Зростання тарифів на струм під час війни - неуникне рішення?

Розмови про те, що в Україні буде підвищення тарифів на електроенергію для споживачів розпочалися ще у лютому, коли українська енергосистема тільки-но оговталася від серії ракетних атак РФ на енергооб'єкти. Тоді відразу кілька топ-посадовців з Офісу президента, кабінету міністрів України та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) заявили, що підвищення не уникнути. При цьому в кінці березня глава уряду Денис Шмигаль повідомив, що підвищувати тарифи на електроенергію до кінця опалювального сезону 2022-2023 уряд не буде.

Опалювальний сезон минув і 30 травня уряд прийняв рішення про підвищення тарифу на електроенергію для населення до 2,64 гривень за кВт-годину з 1 червня. До цього тариф на електрику для побутових споживачів становив 1,44 грн/кВт-год при місячному споживанні 250 кіловат та 1,68 грн/кВт-год більше 250 кіловат.

"Якби ми не ухвалили це рішення, то наступної зими ми були б без світла. Це рішення дасть нам можливість забезпечити стабільність роботи енергосистеми. На жаль, ми досі маємо втрачені суттєві потужності в генерації. Ми виходимо зі сценарію сьогодення до наступного опалюваного сезону", - сказав міністр енергетики Герман Галущенко на брифінгу після засідання уряду. 

Він пояснив, що НКРЕКП звернулася до міненерго з пропозицією підняття у два етапи тарифу для населення до ринкового рівня, тобто до 5,5 грн. Першим етапом комісія пропонувала підняти тариф до 2,88 грн з ПДВ за 1 кВт-годину, однак поки зупинилися на тому, що тариф складе 2,64 гривень за кВт-годину і другого етапу підвищення поки не передбачається. При цьому після підвищення тарифу на електроенергію для побутових споживачів субсидії та розмір нічного тарифу збережуться. "Ми припускаємо, що наступного опалювального сезону обстріли енергооб'єктів будуть відбуватися так само системно, як це було і минулої зими. А тому маємо задіяти усі можливі ресурси для відновлення об'єктів та їхнього захисту", - сказав Галущенко.

Непрозорість розрахунків

Директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко в  інтерв'ю DW зазначив, що розрахунків, на основі яких здійснюється підвищення, не оприлюднювали. За його словами, було порушено всі порядки публічного обговорення таких рішень. "Повна відсутність будь-яких розрахунків та калькуляції цих грошей у майбутньому. Повідомляють, що регулятор рекомендував зробити тариф 2, 88, а прийняли 2,64. Чому саме так? Не більше чи менше? ", - запитує він.

Підтримувати низькі тарифи для населення в Україні з 2019 року дозволяє система так званого ПСО, тобто механізм забезпечення пільгової ціни для споживачів. Оскільки ціни на електроенергію значно нижчі за ринкові, то через цей механізм виробникам електроенергії держава компенсує різницю між діючим і ринковим тарифом. Саме через ПСО низькі тарифи для населення покриваються коштами двох державних компаній - НАЕК "Енергоатома" та ПрАТ "Укргідроенерго", нагадує експерт. 

"Гроші, які надійдуть в результаті підвищення тарифів, фактично потрапляють тільки у дві держкомпанїї: 90 відсотків в "Енергоатом" і незначна частина в "Укргідроенерго", - каже Харченко. За його словами, на відміну від "Укргідроенерго", в "Енергоатому" немає пошкоджених чи знищених об’єктів, тільки окупована ЗАЕС. Натомість найбільше відновлення нині потребують такі об’єкти генерації, як ТЕС і ТЕЦ, які здебільшого перебувають у приватній власності, зазначає Харченко.

Читайте також: Що дозволило Україні так швидко поновити експорт електроенергії?

За словами експерта, відновленням пошкодженої енергетичної інфраструктури займається державний системний оператор НЕК "Укренерго", який вже відбудовує зруйновану енергомережу, зокрема, за рахунок донорів. В НЕК "Укренерго" пояснили, що на це залучили вже від міжнародних партнерів 900 мільйонів євро. "Це 600 мільйонів євро кредитів і грантів урядів європейських країн, які "Укренерго" отримало на відновлення наших об'єктів. Ще більше 100 мільйонів євро - фінансування, яке міжнародні організації надають на закупівлю нового високовольтного обладнання для магістральної інфраструктури "Укренерго", - написав на своїй сторінці у соцмережі Facebook голова правління НЕК "Укренерго" Володимир Кудрицький. За його словами, ще 200 мільйонів євро від цієї суми - перепрофільовані кредити компанії, які спрямували на підтримку ліквідності.

Компанії говорять лише про збитки

Опитані DW експерти вказують на те, що держава, застосовуючи механізм ПСО, щороку має компенсувати генеруючим компаніям через оператор енергосистеми "Укренерго" близько 140 мільярдів гривень, компенсуючи різницю в ринкових і чинних тарифах. Ці кошти мали б надходити з прибутків "Укргідроенерго" та "Енергоатому". Втім, наразі ці компанії говорять лише про збитки. Раніше в коментарі DW, гендиректор ПрАТ "Укргідроенерго" Ігор Сирота заявляв, що збитки компанії через руйнування українських гідроелектростанцій та окупацію Каховської ГЕС становлять близько 40 мільярдів гривень.

У НАЕК "Енергоатом", своєю чергою, порахували, що прямі збитки від захоплення ЗАЕС та пошкоджень атомної інфраструктури становлять більше 8 мільярдів гривень, а збитки "Енергоатому" через втрачену вигоду від неможливості експлуатувати станцію для потреб української об'єднаної енергосистеми становлять близько 48 мільярдів гривень на рік. "Хоча зміна тарифу принесе "Енергоатому" до кінця року додатково 22-25 мільярдів гривень, але ці додаткові гроші максимум зроблять цю компанію більш-менш незбитковою, аби підтримувати операційний режим", - припускає Харченко.  На його думку, борги і проблеми в компанії залишаться. В НАЕК "Енергоатом" відмовилися прокоментувати DW, на що саме мають піти гроші від збільшених тарифів на електроенергію.

Читайте також: Що допомогло українській енергетиці пережити важку зиму ракетних ударів РФ

Перехід на ринкові тарифи неминучий

Система ПСО продемонструвала свою неефективність, тому всі енергетичні підприємства працюють з величезними збитками, - зауважив в інтерв'ю DW директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. Ні "Укргідроенерго", ні "Енергоатом", за його словами, не мають можливості надалі компенсувати різницю в цінах для населення. Зараз уряд зрозумів, що без підвищення тарифів українська енергосистема увійде взимку непідготовленою", - пояснює він. Ця система ПСО планувалася під час енергетичної реформи, як тимчасовий захід, аби поступово українці змогли перейти на ринкові ціни на електроенергію, яка зараз коливається в межах 5-5,5 грн/кВт-год, зауважує Омельченко. За його словами, таку ціну за електрику платить в Україні лише бізнес, а різницю між ринковою і за спожиту електроенергію всіх побутових споживачів продовжує платити держава.

Читайте також: Що відбувається на Запорізькій АЕС після року окупації?

"Ще до війни ця модель ринку електроенергії не працювала і генерувала величезні борги і збитки, а війна їх тільки каталізувала. Потрібно для населення давно встановити ринковий тариф, але при цьому зробити чітку і прозору систему адресних субсидій для малозабезпечених, всіх пільгових категорій, пенсіонерів, бо люди ці субсидії не можуть зараз отримати", - наголошує директор енергетичних програм Центру Разумкова.

Борги за комунальні послуги лише зростатимуть?

Як розповіли DW у Спілці споживачів комунальних послуг,  наразі всі, хто має заборгованість за комунальні послуги більше 317 гривень, не можуть отримати субсидії. Разом з тим, за їхніми підрахунками, станом від початку повномасштабного вторгнення борги населення за спожиті комунальні послуги зросли на 60 мільярдів гривень і сукупно вже сягають більше 135 мільярдів гривень.

Голова спілки Олег Попенко прогнозує, що без кардинального вирішення проблеми з отриманням субсидій нове підняття тарифів на електроенергію спровокує системні проблеми в українському житлово-комунальному господарстві. Він вважає, що підвищені тарифи на електроенергію українці будуть справно сплачувати, побоюючись відключень за несплату, але можуть знехтувати платою за інші обов’язкові комунальні платежі - оплатою за воду, теплопостачання, обслуговуванням прибудинкової території. "Без електроенергії жити неможливо, тому більшість платитимуть за електроенергію навіть підвищені тарифи. Борги зростатимуть на воду, теплопостачання, від яких людей у багатоквартирних будинках фізично неможливо відключити", - припускає Олег Попенко.