Чи погіршує пандемія COVID-19 обсесивно-компульсивні розлади

Нав'язливе миття рук - найбільш поширена форма обсесивно-компульсивного розладу (ОКР), або неврозу нав'язливих станів. Люди, які мають цей розлад, миють руки набагато частіше за інших, часом до 60 разів на день, а дехто навіть ще частіше. Їхня оселя - дуже чиста. Дехто з них по кілька разів на день змінює одяг. У такий спосіб люди намагаються захиститися від уявних небезпек, приміром, від бактерій, вірусів чи бруду.

Читайте також: Як у Німеччині намагаються завадити другій хвилі коронавірусу

Перед тим, як доторкнутися до дверної ручки, такі люди дезінфікують її. Вони також намагаються дотримуватися достатньої дистанції до інших людей. До появи корнавірусу така поведінка сприймалась іншими як дивна, ненормальна чи навіть шалена. Але часи змінилися.

Ненормальне стає нормою

Зараз усіх нас закликають якомога частіше мити руки - якщо ми доторкнулися до чужих предметів, проїхалися громадським транспортом чи прокотили візок для покупок. Те, що до пандемії COVID-19 вважалося незвичним, нині фактично стало нормою. Це збиває з пантелику багатьох людей, які страждають на ОКР, каже Антонія Петерс (Antonia Peters) з Німецького товариства обсесивних захворювань. "Для цих людей незрозуміло, що раптом всі почали ходити в рукавичках і масках. Дехто думає в цей момент щось на кшталт: та це ж завжди була моя особливість, тепер це роблять усі", - каже вона.

Все з початку

Численні люди, які страждають на нав'язливе миття рук, за словами Петерс, розповідають, що під час пандемії їхня хвороба стала прогресувати. "Вони миються ще частіше та майже не наважуються виходити з оселі. Трапляється також, що в людей, які страждають на нав'язливий порядок та контроль, розвивається ще й нав'язливе миття", - розповідає експертка.

Лікування ОКР - довготривалий процес і без того. А тут ще й коронавірус. "Пацієнти, які в рамках терапії вже досить успішно попрацювали над собою, мають зараз відчуття, ніби вони мусять починати все з початку, а також що все, що вони вивчили в рамках своєї терапії, марно", - каже Петерс. Пристосовуватись до нової поведінки пацієнтам дуже важко.

Парадокс

Для людей, які роками страждали та досі страждають на обсесивно-компульсивний розлад у вигляді нав'язливого миття рук, коронавірусний час - не лише небезпечний, але й парадоксальний. Принаймні так дивиться на ситуацію молодий хлопець, який дописує до членської газети Німецького товариства обсесивних захворювань: "Нарешті, казав я собі, нарешті суспільство зрівнялося зі мною, нарешті я нормальний, і нарешті інші також усе зрозуміли та пристосовуються до мене. Мої колишні дії буквально копіюють, де моя плата за патент?"

Дослідження щодо коронавірусу

Який вплив на пацієнтів із ОКР має коронавірус та пов'язані з ним нові страхи та обмеження, досліджувала Лєна Єлінек (Lena Jelinek) з університетської клініки Гамбург-Еппендорф. "Ми провели онлайн-опитування, за яким проаналізували відповіді майже 400 людей. Мета була дізнатися, як почуваються люди з ОКР під час коронавірусної пандемії та чи погіршилася, чи покращилася їхня ситуація", - розповідає дослідниця.

Читайте також: Дослідження: Люди можуть заразити тварин коронавірусом SARS-CoV-2

Результати дослідження ще не опубліковані, однак про деякі тенденції уже можна говорити. Науковців, які були до нього залучені, цікавило, зокрема, чи є відмінності між людьми з нав'язливим миттям рук та людьми з іншими обсесивними розладами. До них належать, приміром, нав'язливий порядок чи нав'язливий контроль. "Понад дві третини опитаних сказали, що вони помітили погіршення своїх симптомів. У пацієнтів із нав'язливим миттям погіршення було ще більш значним", - пояснює Єлінек.

Миття рук стає ритуалом, яке на деякий час заспокоює страхи та побоювання. Але потім усе починається з нуля. Перший аналіз зібраних у рамках гамбурзького дослідження даних продемонстрував, що нав'язливі симптоми зменшилися у менш ніж семи відсотків учасників. Ще один попередній висновок: існують побоювання, що у декого під час пандемії вперше розвинувся ОКР, приміром, нав'язливе миття рук.

Далеко не рідкість

Загалом у Німеччині близько двох мільйонів людей страждають на один із багатьох видів обсесивно-компульсивних розладів. Число може бути більшим, адже є ті люди, котрі мають розлад, але ще не звертались по допомогу до лікаря. Є люди, які страждають на нав'язливу лічбу і мусять щоразу порахувати сходинки, коли піднімаються. Є й ті, хто нав'язливо стежить за чистотою і порядком, і ті, хто все ховає й нічого не викидає.

Читайте також: Шкільне навчання попри пандемію: німецький досвід

Йдеться про забаганку чи хворобливу поведінку, залежить радше від кількості, ніж від якості, каже Єлінек. "Визначальним є, зокрема, скільки часу в день я проводжу за нав'язливими діями, а також, чи відчуваю я страх або ніяковіння, якщо не роблю чогось або ж роблю це по-іншому, ніж зазвичай".

Все вимкнене і зачинене?

Обсесивні розлади часто є темою-табу. Багато хто з людей, які на них страждають, стидаються проблеми та приховують її. При цьому неважливо, про які нав'язливі дії йдеться. Приміром, нав'язливий контроль - явище, коли людина постійно переконується, чи дійсно вимкнена плита або зачинені двері.

"Реальної небезпеки немає, - пояснює Єлінек. - Чисто раціонально люди розуміють, що вони вимкнули плиту, але вони часто перестають довіряти власному сприйняттю. Може трапитися й таке, що пацієнт приходить із тостером у рюкзаку й каже, що не був упевнений, був він дійсно вимкнений чи ні".

Завжди трошки більше

ОКР розвивається поступово, при цьому відіграють роль багато різних факторів. Серед них, зокрема, родинна схильність. Близько чверті усіх обсесивних розладів з'являються у дитинстві. Особливі події, незвична ситуація чи важка життєва фаза можуть бути першою причиною розвитку ОКР. "Можливо, батьки розлучилися, або ж хтось із близьких помер, чи-то близький родич, чи друг. Виховання також може мати вплив на те, розвинеться ОКР чи ні", - пояснює Петерс.

Почуття самотності

Деякі учасники дослідження казали, що зараз почуваються загалом краще, у той час як у переважної більшості нав'язливі стани почастішали. "Мені здається, що мене нарешті розуміють. Нарешті мене сприймають серйозно. Багато людей, яких я знають, раптом почали боятися. Тому я більше не почуваюся настільки самотньо", - цитує Єлінек деяких учасників дослідження.

Читайте також: Як коронавірус атакує все наше тіло

"Вони пояснюють це словами "Welcome to my world" - "Ласкаво просимо до мого світу" та кажуть: "Так, як ви багато що сприймаєте зараз, моє життя виглядає вже багато-багато років", - каже дослідниця.