1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Пропагандистське шоу "Вибори" і його учасники

Ігор Бурдига
8 вересня 2023 р.

Понад 10 тисяч "кандидатів" висунули російські партії на регіональних і місцевих "виборах" на окупованих армією РФ територіях України. Хто ці люди, які погодилися на участь у цьому пропагандистському шоу, з'ясовувала DW.

https://p.dw.com/p/4W5Gf
Виборчі кабінки у Донецьку ставлять просто у дворах
Виборчі кабінки у Донецьку ставлять просто у дворахФото: uncredited/AP/picture alliance

В окупованих районах Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областях триває пропагандистське дійство, яке російська окупаційна влада, називає "вибори до регіональних законодавчих зібрань та місцевих рад". "Голосування", легітимність якого не визнає ані Київ, ані світова спільнота, відбувається за російським законодавством і має завершитись у неділю, 10 вересня.

А втім, як вже писала DW, для захоплених армією РФ українських територій Кремлю  довелося зробити чимало винятків. Місцевим "виборчим комісіям" навіть дозволили тримати в секреті імена "кандидатів" - нібито з міркувань безпеки. У бюлетенях для "голосування" зазначені лише перші трійки списків, що їх сформували російські парламентські партії. Повний перелік "кандидатів" не оприлюднив жоден регіональний "виборчком".

DW все ж таки вдалося відшукати списки на онлайн-ресурсах Центрвиборчкому РФ. Як виявилось, за крісла в чотирьох "обласних думах" змагаються 1328 "кандидатів", ще близько 9 тисяч - за місця в 79 "місцевих радах". Навіть побіжний аналіз доволі куцих відомостей про цих людей дає підстави стверджувати: висока конкуренція та боротьба за владу - лише видимість, що її намагається продемонструвати Кремль.

Читайте також: Як Україна каратиме за "вибори" на окупованих територіях

"ОПОРА": "Нікчемне псевдоголосування"

Українська громадська мережа "ОПОРА" називає псевдоголосування на захоплених українських територіях нікчемним і заявляє, що мета цього дійства полягає передусім в "узаконенні" окупації та інтеграція місцевих мешканців в російське політичне поле. Цю роль, зокрема, мають виконати так звані "законодавчі зібрання", які планується сформувати на окупованих територіях: ухвалити регіональні "конституції", "устави" та місцеві "закони", затвердити бюджети, сформувати виконавчу "владу" та частково "судову систему".

"Псевдовибори з одного боку створюють для небагатьох союзників Кремля за кордоном ілюзію демократії, а для власних громадян - ілюзію правової нормальності, того що тут не йде війна, а ось-ось буде повноцінна Росія", - розмірковує в розмові з DW голова фракції "Слуга народу" в Херсонські облраді Юрій Соболєвський.

Наймолодша парламентська партія РФ "Нові люди" агітує на Донбасі
Наймолодша парламентська партія РФ "Нові люди" агітує на ДонбасіФото: Uncredited/AP/picture-alliance

Читайте також: 

Місцеві вибори в Україні: поразка партії Зеленського та тріумф чинних мерів

"ЄдРо" окупаційної влади

На перших місцях у списках панівної в РФ політичної партії "Єдина Росія" - керівники окупованих Росією українських регіонів: Денис Пушилін, Леонід Пасічник, Євген Балицький, Володимир Сальдо. Після завершення "виборів", вони, ймовірно, відмовляться від мандатів у регіональних "думах" та будуть обрані "губернаторами". 

На Луганщині в списках "єдиноросів" лише 10 відсотків російських "варягів"
На Луганщині в списках "єдиноросів" лише 10 відсотків російських "варягів" Фото: Alexander Reka/TASS/dpa/picture alliance

Однак підхід "Єдиної Росії" до підбору "кандидатів" на півдні та на Донбасі суттєво відрізняється. У так званих "ДНР" та "ЛНР" вона спирається на місцеву "політичну систему", контрольовану Кремлем останні дев'ять років. Самопроголошені "республіки" за цей час двічі проводили "вибори" у так звані "народні ради", нині їхні депутати складають третину "парламентського" списку "єдиноросів" у "ДНР" та понад половину в "ЛНР". Інша велика група - переможці весняних "праймеріз" з числа впізнаваних та лояльніих еліт, такі як директорка Донецького театру ляльок Ольга Арутинова чи заступник голови "федерації профспілок ЛНР" Костянтин Бутрімов.

Російські "варяги" складають близько п'ятої частини списку "Єдиної Росії" на Донеччині. Серед них відомий кікбоксер Володимир Мінєєв, який начебто на початку року пішов добровольцем до російського війська, чинний депутат міськради Ростова-на-Дону Петро Пятібратов та непублічний кремлівський політтехнолог Артем Перехріст. На Луганщині партія висуває донських козаків: депутата Держдуми Віктора Водолацького та "верховного отамана" Миколу Дьяконова.

На півдні України "Єдина Росія" пропонує голосувати за російських "варягів"
На півдні України "Єдина Росія" пропонує голосувати за російських "варягів"Фото: Alexander Polegenko/TASS/dpa/picture alliance

На захоплених територіях Херсонської та Запорізької областей навіть після півтора року окупації дається взнаки брак місцевих кадрів - у списках "єдиноросів" до "обласних дум" вони складають трохи більше половини. Йдеться в першу чергу про вже відомих колаборантів - очільників окупаційних адміністрацій: Мелітополя - Галину Данільченко, Бердянська - Олександра Сауленка, Енергодару - Едуарда Сеновоза, Генічеська - Олену Терских, Олешок - Георгія Журавка, заступника глави окупаційного "уряду" Херсонщини Віталія Булюка.

Інша половина - "підкріплення" з Криму та Росії: співробітники кремлівської адміністрації Олег Нестеров та Ігор Дерюгін, депутат Держдуми Ігор Костюкевич, який організовував депортацію дітей із херсонського інтернату восени 2022 року, топ-менеджер  "Росатому" Ренат Карчаа, бійці козацької бригади "Дон" Андрій Сабінов та Ігор Черній.

КПРФ, ЛДПР та Ко. 

Інші парламентські партії РФ теж намагались сформувати списки до "парламентів" окупованих територій. Але склад кандидатів від КПРФ, ЛДПР, "Справедливої Росії - За правду" та "Нових людей" не дає підстав вважати, що вони розраховують на істотну присутність.

Леонід Слуцький - на чолі кожного виборчого списку ЛДПР
Леонід Слуцький - на чолі кожного виборчого списку ЛДПРФото: Mikhail Metzel/TASS/dpa/picture alliance

Так, усі списки ЛДПР очолює лідер партії Леонід Слуцький, який навряд чи покине крісло голови комітету з міжнародних справ Держдуми. За ним, як правило, йдуть кілька відомих регіональних "локомотивів" як то донецький лікар-комбустіолог Еміль Фісталь чи екс-очільник "МВС ЛНР" Михайло Філіпоненко. Але вже другі десятки списків складаються переважно з маловідомих місцевих бізнесменів, чиновників, безробітних, домогосподарок, яких подекуди розбавляють депутати від ЛДПР з Кемеровської та Томської областей РФ.

Найменша кількість російських "варягів" серед кандидатів у регіональні "думи" від "Справедливої Росії" та КПРФ - помітним винятком є хіба що Раміль Замалетдінов з Ульяновська, який веде за собою херсонських комуністів. Верхня частина списків обох партій переважно складається зі співробітників окупаційних "адміністрацій", керівників бюджетних установ чи комунальних підприємств, близько половини кандидатів - пенсіонери, безробітні, домогосподарки та домогосподарі.

Читайте також: Влада РФ задумала посилення інтернет-контролю

Місцеві "ради" - без мерів

Від місцевого самоврядування на окуованих територіях не лишається й згадки
Від місцевого самоврядування на окуованих територіях не лишається й згадкиФото: Alexei Konovalov/TASS/dpa/picture alliance

У місцевих "виборів", що їх Кремль проводить паралельно з регіональними, трохи інша мета - вони мають закріпити насаджений окупантами адміністративно-територіальний поділ захоплених армією РФ українських регіонів на 79 міських та муніципальних "округів". Але тут, схоже, окупанти зіштовхнулись з кадровими проблемами пошуку "кандидатів". Як свідчить приклад Генічеська, частина висуванців "балотується" одночасно і до "законодавчого зібрання", а списки "кандидатів" КПРФ взагалі тотожні.

До речі, повноваження "рад" таких "округів" мізерні порівняно з самоврядуванням, яке мали громади після української адмінреформи, і обмежуються переважно питаннями благоустрою. За російським законодавством, мешканці навіть не мають права обирати мерів міст - натомість обрані "ради" призначать у них "сіті-менеджерів". 

Нові заколоти в Росії: експерти про те, чи це можливо