1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Немає світла - немає зв'язку: як вирішити проблему

30 липня 2024 р.

Разом із відключенням світла українці почасти залишаються без мобільного зв'язку та інтернету. Оператори запевняють, що вже інвестували в енергостійкість значні суми, влада зобов'язала їх робити ще більше. Та чи вийде?

https://p.dw.com/p/4itnt
В Україні разом з відключенням світла зникає мобільний зв'язок
В Україні разом з відключенням світла зникає мобільний зв'язокФото: Weronika Peneshko/dpa/picture-alliance

Через погодинні відключення електрики, які спричинили обстріли РФ,  багато українців, крім відключених світильників, холодильників, ліфтів та іншої техніки, стикнулися із ще однією проблемою - відсутність або ж надзвичайна низька якість мобільного зв'язку та інтернету тоді, коли немає світла. Нещодавно наццентр управління мережами телекомунікацій (НЦУ) зобов'язав мобільних операторів забезпечити 10 годин роботи мережі без електричного живлення. Чи реально це і чому оператори досі не врахували досвід 2022 року, коли стикнулися з проблемою вперше, - в матеріалі DW.

"Великий дискомфорт" без мобільного зв'язку

"Коли зникає світло, то мобільний зв'язок десь через півгодини дуже погано ловить. Де б ти не був - в квартирі, на балконі чи на вулиці. Коли телефонуєш, то переривається розмова або взагалі не з'єднує. Інтернет мобільний - так само", - каже DW киянка Вікторія Полевик. Така ситуація, зізнається вона, приносить великий дискомфорт. "Я працюю віддалено через інтернет. Якщо немає світла, то я роздаю інтернет з телефона на ноутбук. Якщо інтернет слабкий, то мені це приносить великий дискомфорт", - наголошує Вікторія. При цьому вона незадоволена, що "тарифи у операторів зростають раз на кілька місяців, але послуги вони не покращують".

Нарікає на мобільних операторів і житель Київської області Дмитро. "Тарифи високі, а поговорити не можна під час відключень, не кажучи вже про інтернет. Така проблема вже була під час перших масштабних обстрілів енергетичної інфраструктури взимку 2022-2023 років. Очевидно, відтоді висновків оператори не зробили і не підготувалися краще", - каже він у розмові з DW.

Врахування досвіду минулих атак

Втім, мобільні оператори переконують у протилежному. lifecell стверджує, що роботи тривають з осені 2022 року. "Загалом вже більше половини мережі - понад п'ять тисяч наших базових станцій - забезпечені новими літієвими батареями, які, залежно від навантаження, здатні підтримувати роботу приблизно до чотирьох годин. Також 1700 базових станцій по всій країні підключені до генераторів", - розповіли DW в компанії. lifecell переконує, що інвестував у забезпечення своєї інфраструктури альтернативними джерелами живлення вже майже один мільярд гривень.

Телекомуникаційна вежа українського мобільного оператора
Телекомуникаційна вежа українського мобільного оператораФото: Vodafone UA

Таку саму суму інвестувала, за власним твердженням, в енергонезалежність своєї мережі від загального живлення і компанія "Київстар". "Нині на базових станціях "Київстар" встановлено 115 тисяч нових акумуляторів, що забезпечують роботу до чотирьох годин без зовнішнього живлення", - пояснили DW у компанії. Окрім цього, кажуть у "Київстар", понад 2300 генераторів підтримують роботу критично важливих об'єктів мережі.

Про інвестиції в енергостійкість мережі кажуть і в мобільному операторі Vodafone. "Загальні інвестиції компанії в енергостійкість мережі у 2022-2024 роках перевищать 674 мільйонів гривень", - пояснили DW у компанії.

Чому продовжує зникати

Попри це у 2024 році, коли масивні обстріли енергетичної інфраструктури спричинили щоденні відключення електрики, українці в ці моменти відчувають суттєві проблеми з мобільним зв'язком. Оператори пояснюють, що причиною цього є тривалість відключення світла - по шість і більше годин, - тоді як акумуляторні батареї у середньому розраховані на максимум шість годин роботи. Але підвищене навантаження на мережу та збільшення кількості одночасних користувачів швидко виснажує резервні елементи живлення, зменшує термін роботи обладнання, а це, відповідно, впливає на якість мобільного інтернету під час знеструмлень, наголошують у lifecell.  "Коли зникає  електроенергія, більшість гаджетів одномоментно переходять на мобільний інтернет, оскільки WiFi-точки (підключені до дротових мереж зв'язку. - Ред.) вимикаються", - кажуть у компанії.

З іншого боку, акумулятори часто не встигають заряджатись повністю в ті моменти, коли світло знову є. Для цього потрібно від чотирьох до 24 годин, залежно від їхнього типу, тоді як світло у червні та першій половині липня почасти вмикали лише на дві-три години.

Альтернативою акумуляторам є генератори, але поставити їх можна не всюди, зауважують оператори. "Фізично неможливо обслуговувати 10 тисяч генераторів по всій країні, а базових станцій у нас саме така кількість. До того ж генератори не можна встановлювати на дахах, а у містах більше ніж дві третини наших базових станцій встановлено саме там", - кажуть у lifecell. На цьому наголошує і Vodafone, у якої обладнання на близько 90 відсотків "стоїть на висоті, на дахах, куди фізично не можна завести генератори".

Рішення на папері

DW запросила в мобільних операторів дані, аби порівняти ситуацію з мобільним зв'язком у періоди масових відключень світла за регіонами, але жодної конкретної статистики від них не отримала. За даними Vodafone, найскладніша ситуація у великих містах, де є скупчення населення й, відповідно, велике навантаження на мережу.

Зруйнована ТЕЦ у Харкові, квітень 2024
Масовані атаки РФ на енергетичну інфраструктуру України призвели до щоденних відключень світла чи не по всій країніФото: Vyacheslav Madiyevskyy/Ukrinform/ABACA/IMAGO

Звернув увагу на проблему й президент України Володимир Зеленський. На почату липня він доручив міністру цифрової трансформації Михайлу Федорову "представити аналіз по операторах зв'язку: що робиться для гарантування зв'язку в умовах відключень електрики та хто з операторів зв'язку не дотримується відповідних рішень". Вже 15 липня Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій (НЦУ) своїм розпорядженням зобов'язав мобільних операторів забезпечити доступність мобільного зв’язку під час відключень електроенергії протягом 10 годин замість чотирьох, як це було раніше. Впроваджувати новий стандарт оператори можуть поступово - до 1 жовтня 2024 року не менше 60 відсотків базових станцій операторів повинні працювати не менше 10 годин без світла, а до кінця січня 2025 року - усі 100 відсотків. Також до 1 грудня цього року не менше як 25 відсотків базових станцій в кожній області мають бути підключені до генераторів із запасом паливно-мастильних матеріалів або обладнані змінним блоком акумуляторних батарей на перші 72 години відсутності світла.

З 1 лютого 2025 року перевіряти, чи дотримуються оператори нових норм, буде Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку (НКЕК). Якщо під час перевірки виявляють порушення, то операторам дають час на їхнє усунення - приблизно пів року, зауважили у відповіді DW в НКЕК. Якщо оператори не усунуть порушення, їм загрожує "штраф у розмірі від 0,1 до 0,3 відсотка доходу, отриманого за надання відповідних електронних комунікаційних послуг за останній звітний рік", кажуть у регуляторі.

Очікування та реальність

Утім, оператори мобільного зв'язку вже зараз ставлять під сумнів реалістичність втілення в життя нових правил. "Це досить складно, й не лише з точки зору фінансів, а з точки зору поставок обладнання закордонними постачальниками, ускладненої логістики через блокування та черги на кордонах, додаткових монтажних робіт", - кажуть у Vodafone. За даними компанії, терміни поставок обладнання в Україну нині зросли від одного-двох до чотирьох-шести місяців. Крім того, встановлення генератора потребує відділення майданчика, будівництва фундаменту, а для акумулятора потрібно будувати спеціальні кліматичні шафи, які захищають його від зовнішнього впливу погоди, зазначає Vodafone. "Це робиться не за тиждень", - резюмували у компанії, зазначивши, що для відповідності новим вимога потрібно "сотні мільйонів доларів додаткових витрат".

lifecell також вважає нові вимоги складною задачею. "Терміни й вимоги вкрай складні, наразі ми аналізуємо всю інформацію, проводимо технічні та фінансові розрахунки. Попередньо можемо сказати, що закупівля та встановлення десятків тисяч резервних джерел живлення в надзвичайно короткі терміни потребуватиме значних додаткових інвестицій", - пояснили у компанії.

"Київстар" ухилився від оцінок реалістичності виконати вимогу НЦУ. Там лише запевнили, що продовжують підготовку до зими 2024-2025 року, здійснюють додаткові закупівлі акумуляторів та генераторів. Зокрема, найближчим часом компанія планує закупити додатково закупити ще 61 тисячу літієвих акумуляторів для базових станцій, повідомили в "Київстар".

Читайте також: Хакери проти "Київстару": історичний обвал мобільного зв'язку та уроки з нього

Зі свого боку мінцифри обіцяє допомагати мобільним операторам виконати розпорядження НЦУ. Як наголосив DW директор директорату електронних комунікацій та радіочастотного спектра мінцифри Станіслав Прибитько, вже узгоджено перелік об'єктів, які повинні мати безперебійне живлення. "Працюємо над бронюванням військовозобов'язаних співробітників ремонтних бригад", - каже він. Також Прибитько нагадав, що в Україні скасували мита та ПДВ на ввезення акумуляторів і генераторів. 

Тим часом мобільні оператори закликають українців економно користуватись мобільним інтернетом у випадках блекаутів. Зокрема, не споживати "важкий контент" - зокрема, не дивитися відео на YouTube, Netflix, TikTok чи інших популярних платформах.

Як українці готуються до відключень світла?