Німецька преса про ідеї висилки українців: Отруйна бравада

Найтиражніший німецький таблоїд Bild у своєму коментарі під заголовком "Не ті хлопчики для биття" різко критикує як пропозиції Александера Добріндта (Alexander Dobrindt) з опозиційного баварського Християнсько-соціального союзу (ХСС), так і систему соцвиплат у Німеччині. Політик днями запропонував відправляти українських біженців, які досі не влаштувалися в ФРН на роботу, в "безпечні", за його словами, райони Західної України. "Александер Добріндт з ХСС відбиває популістський барабанний бій: Депортувати! В країну, де йде війна. Всіх українців, які не працюють! Те, що обговорюється депортація тяжких злочинців - афганців та сирійців, - це одне, це правильно. Але підставляти під удар тієї ж сили тисячі українських біженців, не замішаних у злочинності, - це щось інше, і це неправильно.

Так, українці завдяки отриманню соцвиплат Bürgergeld ("грошей для громадян" - Ред.) живуть краще за мігрантів і можуть швидше працевлаштовуватися. Говорячи прямо: таке швидке рішення після початку війни було добрим і щедрим. Але воно вже не пасує вимогам часу. Також і через те, що багато (та аж ніяк не більшість!) українців, які опинилися у нас, самі дізналися і розповіли далі про те, що наші "гроші для громадян" можна оформити, не докладаючи великих зусиль.

Отже, основна проблема полягає в тому, що система виплат Bürgergeld не ефективна в тому, щоби підштовхнути людей до праці. Це неправильно для українців, але й неправильно передусім для занадто багатьох німців", - вважає Bild.

Газета Badische Zeitung з Фрайбурга на півдні Німеччини запитує, чи не призабув Добріндт основи християнської моралі, які нібито відстоює його партія. "Більшість із 1,2 мільйона українських біженців - жінки і 350 тисяч дітей у віці до 18 років. І цих людей Добріндт бажає вислати назад? Можна запитати, як все це співвідноситься із принципами, закладеними під літерою "Х" у назві Християнсько-соціального союзу (ХСС). Добріндт має рацію в одному: занадто мало українців працевлаштовані, навіть незважаючи на високий рівень їхньої освіти. Але багатьом бракує знань німецької мови, до того ж у дитячих садках недостатньо місць. Але ж Добріндт не вимагає збільшення кількості місць у дитсадках або на мовних курсах. А саме це й забезпечило б українцям швидше працевлаштування. І можна здогадатися, що й Добріндт про це теж знає. Тому його пропозиція - це популізм коштом найслабших", - пише Badische Zeitung.

Читайте також: Баварський консерватор опинився під шквалом критики за вимоги видворяти безробітних українців

"Цинічний популізм"

Своєю чергою, мюнхенська Süddeutsche Zeitung нагадує очільнику групи депутатів ХСС у Бундестазі Добріндту про реальну картину війни в Україні. Газета запитує у політика, а де ж в Україні ті безпечні райони, куди він пропонує повертатися українцям. "Ця вимога не тільки далека від реальності, вона віддає ще й цинічним популізмом. Він починається уже з нібито безпечних зон, які Добріндт бачить у Західній Україні. І хоча російські безпілотники та крилаті ракети залітають туди відносно рідко, Львів та інші міста цього району також регулярно стають об'єктами авіаударів, під час яких гинуть цивільні. Після постійних російських бомбардувань енергетичної інфраструктури тепер також існує загроза дефіциту енергозабезпечення. Ця постійна небезпека неймовірно тисне на психіку. "Безпечні зони" точно виглядають не так. В принципі, правильно, що українці, які втекли до Німеччини, в ідеалі мали б працевлаштуватися. У багатьох галузях є нагальна потреба в працівниках. Українці, багато з яких все ще мають дуже позитивне сприйняття Німеччини, безумовно, могли б заповнити наявні прогалини. Але треба взяти до уваги реальність українців: за даними уряду, дві третини з 730 тисяч українців працездатного віку, які втекли до Німеччини, - жінки. Вони часто тікали з дітьми, а голова сімейства - невиїзний, воює на фронті чи його вже немає серед живих. Таким сім'ям принципово не можна погрожувати висилкою. Натомість для біженців мають бути створені умови для працевлаштування та інтеграції, особливо у формі навчання, мовних курсів та догляду за дітьми. Це б допомогло українцям і німецькій економіці. Натомість популізм Добріндта за рахунок тих, хто потребує захисту, досягає прямо протилежного", - читаємо на сторінках SZ.

Читайте також: Шольц оголосив посилення "адресності" соцдопомоги безробітним

Втома від солідарності?

Видання Südkurier з Констанца закидає Добріндту спроби заробити політичні очки за рахунок жінок-біженок з України. "Навіть якщо у порівнянні з іншими країнами Європи у Німеччині працює менше українок, які втекли від путінської війни, то це ще не дає підстав робити висновки, що у них немає бажання працювати через отримання соцвиплат Bürgergeld. Це він (Александер Добріндт. - Ред.) упускає. Не прилаштовувати цих жінок прибиральницями, а інтегрувати їх завдяки якіснішій зайнятості - це було політичним рішенням. Але на це потрібен час, тому що, наприклад, німецьку мову за одну ніч не вивчити", - нагадує Südkurier.

Берлінська Tageszeitung вважає, що заяви Добріндта можуть свідчити про зниження рівня солідарності з українцями. "Втомою від солідарності (Solidarity fatigue) дослідники називають феномен, коли зменшується емпатія та бажання допомогти слабким та жертвам. Це можна спостерігати, коли зусилля, необхідні для допомоги, сприймаються суспільством як занадто великі або надто тривалі. Тоді воно змінює свої погляди і закидає слабшим, отримувачам допомоги, що вони частково самі відповідальні за свою долю. Це парадоксальне явище спостерігалося в часи масового безробіття (у Німеччині. - Ред.), а тепер його можна спостерігати по всій Європі у ставленні до біженців з України (…). З рівнем зайнятості (українських біженців - Ред.) у 22 відсотки, Німеччина, як показують порівняльні дані дослідницького агентства Eurofound, перебуває на середніх позиціях у Європі.

Однак не можна називати примхами ситуацію, коли біженців з України з університетською освітою змушують тут працювати на виснажливих посадах різноробів, тому що почуття солідарності в Німеччині недостатнє для подальшого фінансування мовних курсів та підвищення кваліфікації. Працюючи прибиральником, німецьку мову не вивчиш.

Той, хто вже втратив свою батьківщину, соціальне середовище, оселю, тепер також повинен поховати свої кар'єрні плани, гордість за здобуту освіту в рідній країні, свої надії на майбутнє - тут нічого з цього не варте. Той, хто базікає про нібито ледачих українців у цій країні, повинен уявити собі цей смуток. І ті ж саме люди не хочуть визнавати, що зневага є результатом власної втоми від солідарності та її парадоксу", - аналізує TAZ.

Читайте також: Соцвиплати у Німеччині: тиск на біженців з України зростає?

У виграші екстремісти й Путін

Коментатори гейдельберзького видання Rhein-Neckar-Zeitung підозрюють, що за заявами Добріндта насправді ховаються виборчі розрахунки. "Своїм "планом" Добріндт полює за виборцями, які вважають, що досить вже солідарності. Це спроба перетягти на користь ХДС/ХСС перед виборами на Сході Німеччини голоси тих, хто підтримує правих та лівих популістів. Але своєю пропозицією він отруює суспільний дискурс. Він виставляє людей, які втекли від смерті та воєнного терору проблемою, якої треба позбутися з економічних причин. Роблячи це, він дегуманізує біженців і применшує страждання в Україні. Зрештою, виграють від цього лише екстремісти, а ще - Путін", - вважає Rhein-Neckar-Zeitung.

Коментатори видання Südwest Presse з баварського Ульма зазначають, що історія з Добріндтом демонструє, що навіть політичний центр у Німеччині тепер вживає дедалі більше популістських гасел. "Голова регіональної групи ХСС у Бундестазі хоче висилати безробітних з України назад до зруйнованої війною країни. Також і матерів-одиначок, у яких загинув чоловік. Може й травмованих? Поранених? Випад Добріндта - чергова пропозиція останніх днів, кожна з яких рясніє словесною бравадою. Навіть соціал-демократи серйозно дискутують про те, щоби відправляти прохачів притулку незрозуміло куди в Африку. Щоби депортувати злочинців, пропонують вести про це переговори з іншими злочинцями. Якщо хтось у наші дні шукає популізму, то не обов'язково спочатку звертатися до "Альтернативи для Німеччини" (АдН) чи Союзу Сари Ваґенкнехт (ССВ). Так званий політичний центр теж різко до цього скочується. Крім тез та теорій, постійно висуваються псевдорішення, які є просто непристойними", - критикує Südwest Presse.