Про що домовились Зеленський, Ердоган і Гутерріш

Після обіду четверга, 18 серпня, вулиця Коперника в центрі Львова щільно перегороджена кордонами поліцейських. З боку кінопалацу, який теж має ім'я видатного астронома, на тротуарах збирається кілька сотень львів'ян. Зустріч президента України Володимира Зеленського з турецьким колегою Реджепом Таїпом Ердоганом і генеральним секретарем Організації Об'єднаних Націй Антоніу Гутеррішем, яка проходить за кілька десятків метрів у Палаці Потоцьких, пікетують родичі полонених з "Азовсталі". Втім чимало містян зупиняються просто з цікавості перед таким високим візитом.

Востаннє Ердоган був в Україні в лютому, ще до війни, а Гутерріш приїздив до Києва наприкінці квітня. Тоді в день його візиту російська армія обстріляла українську столицю, під завалами житлового будинку загинула журналістка Віра Гірич. Цього разу у Львові обійшлося.

Правові традиції

Чекати на брифінг журналістам довелося декілька годин без телефонів і комп'ютерів. Через проблеми з перекладом виступи лідерів затягнулися і часу відповісти на запитання вони не знайшли.

Президент України почав з обґрунтування місця зустрічі. Він згадав випускників Львівського університету Рафала Лемкіна та Герша Лаутерпахта: перший був автором терміну "геноцид", а другий - співавтором сучасного міжнародного права та Статуту ООН. Антоніу Гутерріш також присвятив їм коротку промову перед студентами університету.

"Війна принесла численні смерті, масові руйнування та переміщення, а також драматичні порушення прав людини. Людям потрібен мир. Мир відповідно до Статуту ООН. Мир відповідно до міжнародного права", - наголошував він під час брифінгу.

Володимир Зеленський в свою чергу наполягав на необхідності спеціального міжнародного трибуналу щодо агресії Росії проти України - тільки так, на його думку, вдасться відновити світовий правопорядок і захистити міжнародне право після завершення війни.

Питання полонених

Родичі полонених бійців полку "Азов" марно чекали на учасників зустрічі по свій бік поліцейського кордону - кортежі можновладців роз'їхались іншим кінцем кварталу. Втім налагодження обміну військовополоненими та розслідування їх масової загибелі в Оленівці було однією з тем перемовин.

"Те, що трапилось в Оленівці, - неприйнятно", - заявив Антоніу Гутерріш, зазначивши, що Міжнародний комітет Червоного Хрестамає якнайшвидше отримати доступ до місць утримання полонених.

Він також розповів про рішення відправити окрему місію ООН для встановлення фактів трагедії, провину за яку Київ і Москва перекладають один на одного. На чолі місії генеральний секретар має намір поставити бразильського генерала Карлоса Альберта дос Сантоса Круза - командувача миротворчої місії ООН у Демократичній республіці Конго в 2013-2015 роках.

Утім конкретних строків початку роботи місії учасники перемовин не назвали. За словами Гутерріша, триває робота для отримання гарантій безпеки та доступу до місць утримання полонених. "Ця місія має бути проведена за таких умов, щоб її учасники мали безпечний та безперешкодний доступ без жодного втручання іншої сторони", - пояснив він.

"Росія скоїла в Оленівці один із найстрашніших терактів. Міжнародна спільнота має зробити все, щоб змусити РФ дотримуватись конвенцій", - наполягав Зеленський.

Запорізька АЕС

Президенти та генсек обговорили ще одну потенційну місію до захоплених РФ територій: Запорізьку атомну електростанцію якнайшвидше мають відвідати експерти МАГАТЕ. "Ніхто з нас не хоче пережити ще один Чорнобиль", - зазначив Реджеп Таїп Ердоган.

Антоніу Гутерріш наполіг на якомога швидшій демілітаризації ЗАЕС і повідомив, що секретаріат ООН вивчив логістичні та безпекові можливості візиту МАГАТЕ. Однак місія зможе працювати тільки за згоди Москви та Києва, а починати свою роботу - лише з української столиці. Володимир Зеленський зазначив, що експерти-ядерники взагалі повинні оминати окуповану РФ територію, хоча не пояснив деталей маршруту. Але таким чином потрапити на ЗАЕС нині можна хіба що водним шляхом, перепливши Каховське водосховище.

Розширення зернової угоди і шлях до миру

"Зернова угода" - поки що найважливіший результат переговорів за участю ООН, України, Туреччини та Росії. Після розблокування портів великої Одеси 1 серпня звідти вийшло вже 25 суден, доставивши близько 625 тисяч тонн зерна, зазначив Реджеп Ердоган. "Ми продемонстрували приклад спільної роботи, яка носить характер історичної. Не тільки Україна, але й весь світ відчуває результат стамбульських домовленостей", - говорив він, наполягаючи на "розширенні дієвості" угоди.

Читайте також:Попри зерновий коридор експорт зернових з України досі млявий 

Антоніу Гутерріш похвалився стабілізацією світових продовольчих ринків і зниженням цін на пшеницю на вісім відсотків після підписання угоди. "Але давайте не мати ілюзій, попереду ще довгий шлях, перш ніж це буде втілено в повсякденному житті людей - у їхніх місцевих пекарнях і на їхніх ринках. Це лише початок. Я закликаю всі сторони забезпечити подальший успіх. З мого досвіду, за самою своєю природою ініціативи в конфліктних ситуаціях за своєю суттю - крихкі", - заявив генсек ООН.

Гості українського президента назвали "зернову угоду" важливою перемогою дипломатії, яка мала відкрити шлях для подальшого мирного врегулювання. "Особисто я зберігаю віру в те, що війна завершиться за столом перемовин. Основна проблема - відшукати найкоротший і найсправедливіший шлях до столу перемовин. Я вірю що він проходить через параметри, сформовані в березні в Стамбулі", - наполягав Ердоган.

"Пан Ердоган каже, що зернова угода дає нам дипломатичне вікно щодо можливих дипломатичних домовленостей про припинення війни з Росією. Я сказав зі свого боку, що Російській Федерації немає віри. Вважаю, що в цьому вікні - російська зброя, і тому дуже здивований, що вони готові до якогось миру (…) Спочатку, мені здається, вони повинні залишити наші території, а потім буде потім", - відповів на це Володимир Зеленський.