiten) і консультував міжнародних інвесторів у Росії, періодично фігурував і на "Німецько-російському сировинному форумі", і на заходах VNG. А в 2016 році його було призначено представником Мекленбурга-Передньої Померанії у Російській Федерації.

У тексті досьє це розцінюється так: "Федеральна земля робить проросійського лобіста своїм уповноваженим по Росії. Такий результат багаторічних лобістських зусиль Росії, яка прагнула політично підстрахувати свої інтереси у федеральній землі, де на сушу виходять її важливі газопроводи. Допомогу при цьому, як і в Саксонії, надавали колишні німецькі політики і ціла низка громадських організацій, які видаються безневинними, однак утворюють хребет проросійських лобістських мереж".

Нижня Саксонія: німецькі соціал-демократи на службі у РФ

Ще одним регіональним центром просування інтересів Росії стала західнонімецька федеральна земля Нижня Саксонія. У її столиці Ганновері розпочиналася політична кар'єра Ґергарда Шредера, тут він, як і раніше, мешкає. Однак його широко відому роботу на "Газпром" журналісти Correktiv теж докладно не описували. Їхню увагу привернула постать соратника колишнього канцлера з соціал-демократичної партії Гайно Візе (Heino Wiese).

Свого часу він організовував виборчі кампанії для Шредера і Ґабріеля, був депутатом Бундестагу від СДПН, у 2006 році створив у Берліні консалтингову компанію Wiese Consult, а в 2016 став почесним консулом Російської Федерації в Ганно.

Читайте також: Політолог Іван Крастев: Наступні місяці будуть найважчими в історії ЄС

Таким чином, він "буквально перейшов із німецької регіональної політики на російський бік", констатують автори досьє. При цьому він не перестав щедро допомагати своїй партії. З 2009 по 2017 рік СДПН у Ганновері отримала від Візе та його консалтингової фірми 50 тисяч євро, тож гроші продовжували надходити "навіть тоді, коли він уже став російським почесним консулом".

Співпраця з Росією "безповоротно зруйнована"

Зараз Візе більше не обіймає цю посаду: він подав у відставку після початку широкомасштабної російської агресії проти України. Багато згаданих у досьє Correktiv громадських організацій на тлі війни в Україні призупинили свою діяльність, Мануела Швезіґ активно підтримує тепер будівництво в Лубміні двох СПГ-терміналів.

А нинішній лідер колись таких близьких Росії соціал-демократів Нижньої Саксонії, прем'єр-міністр цієї землі Штефан Вайль (Stephan Weil) днями заявив, що "Північний потік-2" ніколи не буде введений в експлуатацію, оскільки співпраця з Росією "безповоротно зруйнована" .

Тому підготоване бюро журналістських розслідувань Correktiv досьє "Лоббі "Газпрому" значною мірою носить ретроспективний характер. Проте його автори мають намір продовжити збір інформації, щоб "оприлюднити структури цих лобістських мереж". Вони вважають, що країна, яка опинилася в надмірній газовій залежності від Росії, через що тепер перебуває у стані гострої енергетичної кризи, повинна знати своїх "героїв".