Німецькі школи приймають дітей-біженців з України

На центральний вокзал Берліна або Кельна щодня прибувають неповнолітні біженці з України. Волонтери зустрічають дітей на платформі: вони мовчазні, зачасту стискають у руках м'яку іграшку. За оцінками, діти шкільного віку становлять половину українських біженців, які прибувають до Німеччини. Ще кілька днів тому вони відвідували школу у себе вдома, але їхнє життя жорстоко змінилося, і вони були змушені залишити батьківщину.

Тепер про найбеззахисніших жертв війни мають намір подбати німецькі федеральні землі, комуни та школи. Це спроба забезпечити дітям перспективу. Влада земель визначила, що наплив дітей-біженців набагато більший, ніж очікувалося, заявив у бесіді з DW голова профспілки вчителів "Освіта та виховання" (VBE) Удо Бекман (Udo Beckmann). Тепер влада шукає школи, які мають можливість прийняти цих дітей. А ще - вчителів, які спеціалізуються на німецькій як іноземній чи другій мові, додає Бекман.

Однак пандемія COVID-19, яка триває понад два роки, підвела німецьку систему освіти до меж структурної стійкості, а у деяких випадках і вивела за них. Багато вчителів настільки втомилися, що не в змозі витримати додаткове навантаження.    

Безпрецедентна кількість вчителів на лікарняному

Ще до пандемії німецькі школи скаржилися на нестачу вчителів. Ситуація погіршилася з появою вірусу та додатковий пропуск робочих днів через хворобу. Наразі йдеться про подвійний виклик: прийняти біженців-школярів до навчальних закладів, у яких водночас спостерігається нестача персоналу, пояснює голова VDE.

А у профспілці німецьких вчителів (Deutsche Lehrerverband, DL) попереджають про безпрецедентний рівень захворюваності. "За нашими оцінками, близько 10 відсотків вчителів не можуть відвідувати заняття, насамперед - через хворобу. Не завжди йдеться про ковід. Є й інші причини відсутності на роботі, але зазвичай на них припадає менше половини випадків", - розповів DW голова DL Гайнц-Петер Майдінґер (Heinz-Peter Meidinger).

Читайте також: Зеленський звернувся до німців: Не давайте окупантам жодного євро

Психологічна допомога школярам

Ймовірно, попереду у шкіл інший, ще складніший виклик. Багато дітей-біженців отримали психологічні травми, тепер їм потрібна інтенсивна психологічна терапія. "Позаду у них - втеча (від війни. - Ред.), яка тривала довгі години і дні. Ймовірно, їм довелося попрощатися з татами. Можливо, вони на власні очі бачили рідний будинок, який потрапив під бомбардування", - говорить у розмові з DW представниця профспілки працівників освіти та науки GEW Аня Бензінґер-Штольце (Anja Bensinger-Stolze).

Такий досвід може травмувати дітей та підлітків. "Тому їм необхідна підтримка - або шкільного психолога, або вчителів, які пройшли відповідну підготовку", - зазначає Бензінґер-Штольце.

Днями влада Німеччини ухвалила рішення про створення оперативної групи з координації та центральний контактний майданчик для всіх сторін. Біженців-школярів необхідно без бюрократичної тяганини приймати до навчальних закладів. Міністерка освіти і науки ФРН Беттіна Штарк-Ватцінгер (Bettina Stark-Watzinger) запропонувала дозволити біженцям-учителям з України працювати в школах та дитячих садках, щоб дещо скоротити нестачу персоналу. "Необхідне швидке рішення", - наголосила міністерка.

Читайте також: Літера "Ц": урок для першого класу в умовах воєнного стану

Вчителі на пенсії поспішають на допомогу?

Проте наразі ніхто не може оцінити, скільки серед біженців є вчителів і чи дозволяє їхня кваліфікація працевлаштуватися в Німеччині. Голова DL Майдінґер налаштований скептично: "Це крапля у морі, а не ключ до вирішення". Більшої допомоги експерт очікує від "значної кількості вчителів, які вийшли на пенсію, які досі відмовлялися повернутися на роботу, але у світлі гуманітарної катастрофи готові передумати".

Майдінґер вважає питання турботи про дітей-біженців "національним викликом", який неможливо подолати без допомоги федеральної влади. "Ми в DL очікуємо, що всім федеральним землям будуть надані відповідні додаткові кошти для найму вчителів, а також для додаткових заходів", - пояснив він.

Крім того, ФРН може скористатися досвідом, здобутим під час напливу сирійських біженців у 2015-2016 роках. Для них у багатьох німецьких регіонах були організовані уроки німецької мови і так звані вітальні заняття, на яких можна було дізнатися основні факти про Німеччину. Цю структуру "можна знову швидко привести в дію", переконаний Удо Бекман. Наприклад, влада Берліна планує 50 "вітальних занять" для підлітків від 16 років, змушених тікати від війни в Україні.

Але багато питань залишаються без відповідей. Скільки біженців-дітей прибуде до країни? Десятки тисяч? Сотні тисяч? Чи справдяться надії українських сімей на швидке повернення на батьківщину? Чи Німеччині потрібно готуватися до того, що в країні вони перебуватимуть тривалий час чи навіть постійно?

Міністерствло внутрішніх справ ФРН запустило сайт з інформацією про варіанти житла, дозвіл на роботу, право на проживання, а також про можливості відвідувати школи або університети.

Солідарність з Україною в суспільстві

Проте, готовність допомогти з боку громадянського суспільства не викликає сумнівів. "У мене склалося враження, що в суспільстві - велика солідарність. Багато людей виходять на вулиці з прапорами проти війни. А багато хто допомагає конкретними діями", - наголосила Ганна Бензінгер-Штольце.

Колишній президент ФРН Йоахім Гаук (Joachim Gauck) заявив під час напливу біженців у 2015 році: "Наше серце широке, проте наші можливості не безмежні". На тлі навантаження на систему освіти республіки ці слова є актуальними й сьогодні.