Низка країн ЄС не братиме участь в інавгурації Путіна
6 травня 2024 р.Німеччина не спрямовуватиме своїх представників на церемонію інавгурації Володимира Путіна, який 7 травня має офіційно вступити на посаду президента Росії на новий шестирічний термін.
"Ми не будемо представлені (на інавгурації. - Ред.)", - заявили у понеділок, 6 травня, у міністерстві закордонних справ ФРН. Це означає, що ні представників уряду, ні посла Німеччини на церемонії не буде.
Заступниця офіційного представника уряду ФРН Крістіане Гофман (Christiane Hoffmann) вкотре розкритикувала нещодавні президентські вибори в РФі наголосила, що вони не відповідали демократичним стандартам і їх не можна визнавати легітимними.
Раніше ЗМІ звернули увагу на те, що офіційний Берлін не називає Путіна президентом.
Читайте також:
"Вибори без вибору" в Росії: чим відповів Євросоюз
Європейські країни не збираються на інавгурацію
Окрім ФРН, уряди Чехії, Естонії та Латвії вже повідомили, що їхні представники також не відвідають інавгурацію Путіна. Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна, зокрема, нагадав про війну Росії проти України і вказав, що Естонія "не може легітимізувати дипломатичні відносини з країною-агресором" і тому не буде представлена на церемонії інавгурації.
Зі схожою заявою напередодні виступила глава МЗС Латвії Байба Браже. "Представники посольства Латвії не відвідуватимуть інавгурацію глави держави-агресора, яка атакує все, за що ми виступаємо", - написала вона в соцмережі X.
Браже також нагадала, що Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Володимира Путіна за обвинуваченням у воєнному злочині - незаконній депортації дітей з окупованих територій України.
Україна закликає світ не визнавати легітимність Путіна
Із заявою у зв'язку з інаугурацією Володимира Путіна у понеділок виступило і українське МЗС. Там нагадали про численні порушення Росією міжнародних документів під час березневих виборів, зокрема незаконну організацію виборчого процесу на тимчасово окупованих територіях України.
"Виходячи з викладеного, а також враховуючи чинний ордер Міжнародного кримінального суду на арешт Володимира Путіна, Україна не бачить правових підстав для його визнання демократично обраним і легітимним президентом Російської Федерації", - зазначили у міністерстві.
У Києві також послалися на резолюції Європейського парламенту і Парламентської асамблеї Ради Європи, які у квітні закликали країн-членів не визнавати легітимність виборів у РФ.
"Закликаємо іноземні держави, міжнародні організації та громадськість слідувати цьому прикладу, не визнавати результати російських псевдовиборів і легітимності російського диктатора Володимира Путіна", - наголосили в українському МЗС.
Читайте також: "Вибори" Путіна в окупації: як голосували і ховалися жителі Запоріжжя і Луганщини
В ЄС рекомендують ігнорувати Путіна і готують спільну позицію
6 травня представник зовнішньополітичної служби Європейського Союзу Петер Стано повідомив, що голова європейської дипломатії Жозеп Боррель виступає проти участі ЄС у інавгурації Путіна.
Він додав, що зараз керівництво ЄС обговорює із країнами-членами "форму нашої відповіді" на запрошення Москви на інавгурацію, повідомляє "Інтерфакс-Україна". "Остаточне рішення ще не ухвалене", - зазначив Стано.
У міжнародних відносинах немає чіткої процедури визнання глави іноземної держави нелегітимним. Для цього достатньо просто відповідної заяви на офіційному рівні. "Формально Путін вважатиметься "володарем влади", як Лукашенко у Білорусі", - прогнозує експерт Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR) Густав Грессель (Gustav Gressel).
Але, на його думку, європейські країни "з тих чи інших причин продовжуватимуть підтримувати зв'язок із нинішньою владою РФ".