Україна та РФ будуть домовлятися? Що кажуть дипломати ФРН

Чи можливі переговори про закінчення війни Росії проти України вже восени 2024 року, ба більше - до листопадових виборів президента США? В Україні над цим працюють. Представницька конференція щодо миру, що відбулася за ініціативою Києва в середині червня у Швейцарії, відкрила до цього шлях, вказавши в підсумковому комюніке на майбутню участь "усіх сторін" для досягнення миру. Український президент Володимир Зеленський розраховує, що на підготовку нового саміту підуть "місяці, а не роки".  

Чи означає це, що час дипломатів, зокрема і з РФ, настав? DW поговорила про це з важковаговиками німецької дипломатії - експослом Німеччини у Росії, колишнім віцепрезидентом служби зовнішньої розвідки BND і публіцистом Рюдіґером фон Фрічем (Rüdiger von Fritsch), а також главою Мюнхенської безпекової конференції, колишнім радником канцлерки Анґели Меркель (Angela Merkel), учасником перемовин у Мінську та колишнім послом Німеччини в ООН Крістофом Гойсґеном (Christoph Heusgen).

Путін поки що не зацікавлений у закінченні війни

Обидва відставних дипломати хвалять нещодавню конференцію у Швейцарії. Рюдіґер фон Фріч вважає, що в рамках пошуку "шляху до миру" і виокремлення окремих аспектів - продовольчої та ядерної безпеки, а також обміну полоненими - вона була "в сумі дуже успішною". "Дипломатія - це завжди правильно, але вона передбачає, що є дві сторони, готові говорити одна з одною. Росія знову і знову чітко показала, що вона насправді не є чесною і серйозною, включно з нещодавніми пропозиціями президента Путіна", - каже він.

Напередодні саміту у Швейцарії глава Кремля висунув вимогу до Києва вивести війська з чотирьох частково захоплених Росією областей півдня і сходу України і відмовитися від планів вступу до НАТО. Київ відповів відмовою, президент Зеленський порівняв пропозицію з ультиматумом Гітлера Чехословаччині. Про події 1938 року нагадав і фон Фріч, дорікнувши тим на Заході, хто вважає схожий варіант для Києва прийнятним, в "історичній амнезії". Путін "взагалі не зацікавлений у закінченні війни зараз", - вважає дипломат.

Пропозиція президента Путіна "не була серйозною", впевнений і Крістоф Гойсґен. Колишній радник Меркель вважає, що метою Кремля було лише створити перешкоди "важливій події" і подивитися на реакцію. 

Угода з Росією і членство України в НАТО?

На цьому тлі дипломати сумніваються, що вже скоро можливі переговори України з Росією щодо закінчення війни. "Наразі я не бачу можливості для перемовин про мир в Україні по суті, тому що для цього відсутні одна або кілька умов, - каже Гойсґен. - Для проведення переговорів насамперед Володимир Путін має нарешті визнати легітимний уряд у Києві, президента Зеленського і визнати його як партнера по переговорах. Поки що цього немає". Наприкінці травня 2024 року президент Путін піддав сумніву легітимність свого українського колеги. Приводом він назвав формальне закінчення президентського терміну Зеленського, продовженого за українськими законами через неможливість провести вибори в умовах воєнного стану.

Гойсґен також вважає, що президент РФ має діяти відповідно до статуту ООН, на який посилається і підсумкове комюніке швейцарського саміту. Нарешті, головне для Києва, за його словами, - вести переговори з позиції сили. "Єдиний шанс на мир я бачу тоді, коли Україна в цьому конфлікті знову опиниться в позиції сили, отримає відповідну військову підтримку", - каже голова Мюнхенської конференції з безпеки. "За нинішнього стану справ ми побачили, де перебуває російська позиція, вона настільки далека від реалістичної позиції, від української позиції, від можливого результату, що я не вірю, що восени ми проведемо конференцію з російською стороною, і що ми перебуваємо на шляху до миру", - зазначає Гойсґен. За його словами, Україні та її партнерам на Заході потрібне терпіння. Він вважає, що зараз головне - зробити так, щоб "український народ і президент могли протриматися". 

"Путін побоюється чорного лебедя"

Коли рано чи пізно справа дійде до мирної угоди з Росією, Гойсґен упевнений, що Україні потрібні будуть серйозні гарантії безпеки адже ті, які вона отримала в Будапештському меморандумі 1994 року, відмовившись від успадкованої від СРСР ядерної зброї, дієвими не були. За підсумками розпочатої Москвою війни остаточна "угода з Росією тільки тоді буде терпимою для України, коли вона супроводжуватиметься членством у НАТО", - каже дипломат. Він обмовився, що це "потрібно чітко проговорити", а "багато хто (на Заході) не хоче цього чути".  

Не вірить у швидкий дипломатичний успіх і Рюдіґер фон Фріч. Він, як і Гойсґен, говорить про необхідність продовження підтримки України Заходом доти, доки президент Путін не стане готовим до переговорів. Він вважає, що це може статися тоді, коли його "влада всередині країни" може опинитися "під загрозою". Шлях до цього - санкції, російська економіка зазнає сильного тиску, каже фон Фріч.

"Володимир Путін змушений постійно купувати лояльність населення, він керує країною за допомогою репресій, пропаганди і постійного підкупу", - вважає дипломат. На його думку, глава Кремля побоюється "чорного лебедя" - чогось непередбачуваного, схожого на протести солдатських матерів проти війни СРСР в Афганістані або польського електрика Леха Валенси, який кинув виклик комуністичній владі у 1980-их і переміг. Розрахунок Путіна на втому Заходу і прихід до влади більш вигідних йому політичних сил не повинен виправдатися, вважає фон Фріч. На його думку, тоді, коли влада глави Кремля буде під загрозою, він, "виходячи зі своєї логіки, буде готовий до закінчення війни".