ЗМІ: ЄК рекомендуватиме почати з Києвом переговори про вступ
7 листопада 2023 р.
Європейська комісія (ЄК) - вищий орган виконавчої влади Європейського Союзу - має намір у середу, 8 листопада, рекомендувати розпочати переговори про вступ України та Молдови до складу Європейського Союзу, коли обидві країни виконають вимоги, що залишилися. Про це повідомило в понеділок, 6 листопада, агентство Reuters з посиланням на двох неназваних представників ЄС.
Як зазначає агентство, обидва співрозмовники - той, хто бачив проєкт звіту Європейської комісії перед його публікацією, і той, хто знайомий з його змістом, - сказали, що рекомендації означають, що офіційні переговори з Києвом і Кишиневом можуть розпочатися у 2024 році.
ЗМІ: ЄК вважає виконаними чотири вимоги
Зокрема, ЄК вважає повністю виконаними чотири з семи критеріїв, що супроводжували надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС, пише "Радіо Свобода" з посиланням на звіт, який опинився у розпорядженні видання.
Завершеними вважаються впровадження законодавства щодо процедури добору суддів Конституційного суду України відповідно до рекомендацій Венеційської комісії, перевірка доброчесності кандидатів у члени Вищої ради правосуддя й створення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Також була забезпечена відповідність законодавства про боротьбу з відмиванням грошей стандартам Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей (FATF) і схвалення стратегічного плану реформування всього правоохоронного сектору. Окрім того, про ведена реформа медіагалузі, тобто виконане приведення українського законодавства у відповідність з Директивою ЄС про аудіовізуальні медіапослуги, перелічує видання. Ще три критерії супроводжуються рекомендаціями від Єврокомісії щодо подальшого виконання.
Брюссель представить доповідь про поступ України на шляху реформ
8 листопада Єврокомісія представить чергову доповідь про поступ, досягнутий Україною та Молдовою на шляху до набуття статусу кандидатів у ЄС - за семи пунктами, виконання яких від них вимагає Брюссель. На підставі цієї доповіді глави держав та урядів 27 держав Євросоюзу на саміті у грудні ухвалять рішення про доцільність початку переговорів з Києвом та Кишиневом про вступ до ЄС.
Україна вже давно домагається початку офіційних переговорів щодо приєднання до Євросоюзу. Днями голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн (Ursula von der Leyen) виступаючи у Верховній Раді України, зазначила, що Київ виконав свої завдання на 90 відсотків.
Водночас віцепрем'єрка України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина розцінила це як негативний сигнал. "Такі повідомлення загалом негативні. Навіть 99,9 відсотка - це негативний сигнал для України, тому що йдеться про екзистенційні зміни країни", - наголосила Стефанішина, яку цитує британське ділове видання Financial Times. На її думку, із заяви Фон дер Ляйєн Київ може зробити висновок, що в нього залишилося всього кілька днів на виконання 10 відсотків завдань, що залишилися. "Що більше ми робимо, то більше піднімаємо питань", - додала українська урядовиця.
Улітку цього року Стефанішина так само заявляла, що до кінця жовтня Україна не виконає всі рекомендації Єврокомісії.
Київ запевняв, що виконав всі вимоги Єврокомісії
Ще у вересні цього року прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що на урядовому рівні Україна "повністю завершила виконання семи рекомендацій Єврокомісії".
Крім того, 1 листопада пресслужба Верховної Ради України поширила заяву заступниці Голови Комітету з питань інтеграції України з ЄС, голови делегації України в ПАРЄ Марії Мезенцевої. Згідно з її заявою, Україна "за такий рекордно короткий термін виконала всі рекомендації" Єврокомісії, необхідні для початку перемовин про вступ.
Сім вимог Брюсселя до Києва - блоки реформ
Як повідомлялося, одночасно із затвердженням статусу країни-кандидата на вступ до ЄС, Брюссель висунув низку вимог для Києва щодо подальшого проведення реформ, власне перелік із семи пунктів.
Зокрема йдеться про сім блоків реформ, що містять реформу Конституційного суду, подальше втілення судової реформи, боротьбу з корупцією та посилення антикорупційних органів, боротьбу з відмиванням грошей, послаблення впливу олігархів, гармонізацію аудіовізуального законодавства з європейським та зміни в законодавстві про нацменшини.