Прем'єр Вірменії подав у відставку задля дострокових виборів

Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що йде у відставку, але продовжить виконувати обов'язки до позачергових виборів парламенту. Відповідну заяву він зробив у телезверненні в неділю, 25 квітня.

"Сьогодні я подаю у відставку для проведення позачергових парламентських виборів. Продовжу виконувати обов'язки прем'єр-міністра до проведення виборів", - сказав Пашинян.

Читайте також: Коментар: Путін та Ердоган - переможці в Нагірному Карабаху

За конституцією Вірменії, для розпуску парламенту прем'єр країни повинен піти у відставку. Услід за прем'єром у відставку в повному складі пішов і уряд Вірменії, що також передбачено основним законом. Урядовці продовжать виконання своїх обов'язків до формування нового кабміну.

Пашинян у телезверненні також повідомив, що знову висуватиметься на посаду голови уряду. "Партія" Громадянський договір" візьме участь у виборах. Мене висунуть на пост прем'єр-міністра Вірменії", - запевнив Пашинян, цитує інформагенція "Інтерфакс".

 

Домовленість про дострокові вибори у Вірменії

Цей крок Нікола Пашиняна та уряду має формальний характер, аби уможливити дострокові вибори, домовленість щодо яких було досягнуто з опозиційними партіями минулого місяця. Тоді ж Пашинян запевнив, що у квітні подасть у відставку.

Позапарламентська опозиція Вірменії після оголошення домовленості щодо виборів заявляла про намір повністю позбавити Пашиняна влади. "Ми повинні перетворити де-юре відставку Пашиняна у відставку де-факто і усунути його від влади", - заявляв минулого місяця координатор опозиційного "Руху порятунку батьківщини" Ішхан Сагателян на мітингу опозиції в Єревані.

Політична криза у Вірменії

Масові протести у Вірменії, організовані опозицією з вимогою відставки Пашиняна, розпочалися ще минулого року та тривали кілька місяців. Мітингарі звинувачували прем'єра у відповідальності за поразку в збройному протистоянні з Азербайджаном за контроль над Нагірним Карабахом, а також у економічній кризі в країні.

Внутрішньополітична ситуація у країні загострилася 25 лютого після заяви генерального штабу збройних сил країни з вимогою відставки Пашиняна. У відповідь прем'єр заявив про спробу військового перевороту і подав президенту клопотання про звільнення начальника генштабу Оніка Гаспаряна. Після цього у Єревані з новою силою спалахнули антиурядові протести.

Президент Вірменії Армен Саркісян закликав політичні сили в країні до терпимості та солідарності і виступив з пропозицією організувати обговорення для пошуку шляхів виходу з внутрішньополітичної кризи. Він відмовився підписувати указ про звільнення з посади Гаспаряна.

Опозиція вимагала негайної відставки Пашиняна, прем'єр категорично відкидав таку можливість. Однак згодом сторони погодилися на проведення позачергових парламентських виборів у 2021 році. Голосування має відбутися 20 червня.

Для розпуску парламенту прем'єр Вірменії повинен піти у відставку. Якщо парламент двічі не зможе вибрати нового прем'єра, він автоматично буде розпущений, після чого пройдуть нові вибори парламенту. Нового прем'єра призначає парламентська більшість.

Останні вибори до парламенту Вірменії - Національних зборів - відбулися у грудні 2018 року. Вони були достроковими, перемогу на виборах здобув блок на чолі з Пашиняном.