1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Війна Росії в Україні вдарила по свободі слова

Олександра Іванова | Данило Білик
3 травня 2022 р.

Війна Росії в Україні суттєво погіршила ситуацію зі свободою слова в обох країнах. Насильство щодо журналістів мало значний вплив на ситуацію зі свободою преси в усьому світі, констатують "Репортери без кордонів".

https://p.dw.com/p/4AlrL
Виставка у Львові, присвячена журналістам, вбитим у війні Росії проти України
Виставка у Львові, присвячена журналістам, вбитим у війні Росії проти УкраїниФото: Igor Burdyga/DW

Згідно з оприлюдненим у вівторок, 3 травня, щорічним рейтингом країн за рівнем свободи слова міжнародної організації "Репортери без кордонів" (RSF), Україна опустилася з 97 на 106 сходинку. Головний акцент укладачі рейтингу зробили на війні Росії в Україні. За даними організації, щонайменше семеро працівників ЗМІ загинули в Україні під час роботи за перші два місяці бойових дій. Водночас російські військові "цілеспрямовано нападали на групи журналістів і бомбили телевежі у низці міст". "Неодноразово співробітників ЗМІ викрадали або чинили тиск на членів їхніх сімей, щоб змусити їх (журналістів. - Ред.) замовкнути", - йдеться у пресрелізі організації.

Читайте також: Журналісти, які працювали в Маріуполі, отримають премію DW "За свободу слова"

Не даючи оцінки цьому факту, співробітники RSF також зазначають, що 20 березня загальнонаціональні телеканали в країні указом президента України Володимира Зеленського були об'єднані задля проведення єдиної інформаційної політики.

Війни - ключовий вплив на рейтинг

Загалом, на думку дослідників, військові конфлікти та кризові ситуації по всьому світу, а також дедалі вищий рівень насильства щодо журналістів, у тому числі на тлі пандемії коронавірусу, мали ключовий вплив на глобальну ситуацію зі свободою преси. "Вбивства та викрадення, затримання та фізичні напади - все це лише різні прояви однієї і тієї ж проблеми: уряди, групи інтересів та окремі особи хочуть за допомогою насильства завадити співробітникам ЗМІ незалежно висвітлювати події, - констатує офіційний представник "Репортерів без кордонів" Міхаель Редіске (Michael Rediske). - Цей феномен ми спостерігаємо в різних регіонах світу: Росії, М'янмі чи Афганістані - навіть у Німеччині, де рівень агресії щодо журналістів досяг небачених висот".

Журналіст перед зруйнованим внаслідок бойових дій будинком
Робота журналістів на тлі війни в Україні є небезпечною для життяФото: Yaghobzadeh Alfred/ABACA/picture alliance

Україна на тлі повномасштабного вторгнення Росії стала "напевно, найбільш небезпечною країною для роботи журналістів у світі", сказала виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк у коментарі "Радіо Свобода". За два місяці війни на рахунку російських військ 243 злочини проти журналістів та ЗМІ в Україні, повідомила вона. "За всі роки незалежності ми не стикалися з таким величезним безпрецедентним тиском на свободу слова, які чинить Росія", - цитує її сайт Інституту.

Безпека - головний виклик для журналістів в Україні

Головним викликом для журналістів в Україні в умовах війни Романюк назвала безпеку. "Відомі випадки, коли росіяни захоплюють офіси медіа і просто під дулами автоматів вимагають, щоб журналісти передавали кремлівську пропаганду або просто руйнують вщент офіси місцевих медіа", - каже вона.

Читайте також: Сховати стандарти у валізу: як і чому українська влада обмежує свободу ЗМІ на війні

Сама Росія за рік опустилася в рейтингу зі 150 на 155 сходинку. За оцінкою "Репортерів без кордонів", ще до початку вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року Кремль суттєво посилив тиск на незалежні ЗМІ. "Більше сотні журналістів та цілі редакції у 2021 році були оголошені "іноагентами", багато хто через це був змушений припинити роботу", - нагадують автори доповіді. Експерти RSF також врахували заборону в Росії соцмереж Facebook, Twitter та Instagram, а також зміну національного законодавства, згідно з яким за поширення відомостей про російську армію, які влада вважатиме дезінформацією, загрожує до 15 років ув'язнення.

Учасник акції протесту проти антикоронавірусних заходів у Мюнхені
У Німеччині були численні випадки насильства щодо журналістів під час протестів проти антикоронавіруснів заходівФото: Sachelle Babbar/ZUMA Press/picture alliance

Німеччина у 2022 році залишається у двадцятці країн із найсприятливішою ситуацією у сфері свободи преси. Тим не менш, порівняно з 2021 роком позиції ФРН дещо погіршилися: з 13 місця вона опустилася на 16. На думку експертів RSF, причин такого розвитку три: зміни законодавства, що ускладнюють захист журналістських джерел, скорочення кількості щоденних газет, а також частіші випадки насильства щодо журналістів під час демонстрацій. У Німеччині журналісти не раз ставали об'єктами нападів противників заходів щодо боротьби з пандемією ковід. За минулий рік експерти RSF нарахували в Німеччині 80 підтверджених випадків насильства щодо співробітників ЗМІ. Це пік за весь час існування рейтингу з 2013 року.

Естонія - серед лідерів рейтингу свободи слова

Як і торік, на "п'єдесталі пошани" серед країн із найсприятливішою ситуацією зі свободою преси опинилися скандинавські держави: Норвегія (1 місце), Данія (2 місце) та Швеція (3 місце). При цьому до п'ятірки лідерів уперше увійшла країна з пострадянського простору - Естонія, яка посіла 4 місце і випередила таким чином Фінляндію на одну позицію.

Серед країн із найменш вільною пресою - Північна Корея (180 місце), Еритрея (179) та Іран (178). Китай, враховуючи масштабну цензуру в інтернеті та пропаганду як усередині країни, так і за кордоном, посів у 2022 році, за оцінкою "Репортерів без кордонів", 175-те місце. М'янма у зв'язку з наслідками військового перевороту опустилася на 176 рядок.

Світовий рейтинг свободи преси, який щорічно публікується організацією "Репортери без кордонів", оцінює ситуацію в цій галузі у 180 країнах світу. У 2022 році RSF вперше використала для складання рейтингу нову методику, що враховує п'ять додаткових факторів, що впливають на ситуацію зі свободою преси у тій чи іншій країні, а саме: політичний, економічний та соціокультурний контекст, правові рамки та ситуацію у сфері безпеки.

"Звільніть Овсяннікову": протест проти пропаганди Росії