Повстання проти локдауну в Польщі
5 лютого 2021 р.
"Добре знову поїсти не вдома". Або: "Офіціанти, схоже, зовсім затуркані після довгої паузи, мені забули принести сіль та салат, але атмосфера попри це була чудова. Чи: "Нам дуже пощастило, що ми взагалі отримали столик". Так коментарі відвідувачів можна прочитати на сторінці ресторану Góraleczka у польському Закопаному в соцмережі Facebook.
Читайте також: Початок вакцинації в Польщі: не все так гладко
Власника ресторану Марека Лопату такі слова підбадьорюють. Він одним із перших у Польщі долучився до акції #OtwieraMY ("Відчиняємося") та відкрив свій популярний заклад у гірськолижному курорті на півдні Польщі попри чинні в країні карантинні обмеження, запроваджені через пандемію COVID-19. "Від жовтня у нас нульові доходи, - каже він у розмові з DW. - Зараз все дійшло вже до того, що мені довелося б звільняти працівників. Але це завдасть мені психічного удару".
Уже в перші дні відкриття до ресторану навідалися контролери зі служби охорони здоров'я та поліції. "Вони погрожували, що приходитимуть до мене щодня, але я думаю, що будуть радше штрафи", - каже Лопата.
За недотримання карантинних обмежень у Польщі передбачені штрафи до 6600 євро. Сплачувати їх порушники повинні одразу ж, інакше їм можуть заблокувати банківські рахунки.
Відкриті лижні підйомники
Оператори 14 гірськолижних витягів у Західних Бескидах так само готові йти на ризик штрафів. "Ми вирішили відкрити наші траси з 1 лютого, хоч уряд цього не дозволив", - каже Аркадіуш Матушинський з місцевої підприємницької ініціативи Wisla-Cluster. "Якщо ми не відкриємося зараз, то тут зрештою буде загалом 20 місяців простою. І якщо так станеться, у нас не буде грошей, аби розпочати наступний сезон 2021/2022", - додає він.
Читайте також: Ізолятори для порушників карантину в Німеччині - чи це законно?
З 1 лютого у Польщі дещо послабили карантинні обмеження, запроваджені через коронавірус, але не для всіх. Якщо торговим центрам і музеям дозволили відкритися, то ресторани та готелі повинні надалі залишатися зачиненими. Це стосується і спортивних об'єктів - тренуватися на них можна лише професійним спортсменам. Багато любителів гірськолижного спорту не можуть зрозуміти сенсу таких обмежень. Мовляв, дотримуватися соціальної дистанції на лижній трасі набагато легше, ніж у багатьох магазинах.
Колишня віцепрем'єрка на лижах
Резонанс у польських ЗМІ спричинила нещодавня історія із колишньою віцепрем'єркою націонал-консервативного уряду країни Ядвигою Емілевич. Її помітили, коли політикиня відвозила на лижне тренування двох синів та була водночас сама одягнена у лижне спорядження.
Читайте також: Карантин в Україні подовжать до 30 квітня - Шмигаль
І хоч вона одразу ж вибачилася, історія на цьому не скінчилася. Емілевич пояснила тренування своїх синів тим, що вони, мовляв, члени польської федерації гірськолижного спорту, а отже - професійні спортсмени і мають право тренуватися. Та в самій федерації повідомили, що заявка на ліцензії для дітей колишньої віцепрем'єрки надійшли вже після скандального катання.
Недостатньо фінансової підтримки
Медійний розголос навколо порушників карантину привернув увагу громадськості до проблем галузі зимового туризму в Польщі. "Більшість підприємств у нашому регіоні можуть заробляти гроші лише взимку", - каже в розмові з DW голова "Економічної палати Татр" Агата Войтович.
Виручка ресторанів, яким упродовж кількох місяців дозволено продавати їжу лише навинос, за її словами, впала на 90-95 відсотків. "Майже всі дрібні підприємці у нас на межі банкрутства, урядових пакетів допомогти недостатньо". Хоч уряд правоконсервативної партії "Право і справедливість" (ПіС) і виділив на порятунок польської економіки мільярди злотих, малим підприємства дісталася лише дещиця з цього, каже Войтович.
Судові рішення проти локдауну
І справді. Під час першої хвилі пандемії навесні урядові програми підтримки ще широко враховували інтереси дрібних фірм. Вони були звільнені від соціальних внесків, могли подати заявку на разову допомогу обсягом 1200 євро, а також по 600 євро за кожне збережене робоче місце на місяць. Але в осінніх та зимових пакетах допомоги про них фактично забули. Тож дедалі більше малих підприємств у Польщі долучається до акції "Відчиняємося".
На руку свідомим порушникам обмежень грає низка судових рішень щодо локдауну, ухвалених протягом останнього часу. Приміром, адмінсуд в Ополі кілька тижнів тому скасував штраф, стягнений з перукаря, який на початку пандемії навесні обслуговував клієнтів у своєму салоні. Гроші чоловіку вже повернули.
Обмеження громадянських прав
Судді вбачають у закритті підприємств обмеження громадянських прав. А польська конституція дозволяє це робити лише за умов надзвичайного стану. Крім того, подібні заходи мають ухвалюватися законом, а не запроваджуватися розпорядженнями уряду, аргументують судді.
З тієї самої причини адміністративний суд у Глевицях визнав незаконним обов'язкову самоізоляцію для тих, хто в'їжджає в країну. Інші суди ухвалили схожі рішення стосовно обов'язкового носіння масок та заборони масових зібрань. Загалом уже є кілька десятків судових рішень на користь противників карантинних заходів.
Солідарність із противниками карантину
Як перед судом, так і під час перевірок охочі противники карантинних обмежень можуть навіть розраховувати на волонтерську допомогу юристів. "Якщо хтось із нами контактує, ми починаємо чергувати на підприємстві, поки не прийде перша перевірка", - пояснює Пйотр Вудковський з Вищої школи Торуню, співзасновник ініціативи # MecenasiGastroToruń.
Читайте також: У Євросоюзі оновили обмеження на в'їзд до Шенгенської зони
"У такий спосіб ми допомагаємо власникам ресторанів впоратися зі стресом на початку. Під час перевірки ми уважно дивимося, чи все відбувається законно, і одразу ж реагуємо, якщо контролери перевищують свої повноваження", - каже Вудковський. За його словами, якщо призначають штрафи, підприємцям допомагають написати заяву в суд.
Солідарність із підприємцями демонструють і клієнти. У соцмережах вони запустили ініціативу #Niegotujwdomu ("Не готуй вдома") та відвідують ресторани, які взагалі-то мали б бути зачинені.