NYT виклала проєкт мирного договору України та РФ 2022 року

Газета The New York Times опублікувала повний текст проєкту мирної угоди між Україною і РФ, який делегації обох країн обговорювали в межах переговорів, що відбувалися в Білорусі та Стамбулі в перші місяці повномасштабної війни. Документ, оприлюднений на сайті видання в суботу, 15 червня, датований 15 квітня 2022 року.

Згідно з 17-сторінковим документом, текстом заключного комюніке, а також англомовною версією, датованою березнем 2022 року, Росія домагалася повного нейтралітету України, а також, щоб вона зобов'язалася не вступати до Північноатлантичного альянсу (НАТО) і не отримувати іноземну зброю. Договір не перешкоджав вступу України в ЄС, однак тільки в нейтральному статусі.

В документі від 15 квітня багато коректив, які вказують на значні розбіжності у позиціях сторін. В ньому, серед іншого, йдеться, що у разі підписання договору Україна зобов'язалася б не воювати на боці країн-гарантів своєї безпеки чи третіх країн, а також не проводити військових навчань з іноземними військовими без згоди всіх держав-гарантів. Ті, своєю чергою, мали "утриматися від прямого чи опосередкованого втручання у будь-якій формі у внутрішні справи України". Також цим документом Києву не дозволялося б розміщувати іноземні військові бази на території України, і не дозволялося б надавати в користування іноземним країнам та альянсам будь-яку українську інфраструктуру, яку можна було б використати в військових цілях, зокрема аеропорти, а також морські порти.

В тексті коммюніке зазначалося, що пукти договору не мали поширюватися на Крим і Севастополь, тобто в разі підписання ці території залишалися б за РФ. Те саме стосувалося й окремих регіонів Донецької і Луганської областей (ОРДЛО), хоч у сторін були розбіжності щодо визначених меж територій ОРДЛО.

Україна відмовилася обговорювати вимоги РФ щодо скасування санкцій і статусу російської мови

Крім того, як випливає з опублікованих файлів, Україна відмовилася обговорювати й частину положень, зафіксованих у проєкті договору, які позначені як такі, що не входять до тексту Стамбульського Комюніке від 29 березня. Зокрема, це стосувалося статусу російської мови в Україні як офіційної. Також це стосувалося пропозиції Москви, згідно з обидві країни мали скасувати всі запроваджені з 2014 року взаємні санкції та обмеження щодо фізичних та юридичних осіб.

Так само Київ не погодився з вимогами Москви до України відкликати її визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду (МКС) та не проводити внутрішньодержавні процедури задля приєднання до Римського статуту впродовж п’яти років після набуття чинності цього договору.

Вимога РФ до України заборонити "будь-яку пропаганду і всі організації", пов’язані з ідеями "фашизму, нацизму, неонацизму й агресивного націоналізму" теж була відкинута Києвом.

Розбіжності між Росією та Україною

У документі також позначені позиції, щодо яких були розбіжності сторін. Зокрема, Київ не погоджувався з включенням до числа країн-гарантів Білорусі, а Москва - Туреччини. Крім них, країнами, що гарантують безпеку України, називаються Великобританія, КНР, Франція, США і Росія.

Також у документі  містився пункт про допомогу Україні в разі нападу на неї. Він передбачав, що країни-гаранти мають допомогти, але за умови офіційного звернення України. Але Москва наполягала на тому, що така допомога має бути схвалення рішенням всіх гарантів, тобто і РФ. Україна, своєю чергою, наполягала, що допомога має передбачати закриття повітряного простору і надання їй необхідного озброєння. Обидві позиції так і лишилися неузгодженими, випливає з чернетки документа.

Показово, що Москва наполягала на обмеженні чисельності особового складу ЗСУ до максимум 85 тисяч людей, а Національної гвардії - до 15 тисяч. Натомість у додатку до договору вказано, що згідно з позицією Києва, гранична кількість особового складу ЗСУ не мала б перевищувати 250 тисяч людей.

Так само РФ наполягала на значно меншій допустимій кількості бойової техніки практично для всіх родів військ ЗСУ, з чим не погоджувалася Україна, називаючи натомість істотно вищі цифри.

Проєкт договору розроблявся кілька місяців

Проєкт мирного договору розроблявся Росією і Україною з лютого по квітень 2022 року, але зрештою так і не був підписаний.

NYT пише, що оприлюднені зараз документи були отримані від українських, російських і європейських джерел, їх справжність газеті підтвердили учасники переговорів, зокрема, троє з неназваних співрозмовників видання входили до складу української делегації. З проєктом договору ще в березні цього року ознайомилося видання The Wall Street Journal, проте саме тепер текст документа вперше опублікований повністю.