Путч у Нігері: новий осередок конфлікту РФ із Заходом?

У неспокійному регіоні Сахеля Нігер уявлявся ідеальним партнером. З того часу, як у 2016 році тут побувала на той час канцлерка Анґела  Меркель (Angela Merkel), президент Махамаду Ісуфу справно перекривав потік біженців, які проривалися через один з головних міграційних маршрутів в Сахарі. Стратегічне становище Нігеру дозволяло протистояти загрозі, що тоді виходила насамперед від ісламістів у сусідньому Малі, а також стримувати поширення терористів з джихадистського угруповання Боко Харам. Ситуація не змінилася і після того, як 2021 року Ісуфу передав владу своєму законно обраному наступнику Мохамеду Базуму.

"Зручний партнер"

На той час уряд у Малі, що прийшов у результаті путчу до влади, вже проводив антизахідний курс. Незабаром стався переворот і в Буркіна-Фасо. Тому європейські партнери, у тому числі Німеччина та колишня колоніальна держава, Франція почали звертати ще більше уваги на Нігер, переносили туди свої військові контингенти та навчальні центри. Нігер був не проти. У відносинах із європейськими партнерами панувала атмосфера взаємної поваги, що можна було відчути, коли у травні минулого року президент Базум приймав канцлера Олафа Шольца (Olaf Scholz), який високо оцінив значення Нігеру для Німеччини.

За цілою низкою тем Нігер був дуже зручним партнером", - каже політолог Овігве Егуегу з консалтингової фірми Development Reimagined. "На жаль, як з'ясувалося, кілька розчарованих і жадібних військових начальників скористалися слабкістю нігерійської держави та захопили владу". Переворот 26 липня призвів до зміни курсу. Нові правителі не хочуть мати справ з Францією, а посередників Економічного співтовариства країн Західної Африки (ЕКОВАС) навіть не пустили до самопроголошеного лідера країни Абдурахмана Тчіані. Спостерігачі побоюються ескалації ситуації в регіоні, тому що ЕКОВАС, очевидно, не готовий кинути все напризволяще. Кілька країн вже евакуювали своїх громадян з Нігеру як запобіжний захід.

Ненависна колоніальна держава Франція

Як і очікувалося, першою реакцією Заходу, а також країн ЕКОВАС, до якого належить Нігер, стало засудження перевороту. Крім того, Німеччина, Франція та Європейський Союз призупинили виплати в рамках програм допомоги розвитку. Зі свого боку, в столиці Нігеру Ніамеї демонстранти виступили на підтримку путчистів і влаштували бурхливий мітинг протесту перед посольством Франції, колишньої колоніальної держави, яка, як і раніше, тримає в Нігері кілька тисяч солдатів та зацікавлена у продовженні постачання нігерійського урану для французьких АЕС.

"Антифранцузькі забобони, зрозуміло, серйозно підривають імідж усього Заходу в регіоні Сахеля", - зазначає Матіас Базедау (Matthias Basedau), директор Інституту африканських досліджень GIGA у Гамбурзі. Такі зрозумілі антифранцузькі настрої додатково підживлюються ззовні, наприклад, Росією, яка вже розширила свій вплив у сусідніх країнах Малі та Буркіна-Фасо. У ФРН тут інша роль. "Німеччина не має сфер впливу та інтересів в Африці, тому завжди мала авторитет", - підкреслює Базедау. Німецька формула - інтенсивна допомога у розвитку та гроші за мінімальних політичних вимог, пояснює він.

Читайте також: Путчисти у Нігері погрожують ECOWAS контрнаступом

Захід має проблеми з іміджем

Антифранцузькі настрої та розчарування у зв'язку з безуспішністю міжнародних військових місій зіграли на руку путчистам. Це хоч і не вичерпне пояснення перевороту в Нігері, але, як підкреслює Базедау, достатня причина для переоцінки власної політики: "Необхідно уникати будь-яких дій, які справляють враження, що йдеться про геополітичні інтереси або неоколоніалістське втручання".

Овігве Егуегу дотримується такої думки: "Європейським країнам, зацікавленим у добрих відносинах із країнами Сахеля, не обов'язково йти на конфлікт із Францією, але вони повинні краще пояснювати людям відмінності в політичних підходах". Так, Німеччині та іншим країнам можна уникнути остаточної втрати впливу у регіоні. "У Бамако, Ніамеї або Уагадугу спалюють не прапори ЄС, а прапори Франції, - наголошує Егуегу. - Антифранцузькі настрої не слід розуміти як антиєвропейські".

Що чекає на Німеччину в Сахелі?

Солдати Бундесверу ще перебувають на базі у Тілії в Нігері. З сусіднього Малі їхній вивід неминучий. А планувався він через базу у Тілії. У разі загострення ситуації доведеться шукати альтернативу, причому не лише для евакуації контингенту з Малі, а й дій Німеччини в регіоні загалом. Осередок терористичних нападів, як і раніше, знаходиться в трикутнику між Нігером, Малі і Буркіна-Фасо. Найближчі країни Сахеля - це Мавританія на заході та Чад на сході. Обидві не перебувають у ЕКОВАС і сумнівні щодо забезпечення демократії. Під питанням також контроль за маршрутом міграції через Нігер.

Матіас Базедау попереджає, що поетапний рух, так би мовити, від одного перевороту до наступного, коштує великих грошей і в довгостроковій перспективі до успіху не призведе. Егуегу також констатує: "Найкраще, що можуть зробити західні країни, це запитати себе: чому нас викинули? Можливо, ми могли б утриматися на місці в ім'я досягнення наших цілей, якщо адаптуємо наші стратегії до місцевих політичних реалій?"

Російська зброя - не вирішення проблем Сахеля

З погляду Егуегу шанс досягти домовленості є, оскільки сторони взаємозалежні. І той факт, що, незважаючи на західні зусилля, ситуація у сфері безпеки погіршилася, суті справи не змінює. "Питання в тому, чому вона погіршилася? І чи стане вона кращою без Заходу?" У політолога є великі сумніви щодо цього. Звичайно, каже він, цілком можливо, що партнерство з Росією полегшить отримання зброї та підвищить військові можливості. Але, констатує Егуегу, "конфлікт у Сахелі не піддається суто військовому рішенню, є економічні та структурні проблеми, вирішення яких Росія не зможе профінансувати".

Читайте також: Нуланд з'їздила в Нігер попередити путчистів про загрозу "Вагнера"

Найближчими днями стане зрозумілим, до чого йде справа. Є червоні лінії, які не готові перетнути ні та, ні інша сторона. Якщо, наприклад, Нігер наслідуватиме сусідів і зробить ставку на Росію, ситуація ускладниться, вважає Баседау. Якщо ж уряд путчистів швидко домовиться про перехідний період, після якого будуть проведені демократичні вибори, то такий варіант, на його думку, Захід швидше за все влаштує.