Порохова діжка Близького Сходу: страх великої війни зростає

Найжахливіший сценарій виглядає так: вторгненняІзраїлю у Сектор Газизапускає ланцюгову реакцію заворушень і насильства в регіоні, і у спіраль насильства втягуються нові угруповання і держави, зрештою - можливо, навіть США та Росія. Міністр оборони Ізраїлю Йоав Галант оголосив, що запланований наземний наступ Армії оборони Ізраїлю може тривати кілька місяців: "І, врешті-решт, ХАМАСу більше не буде".

З суто військової точки зору, така операція може бути успішною, погоджується експерт з питань Близького Сходу Ґідо Штайнберґ (Guido Steinberg) з берлінського Фонду "Наука і політика" (Stiftung Wissenschaft und Politik, SWP). У токшоу DW To the Point він зазначив: "Я вважаю, що ізраїльські військові здатні знищити структури ХАМАСу в Секторі Гази". Але, за словами Штайнберґа, як би обережно не діяла ізраїльська армія, у будь-якому разі загине багато мирних палестинців.

Читайте також: Як ХАМАС відтворив тактики й технології війни в Україні

Загибель мирних жителів Сектора Гази як можливий спусковий гачок ескалації

На думку Ганса-Якоба Шиндлера (Hans-Jakob Schindler) з міжнародної організації Counter Extremism Project, саме на це і розраховує радикальне ісламістське угруповання ХАМАС, визнане ЄС, США, Німеччиною та низкою інших держав терористичною організацією: "Для ХАМАСу йдеться про те, щоб створювати жахливі картини загиблих (від рук ізраїльських військових. - Ред.) палестинців і цим втягувати в цей конфлікт Іран та його проксі", - пояснив Шиндлер в інтерв'ю DW.

Проксі в даному разі - фінансово і військово залежні від Ірану збройні угруповання в інших країнах регіону, як-от "Хезболла" у Лівані. Після нинішнього загострення палестино-ізраїльського конфлікту "Хезболла" вкотре завдає ракетних ударів по Ізраїлю, виступає з заявами-погрозами на його адресу, але від масштабної участі в бойових діях наразі утримується.

Тим часом наземний наступ Ізраїлю на Сектор Гази, за оцінкою Шиндлера, поки що під питанням. Але "якщо станеться ескалація, (...) перше, що зробить "Хезболла", - почне масований обстріл північної частини Ізраїлю. Другим етапом ескалації, продовжує експерт, стали б атаки у Сирії на позиції американських військових, які вже кілька років перебувають там. На третьому етапі, додає Шіндлер, "ймовірно, воєнізовані шиїтські формування в Іраку атакуватимуть американські або навіть західні об'єкти".

Читайте також: Чи відкриє "Хезболла" другий фронт проти Ізраїлю?

Байден: Ізраїль не повинен керуватися почуттям гніву

Такій ланцюговій реакції багато політиків на Заході намагаються запобігти. З цією метою президент США Джо Байден зробив дві речі: як попередження "Хезболла" та Ірану він спрямував два авіаносці до східного Середземномор'я. І при всьому розумінні необхідності захистити Ізраїль Байден також закликав його до стриманості в Секторі Гази. Ізраїль, заявив американський президент у Тель-Авіві, не повинен повторювати "помилок", яких США припустилися після ісламістських терактів 11 вересня 2001 року, і не повинен дозволити "гніву поглинути його".

Наразі йдеться про те, щоб "показати Ірану та його союзникам, що ескалація ситуації безсумнівно призведе до значного послаблення їхніх структур", уточнив Шиндлер. Крім того, міжнародна спільнота має зосередитися на покращенні гуманітарного становища цивільного населення у Секторі Гази, щоб цей конфлікт "не торкнувся не тих (непричетних до нього. - Ред.) людей".

Читайте також: Байден: Путін та ХАМАС мають спільну рису

Після телефонної розмови з лідерами Німеччини, Франції, Великобританії, Італії та Канади Байден погодився зі співрозмовниками у тому, що вони підтримують Ізраїль та поважають його право на самооборону. При цьому західні лідери вимагали дотримання міжнародного гуманітарного права, а також гуманного ставлення Ізраїлю до палестинського цивільного населення.

Тим часом висловлювання генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша під час засідання Ради безпеки ООН спричинили запеклу полеміку. Генсек, однозначно засудивши "страшні та безпрецедентні акти терору, вчинені ХАМАС в Ізраїлі 7 жовтня", наголосив: "Важливо також розуміти, що атаки ХАМАСу не відбулися на порожньому місці. Палестинці протягом 56 років жили у задушливій окупації". Крім того, Гутерріш назвав ізраїльські контратаки по Сектору Гази "очевидним порушенням міжнародного гуманітарного права". Після цього постійний представник Ізраїлю при ООН Гілад Ердан закликав до відставки Гутерріша.

Читайте також: Скандал в ООН: Ізраїль обурився висловами генсека

США не сприймаються в регіоні як неупереджений гравець

"Якщо не ми, то хто?" - поставив риторичне питання Байден на початку своєї посередницької місії та підтвердив тим самим прагнення Вашингтона до ролі політичної сили, що підтримує порядок на Близькому Сході. Однак проблема для США у цьому разі полягає в тому, що в значній частині регіону вони сприймаються не як незалежний посередник, а як той, хто діє на користь Ізраїлю.

Це стало зрозуміло після ракетного удару по лікарні у Газі, що призвів до численних жертв. Тоді як ХАМАС звинуватив у трагедії Ізраїль, Байден підтримав ізраїльську версію про те, що на лікарню впала ракета, невдало випущена бойовиками угруповання "Ісламський джихад", визнаного на Заході терористичною організацією. Після ракетного удару президент Єгипту Абдель Фаттах ас-Сісі, король Йорданії Абдалла II та голова Палестинської автономії Махмуд Аббас скасували заплановану чотиристоронню зустріч із Байденом.

Репутація США як найближчого союзника Ізраїлю залишає місце для посередництва з боку інших гравців, наприклад, Німеччини. Коли переговори ас-Сісі з Байденом зірвалися, президент Єгипту демонстративно прийняв у Каїрі канцлера ФРН Олафа Шольца (Olaf Scholz). А до того йорданський король Абдалла II навіть відвідав Берлін. Таким чином, Шольц виявився єдиним західним політиком, який протягом двох днів зустрівся і з главою уряду Ізраїлю Біньяміном Нетаньяху, і з королем Абдаллою II, і з президентом ас-Сісі.

Читайте також: Безпека Ізраїлю як "державна доктрина" ФРН: що це означає?

З одного боку, німецька влада беззастережно стала на бік Ізраїлю після 7 жовтня, з іншого - Берлін широко відомий на Близькому Сході як нейтральний партнер. Тож Шольц заявив у Каїрі, що дана обставина має бути "використана для реалізації більш мирного розвитку (у регіоні. - Ред.), ніж той, що відбувається зараз".

Насамперед ФРН бере участь у тому, щоб дипломатичним шляхом уможливити постачання гуманітарної допомоги в Сектор Гази, і це "дійсно є одним з найкращих внесків, який Німеччина може тут зробити", констатує Шиндлер. З іншого боку, у військовому плані Берлін мало що може зробити, окрім підтримати Ізраїль поповненням його боєприпасів.

Суперечливі інтереси Росії

А якщо серйозна ескалація таки станеться? Чи може тоді у неї бути втягнуто Росію, яка має тісні зв'язки з Тегераном і Дамаском?

Ганс-Якоб Шиндлер вважає такий сценарій малоймовірним. Близькосхідний конфлікт, каже експерт, зручний для Росії тим, що відволікає увагу від війни в Україні. Тому, на думку Шиндлера, Москва зацікавлена в його якнайтривалішому затягуванні і, тим самим, зв'язуванні сили Заходу. З іншого боку, Володимир Путін хоче, щоб конфлікт у регіоні не розпалився ще більше і щоб сам Путін "не був змушений використовувати на Близькому Сході ресурси, яких йому й так не вистачає в Україні", підсумував Ганс-Якоб Шиндлер.