Переговори у Берліні: якою буде політика ФРН щодо Китаю?

"Діяти спільно в інтересах сталого розвитку" - такий девіз німецько-китайських міжурядових консультацій, які розпочнуться в Берліні 20 червня за участю прем'єра Держради КНР Лі Цяна і низки членів його кабінету. Тим часом, судячи з усього, "спільності" між Берліном і Пекіном стає дедалі менше. Це було помітно, зокрема, під час зустрічі міністра оборони ФРН Бориса Пісторіуса (Boris Pistorius) зі своїм китайським колегою Лі Шанфу на початку червня на полях конференції з безпеки в Сінгапурі.

Читайте також: Росія - загроза: що треба знати про стратегію нацбезпеки Німеччини

Справа стосувалася навчальної програми для китайських пілотів ВПС за участю колишніх офіцерів ВПС Німеччини. Пісторіус зажадав, щоб "ця практика негайно припинилася". На думку експерта берлінського аналітичного центру German Public Policy Institute (GPPI) Торстена Беннера (Torsten Benner), ця ситуація свідчить про те, що "нам час прокинутися". Адже Пекін "не втрачає жодної можливості, щоб отримати доступ до критично важливих технологій і навичок заради зміцнення власної промислової та військової бази".

Зростання конфліктного потенціалу

Чи то відтік технологій, чи то прихильність Пекіна до "залізної дружби" з Москвою, незважаючи на вторгнення Росії в Україну, чи то зростання напруженості в Тайванській протоці, чи то репресії проти уйгурської меншини в Китаї: приводів для можливих конфліктів між КНР та її західними партнерами стає дедалі більше. Ситуація загострюється також через геополітичне суперництво китайської держави, що розвивається, зі США.

При цьому Китай залишається найважливішим торговельним партнером Німеччини, причому вже сьомий рік поспіль. У 2022 році товарообмін між двома країнами склав майже 300 мільярдів євро - за величезного дефіциту торговельного балансу з німецького боку в розмірі понад 80 мільярдів євро.

Читайте також: Зовнішня політика ФРН: що важливіше - цінності чи інтереси

Однак німецько-китайські відносини є не тільки важливими, а й складними. На їхню суперечливість вказує, зокрема, той факт, що в німецьких офіційних документах Китай називають і партнером, і конкурентом, і стратегічним суперником, як-от у Стратегії національної безпеки, ухваленій 14 червня 2023 року.

У минулому Берлін виносив на перший план саме аспект партнерства. Про це свідчить уже сама наявність міжурядових консультацій, які тривають між КНР і ФРН з 2011 року. Такий міжурядовий діалог на високому рівні Німеччина підтримує тільки з особливо близькими партнерами. На сьогодні до їхнього кола входять, наприклад, Франція, Японія, Індія, Бразилія та Ізраїль.

У 2014 році німецько-китайські відносини навіть отримали статус "всеосяжного стратегічного партнерства". Але відтоді настрої змінилися - як у Берліні, так і в інших європейських столицях. У підсумку акцент явно змістився в бік стратегічного суперництва.

Читайте також: Китай, Росія і суперечки довкола стратегії безпеки Німеччини

Ніякого "бізнесу як завжди"

Ця обставина вплине і на майбутній 7-й раунд міжурядових консультацій, очікує Барбара Понґрац (Barbara Pongratz) з берлінського аналітичного центру Merics, що спеціалізується на темі Китаю. "Уряд ФРН хоче розпрощатися з веденням "бізнесу як завжди", - каже експертка з німецько-китайських відносин. - Є сигнали на користь того, що на нинішніх міжурядових консультаціях буде порівняно мало великих інсценувань, а масштабних ділових контрактів підписано не буде".

"Вітер змін" у сфері політики щодо Китаю відчувається і в коаліційній угоді правлячої "світлофорної" коаліції з Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН), "Зелених" і Вільної демократичної партії (ВДП).

Китай згадується в цьому документі рівно дванадцять разів. Крім іншого - там, де йдеться про стратегічне суперництво, а також про співпрацю з європейськими партнерами. "Щоб мати можливість реалізувати наші цінності та інтереси в системному суперництві з Китаєм, Німеччині необхідна всеосяжна китайська стратегія в рамках спільної політики ЄС щодо Китаю. Ми хочемо продовжити міжурядові консультації і зробити їх більш європейськими", - наголошують партнери по правлячій коаліції у ФРН.

Відсутність єдиної європейської політики щодо Китаю

"Реальної дискусії в напрямку європеїзації відносин Німеччини з Китаєм, китайської стратегії або міжурядових консультацій насправді не існує", - резюмує експерт аналітичного центру Merics Понгратц. Не кажучи вже про те, що й самої анонсованої стратегії щодо Китаю в Берліна поки що немає. Передбачається, що вона буде розроблена на основі Стратегії національної безпеки.

Читайте також: Стратегія нацбезпеки ФРН: в очікуванні відповідей на запитання

Берлінський політолог Еберхард Зандшнайдер (Eberhard Sandschneider) вважає затримку в появі німецької стратегії щодо Китаю "скоріше вигідною" з точки зору клімату для переговорів. "Якби зараз оприлюднили надмірно критичний щодо Китаю документ, цілком імовірно, що впевненість Китаю у власних силах могла б призвести до скасування консультацій", - каже експерт з КНР. І додає: "Той факт, що в уряду Німеччини немає внутрішньої єдності, - секрет Полішинеля. І китайці теж це знають".

Розбіжності в правлячій коаліції ФРН

Не дивно: адже суперечки між правлячими партіями в Німеччині ведуться публічно. Особливо між "зеленими", які стверджують, що орієнтовані у своїй політиці на цінності, і дотримуються жорсткого тону щодо Китаю, і СДПН, яка більшою мірою враховує економічні інтереси.

Так, поки міністерка закордонних справ ФРН з Партії зелених   Анналена Бербок (Annalena Baerbock) у квітні відкрито йшла на конфронтацію зі своїм китайським колегою Цинь Ганом під час свого візиту до Пекіна, консервативне крило парламентської фракції СДПН опублікувало документ про позицію Німеччини у сфері китайської політики. У ньому парламентарії закликали до прагматичності та застерігали від дотримання "антикитайської" стратегії.

Читайте також: Бербок у Китаї: Спонукайте Росію припинити війну проти України

Між Бербок і канцлером ФРН Олафом Шольцем (Olaf Scholz), який є членом СДПН, спостерігаються великі розбіжності, констатує і Барбара Понґрац. За її оцінкою, на їхній нинішній підхід до Китаю впливає політика їхніх партій. "Але, якщо уважно прислухатися, можна помітити, що відмінності криються в тоні, а у своїх посланнях вони відрізняються одне від одного не так вже й сильно", - зазначає китаїстка.

Олаф Шольц є головою на міжурядових консультаціях Німеччини та КНР. Можливо, завдяки цьому на переговорах пануватиме дружній тон, незважаючи на всю супутню напруженість.

У експерта з Китаю Зандшнайдера мало надій, що на переговорах буде досягнуто якихось масштабних результатів. Однак набагато важливіше для нього, що консультації взагалі відбудуться - після трьох років, протягом яких не було особистих зустрічей у широкому форматі. "Я згоден із китайськими колегами, з якими спілкуюся: необхідно, щоб вони (представники урядів ФРН і КНР. - Ред.) знову зібралися разом. І не тільки на офіційних засіданнях конференції, а й під час особистих бесід під час знаменитих перерв на каву. Це змінює атмосферу", - наголошує експерт.

Можливо, це сприятиме тому, що Німеччина та Китай все ж почнуть діяти спільно "в інтересах сталого розвитку", хоча б час від часу.

Читайте також: Зовнішня політика ФРН: що важливіше - цінності чи інтереси