Пожежа в Берліні на Diehl: пошук пішов за російським слідом
27 червня 2024 р.3 травня район Берліна Ліхтерфельде був оповитий чорними хмарами диму: полум'я охопило одну з будівель німецького концерну Diehl. Пожежа стала однією з найбільших у столиці Німеччини за останні роки: загалом 200 пожежників протягом майже 170 годин гасили вогонь. Збитки обчислюються десятками мільйонів євро. Страхова компанія провела експертизу і дійшла минулого тижня висновку: причиною пожежі стала технічна несправність. Але сумніви у версії технічної несправності виникли відразу, і тепер західні спецслужби впевнені, що це була диверсія, організована російською владою.
Першою про цю підозру наприкінці минулого тижня повідомила німецька газета Bild, потім упродовж вихідних, незалежно від неї, американська Wall Street Journal (WSJ). Обидва видання посилаються на джерела у спецслужбах західних держав. Bild повідомила, що уряд Німеччини отримав відповідне повідомлення від однієї з розвідок неназваної країни і перевіряє версію, що за пожежею може стояти російська влада. Видання додає, що має в своєму розпорядженні конкретні свідчення їхньої причетності. Wall Street Journal пише, що "співробітники західних спецслужб" впевнені, що пожежа виникла внаслідок діяльності російських диверсантів.
Виробництво систем ППО IRIS-T та іншої оборонної продукції не постраждало
Diehl Group - великий оборонний концерн, чия продукція надходить, зокрема, і в Україну, найвідоміша - це системи протиповітряної оборони (ППО) IRIS-T. Берлін надав дві такі установки Києву. Вважається, що їх задіяно саме для захисту української столиці. Перші підозри в причетності Москви до пожежі виникли одразу ж після того, як вона сталася, але ці підозри дещо зменшилися після того, як з'ясувалося, що пожежа зачепила не оборонний, а цивільний цех, де оброблялися автомобільні деталі.
Слідчі звертають, однак, увагу на те, що пожежа спалахнула в технічному приміщенні фабрики, доступ до якого мало лише обмежене коло осіб. Згоріла будівля не підлягає відновленню, її доведеться будувати заново. Не залишилося жодних свідчень події: пожежа знищила не тільки саму будівлю, але разом із нею і всі записи з відеокамер. Представники берлінської поліції кажуть, що розслідування триває і що жодні версії не може бути виключено. Тобто також і диверсія. Не виключають нічого і в самій Diehl Group: хоча ознак диверсії виявлено не було, "суто теоретично до технічного дефекту може призвести і диверсія", - пояснили там.
Можлива схема найму виконавців
WSJ стверджує, що свідченням російської причетності стало перехоплене електронне листування. Проте видання, з посиланням на двох німецьких чиновників, додає, що фактів листування не вистачило б для суду і висунення офіційних звинувачень Кремлю. Видання також передає слова залученого до розслідування співробітника, який припускає, що пожежа була справою рук професіоналів. Можлива схема, яку описує WSJ: за винагороду в криптовалюті були винайняті злочинці, які могли навіть не знати, хто кінцевий замовник диверсії.
Реакції експертів і політиків
"Давно зрозуміло, що Росія веде гібридну війну проти європейських країн, включно з Німеччиною", - заявив, коментуючи останні публікації про пожежу на Diehl, експерт з оборони з партії німецьких консерваторів ХДС Родеріх Кізеветтер (Roderich Kieswetter). Росія, за його словами, намагається намацати, де межа, після якої НАТО задіє 5 статтю договору Альянсу, яка передбачає застосування колективної оборони. Ймовірна диверсія на фабриці може бути епізодом цієї гібридної війни, але все це ще належить розслідувати, додав Кізеветтер.
Експерт із безпеки Ніко Ланґе (Nico Lange) зауважив, що загалом Росія "не боїться жодних наслідків" за свої напади. "Це навіть стало стимулом для Росії посилити свої атаки", - сказав він. На його думку, подібні інциденти недооцінюються, хоча загрожують цілісності західних держав. Він висловив упевненість у тому, що всередині НАТО слід вести консультації, "якщо Росія продовжить подібні акти. Питання про те, чи можна оголосити про застосування статті 5 у разі таких нападів, є складним. Наразі всі уникають чітко називати речі своїми іменами, бо бояться, що доведеться діяти", - підсумував Ланґе.