Predictive Policing: досвід прогнозування злочинів у ФРН

В голлівудському фентезі-трилері Стівена Спілберга Minority Report ("Особлива думка") з Томом Крузом у головній ролі три оракули-провидці, лежачи у фізіологічному розчині, передбачають здійснення тяжких злочинів. Завдяки цьому поліції вдається випередити та нейтралізувати злочинця.

Цей фільм у Німеччині згадують щоразу, коли мова заходить про експериментальне застосування в шести німецьких федеральних землях комп'ютерних систем Predictive Policing, які за допомогою різних алгоритмів намагаються передбачити, де і коли може бути скоєний черговий злочин.

Випередити злочинця хоча б на крок

Predictive Policing - це превентивна стратегія, що спирається на комп'ютерні розрахунки, за допомогою якої німецька поліція оцінює ступінь ризику тих чи інших злочинів в тих чи інших районах свого патрулювання.

Мета - за допомогою технічних засобів спробувати хоча би на крок випередити зловмисника. Тобто поліція не чекає, коли буде скоєний злочин, а вже перебуває у тому місті, де він, найймовірніше, може бути скоєний, і тим самим йому запобігає. Про вбивства при цьому, так як у фільмі Спілберга, не йдеться. Тільки про квартирні грабунки, офісні зломи та крадіжки машин.

Predictive Policing враховує найрізноманітніші дані. Комп'ютер, наприклад, знає, що професійні домушники, скоріш за все, обирають своєю ціллю дорогі будинки, розраховуючи на багату здобич, хоч і не підозрюють, що можуть наштовхнутись на сигналізацію та міцні двері. На справу вони зазвичай виходять пізньої осені або взимку. Але зоною ризику можуть бути і порівняно бідні квартали, в яких орудують здебільшого крадії-любителі. Часто це наркомани, яким необхідно швидко що-небудь вкрасти з погано захищеного будинку чи квартири, продати і купити дозу.

В систему завантажуються не тільки дані про минулі злочини і їхню частоту в різний час року та доби. Враховується також соціальний склад того чи іншого міського району, купівельна спроможність мешканців, їхній сімейний стан, наявність дітей, робочий час чоловіка та дружини і, відповідно, час їхньої відсутності вдома, стан доріг, близькість автостради, якою можна швидко поїхати з місця злочину, прогноз погоди тощо.

Особливості німецького поліцейського передбачення

Відмінність німецької системи передбачення злочинів від існуючих в деяких інших країнах, зокрема США та Швейцарії, полягає у тому, що в Німеччині не збирають дані на конкретних осіб, яких можна було б вважати потенційними злочинцями.

"Брати під приціл когось персонально - це задача слідства, - пояснив кореспонденту DW Йоахім Ешеманн (Joachim Eschemann) з міністерства внутрішніх справ федеральної землі Північний Рейн-Вестфалія. - Якщо я хочу запобігти скоєнню злочинів в конкретному районі, мені не має сенсу знати, які жителі які правопорушення скоювали або до яких причетні. Такі дані у нас, зрозуміло, є, але зайвим є передбачувати те, що поліції вже і так відомо".

Так само нерозумно використовувати комп'ютер для того, щоб дізнатися, що на Різдвяному базарі орудуватимуть кишенькові злодії. Їх там щороку багато. Всім відомо і те, що в берлінському Герліцер-парку чорношкірі дилери практично у відкриту торгують марихуаною.

За кварталами з підвищеною кримінальною активністю поліція і так наглядає, їй важливо знати, в якому зі спокійних районів може статися квартирна крадіжка, яку скоює, як правило, гастролер. І ось для цього комп'ютер видає поліцейському патрулю хіт-ліст - карту району, в якому червоним кольором зафарбовані квартали, на які варто звернути особливу увагу.

Червоний колір не означає, що там неодмінно щось станеться. Це лише статистично підвищена можливість квартирного грабунку чи крадіжки машини в цей конкретний день. "Для поліцейських хіт-ліст слугує підмогою в ухваленні рішень про те, де слід проводити профілактичну роботу", - пояснює Йоахім Ешеманн.

Зрозуміло, що поліцейський патруль поїде, вірогідніше, в квартал, де ризик скоєння злочину складає, припустимо, 30 відсотків, а не в район, де він на рівні п'яти відсотків. Самі ж профілактичні заходи можуть бути найрізноманітнішими. Наприклад, присутність поліцейських, які просто контролюють швидкість на тихій вулиці в кварталі, що зафарбований сьогодні в червоний колір.

Примітно, що, незважаючи на ризик злякати потенційного злочинця, поліція в землі Північний Рейн - Вестфалія планує навіть опублікувати свої комп'ютерні прогнози. Щоб жителі окремих районів, пояснив Ешеманн, знали, що, скажімо, наступного тижня їм слід бути особливо пильними, оскільки буде підвищена вірогідність квартирного грабунку чи крадіжки машини.

Як оцінити ефективність комп'ютерного прогнозу?

Ешеманн, щоправда, визнає, що оцінити ефективність Predictive Policing достатньо складно. Припустимо, пояснив він, всупереч прогнозу в "червоному" кварталі не було квартирної крадіжки. Злочинця налякав поліцейський патруль, що заїхав сюди за рекомендацією комп'ютера? Або домушник-гастролер взагалі не збирався в цей день обкрадати віллу в тихому провулку? Може, він захворів? Чи потрапив у аварію.

Звичайно, набагато ефективніше спіймати злочинця на місті злочину саме там і тоді, як це передбачав комп'ютерний оракул. Такі випадки і справді були, розповідає Ешеманн, тому що поліцейські відповідно до прогнозу були в правильний час у правильному місці. "Але такі випадки можна перерахувати на пальцях рук", - зауважує представник земельного МВС.

Ось і Тобіас Кноблох (Tobias Knobloch) із аналітичного центру "Фонд нова відповідальність" (Stiftung Neue Verantwortung) в Берліні, проаналізувавши досвід трирічного експерименту з Predictive Policing в Німеччині, дійшов висновку, що виміряти дієвість системи вкрай складно, оскільки неможливо ізолювати інші фактори, які здійснюють вплив на рівень злочинності. Той факт, відзначає він, що застосування комп'ютерних технологій прогнозування дозволило зменшити кількість квартирних крадіжок в Баден-Вюртемберзі, є тільки припущенням.

Сама ж підвищена присутність поліцейських в тих чи інших районах міста може, на думку Кноблоха, справляти неоднозначне враження. В одних це викликає відчуття безпеки. Інші можуть вирішити, що якщо сюди так часто приїжджає поліція, значить тут неблагодатна криміногенна ситуація. В результаті, наприклад, через погану репутацію, можуть знизитись ціни на нерухомість у багатих кварталах. А бідним в такому випадку може загрожувати подальша маргіналізація та соціальна деградація.

Досвід США - не приклад для німецької поліції

Перед тим як почати експеримент в Німеччині, німці вивчали досвід Pre-Policing в США, але переймати його не стали. По-перше, тому що рівень злочинності там не знизився. А по-друге, широке використання американцями особистих даних в Німеччині вважають дискримінацією.

Крім цього прикладу Тобіас Кноблох розповідає і, як він виразився, "абсурдно-трагічну" історію чорношкірого Роберта Макданіеля з Чикаго, який опинився в поліцейському хіт-лісті, тому що його найкращий друг загинув під час бійки між двома бандитськими угрупованнями.

Сам Роберт скоював лише дрібні правопорушення, але комп'ютер за цілою низкою особистих характеристик заніс його в список потенційних бандитів. Тому до нього почала часто навідуватись поліція. Сусідів постійно питали, чи не накоїв він чогось. В результаті Макданіель, який захотів стати батьком для сина вбитого друга, опинився в повному соціальному вакуумі. Одні вважали його злочинцем, інші - поліцейським інформатором.

Такі історії - а не лише згаданий фільм Minority Report - є причиною достатньо настороженого ставлення в Німеччині до спроб боротися зі злочинністю за допомогою комп'ютерних алгоритмів.